Këkht Aräkh — Pale Swordsman (2021)
![](https://www.neformat.com.ua/images/imagecache/material_preview_600w/releases/a0095099829_10.jpg)
Через два роки після випуску дебютного альбому, один із найяскравіших нових проєктів української блек метал сцени Këkht Aräkh, презентує новий повноформатний альбом "Pale Swordsman". Розберімося, як автор впорався з покладеними на нього вантажем очікувань та вимог.
У 2019-му Këkht Aräkh настільки несподівано увірвався й зайняв місце серед плеяди перспективних команд, що нову роботу від нього очікували. Дуже сильно. Найголовніше питання, яке виникало — чи зуміє він грамотно розпорядиться виданими кредитом довіри від слухачів і чи не втопиться у самокопіюванні.
За словами автора, на першому альбомі був величезний вплив Darkthrone, а от "Pale Swordsman" — це рух в сторону Burzum. Від себе додам, що Burzum тут часів "Hvis lyset tar oss" і "Filosofem". Якщо "Night & Love" — це альбом, де автор тільки промацував баланс між агресією й мелодійністю, то тут він остаточно прийшов до нього.
Якісна ностальгія за першою половиною 90-х, яка у 2021 році не виглядає й не звучить, немов архаїзм, не викликає здавлений сміх від корпспейнта та лоу-файного/сирого звуку.
У raw сегменті є якась "мода" на недружній, агресивний саунд, який служить бар’єром та непідготовленого слухача відштовхує. Тут цей сирий звук настільки гармонійно звучить, немов у автора є або телепорт у пору перших, класичних записів другої хвилі, або нарочито нема інструментарію, щоби робити чистіший звук. Цей raw не ріже вухо, це не блекгейзовий зефір, але цілком собі орієнтир для занурення у щось більш екстремальне.
Що мені подобається найбільше в роботі — її полярність, яка є головною ознакою того, що матеріал чіпляє, як не крути. Він просто не може пройти повз слухача або не лишити після себе нічого.
Як приклад, на rateyourmusic в альбому середній бал 3,43 на основі 640+ відгуків, тоді як оцінок в одну або п’ять зірок вкрай мало. Це свідчить про те, що реліз не є ані цілковитим шедевром, ані повністю провальним, та й безликим назвати його неможливо. Коли робота не проходить повз, не покривається схвальними відгуками із кожного рота і викликає тільки гарячі обговорення та суперечки, це доводить, що композитору вдалося зачепити аудиторію.
Наприклад, серед відгуків мені найбільше сподобався коментар про те, що цей альбом чекали з 1993 року, настільки позачасовим він здається. Деякі коментатори впадали у крайності та називали LP гарним аніме-оупенінгом, або ж взагалі охрещували My dying bride black metal. До слова, про впливи й асоціації: якщо в дебютнику вони варіювалися від Judas Iscariot до Nehëmah, то тут кордони значно розширилися — від французьких команд на кшталт Nuit Noire і Murmuüre до більш експериментальних як-от Fluisteraars, Mamaleek і навіть Agalloch.
Лірично альбом продовжує малювати готичні картини таких же готичних класиків, від Брема Стокера до Едгара Аллана По. У "Pale Swordsman" головний персонаж — безсмертний вампір, який жадає позбутися від прокляття безсмертя. У якийсь момент він закохується, але жага крові бере своє. Кліше, але в контексті оповіді про нескінченну низку повторюваних днів виглядає як доречне рішення.
Епілог
Crying Orc наважився вчергове ступити у нетрі, які всередині жанру завжди викликають косі погляди — сирий блек вважається завчасно невдалим рішенням, адже "як тоді" вже не вийде, а навмисна примітивність у сонграйтингу та записі, як багато хто вважає, тільки видає композиторську скутість. Але це не про героя рецензії.
Orc зробив чудовий альбом у 2021 році, який не гріх було випустити й у 1993-му. Меланхолія й депресія тут служать доповненням цілісної картини, але аж ніяк не основним рушієм. Істерія та крики — це не селфхарм, це безвихідь у всьому. Ти не помреш фізично від прослуховування, але розділиш переживання з ліричним героєм, бо віриш — вони завуальовано списані з реальної людини.
Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua
Këkht Aräkh — миколаївський ванмен блек-метал проєкт, заснований у 2018 році. Дискографія нараховує демо, сингл та два повноформатні альбоми. Засновником проєкту є музикант Crying Orc, колишній ударник миколаївського постблек гурту Cuckoo's Nest.
Këkht Aräkh у соцмережах:
https://kekhtarakh.bandcamp.com/
https://www.instagram.com/kekht_arakh/
https://www.facebook.com/kekhtarakh
1. Intro
2. Thorns
3. Night Descends
4. In the Garden
5. Amor
6. Nocturne
7. Amid the Stars
8. Lily
9. Crystal
10. Swordsman