Ґрунт Палає: Хочемо нести вогник надії та ділитися ним з іншими
Лейбл Neformat Family презентує перший повноформатний альбом київського гурту Ґрунт Палає — "Світ Зміниться". У цьому інтерв’ю спілкуємося про сам реліз, український хардкор, поширення фітів та інші амбіції музикантів.
Ґрунт Палає — київський хардкор гурт, який розпочав активну діяльність восени 2023 року. Його утворили вже досвідчені музиканти, за плечима яких добре відомі у вузьких колах проєкти Break The Habit, Juggernaut, Strike Each Other, Light of Mine, My Victory.
У грудні 23-го музиканти випустили свій перший сингл "Сила", а далі були численні виступи з українськими хардкор командами, як-то True Tough, Flame, Confused чи Right in Front. Завдяки активній діяльності, а також зв’язкам і досвіду, гурт уже встиг зайняти вагоме місце в українській хардкор-сцені та не планує збавляти обертів.
Послухати дебютний альбом гурт також можна на стримінгах
Виникнення гурту
Артем (вокал): Після завершення моєї історії з Juggernaut, я не хотів зупинятись на досягнутому, у мені ще горіла любов до хардкор-сцени і я хотів і надалі бути її частиною, тому навіть і не стояло питання "Чи буде в мене новий гурт?", питання стояло — "Коли?".
Початкова ідея була така, щоб зібрати людей, які не задіяні в інших проєктах, але не так склалось, як гадалось)
Першим був потрібний барабанщик, і мій погляд впав на Макса, який уже тоді починав викладати у своєму Інстаграмі відео, як він грає. (До того часу він ще не був задіяним у жодних із гуртів). Я подумав: "Кайф, барабанщик, який ніде ще не грає, а грає круто, я йому напишу", — і написав.
Після того, як ми зігрались із Максом, я почав шукати інших, зробив пост в інсті, люди підхопили, і так через деякий час знайшов Артема, Лілю і Миколу.
Максим, барабанщик: Зараз я граю в трьох гуртах — Ґрунт Палає, Break The Habit та Light Of Mine. Спершу мені написав Лефт (Light Of Mine), також після того, як побачив мої відео в інсті. Я почав вчити їхню програму, а за деякий час мені написав і Артем. Оскільки хлопці з Light Of Mine проживають в Одесі, а я зараз знаходжусь у Києві, саме грати/репетирувати я спершу почав з Артемом. Коли до Ґрунт Палає приєдналася Ліля, вона покликала мене до Break The Habit. Ось так я практикуюсь сам по собі, викладаю відео в інсті та через два/три місяці граю в трьох гуртах.
Ліля (бас-гітаристка): Я доєдналась до гурту, коли Артем і Макс уже грали кілька пісень. Перед тим, у серпні, разом з Juggernaut я зіграла кавер на концерті Break the Chains, де і зрозуміла, що скучила за басом. Тож одразу написала Артему, коли дізналась про новий гурт і пошуки басиста. Далі знайшли гітаристів і почали повноцінно грати.
Чому "Ґрунт Палає"?
Артем: Назву обирали довго, пробували й англійські, але в результаті я переконав, що оскільки лірика українською, то й назва буде українською. Хотілось чогось автентичного, щоб відразу впадало на слух, і дзвінкого, щоб запам’ятовувалось. Моя дружина підказала, що мають бути саме українські букви-звуки. Так зупинились на "ґ" і "є", і через 2 хвилини вийшло "Ґрунт Палає".
Наша назва характеризує стан, коли індивідум або група індивідуумів потрапляє в скрутне становище, у якому зараз усі ми опинились.
Повністю український неймінг — всупереч засиллю англійського. У мене таке вражання, що деякі люди у 2024 році й досі соромляться української мови. Тому вирішено було розйобувати всіх рідною мовою. Наша цільова авдиторія — українці; круто буде, якщо вестерни будуть нас слухати, але насамперед я б хотів, щоб мені підспівували українською.
Погляд на хардкор
— Хардкор в уявленні пересічного вітчизняного слухача — це часто доволі вузький жанр. Хоча насправді це дуже різноманітна музика з купою піджанрів, які можуть досить сильно відрізнятися один від одного. Де ж на цьому спектрі музика Ґрунт Палає?
Артем: Щодо стилю: я вже не знаю, як що називається, як люди скажуть, так і буде. Наш прямий орієнтир наразі — Trapped Under Ice, Speed. Мені подобається енергетика цих гуртів, динамічність, бадьорість. Хоча я сам фанат важкого хардкору, хотів, щоб цей гурт був саме розпанкованим, але звички залишаються звичками і брейкдауни також є в піснях.
Свого часу на мене дуже вплинули Джеймі Джаста (ред. Hatebreed) і Скотт Вогель (ред. Terror). Це були для мене найкращі фронтмени, які заряджали (і досі старі діди розйобують). Я — більше про щирість і обмін енергією на сцені та в залі, ніж про задротство й техніку. У когось буде інша думка, але тут буде мем:
Максим: А я був і, мабуть, досі ще стою осторонь від хардкору. У моєму плейлисті були Hatebreed, Biohazard та ще дві-три подібні банди, але більшість свого життя я слухав і досі слухаю nu metal. Коли Артем запропонував мені створити хардкор гурт, я одразу про це попередив, на що той відповів, що саме цей кач і потрібен. Ми спробували, і все вийшло. Тому, якщо ви чуєте в музиці Ґрунт Палає щось схоже на nu metal, то тепер знаєте, хто в цьому винен :) Хоча зараз я вже слухаю набагато більше хардкору, навіть зʼявилися улюблені гурти/альбоми в цьому жанрі.
Що саме граємо ми? На 100 відсотків можу сказати, що ми граємо так, як ніхто в країні. Я не можу згадати або знайти український гурт, на який схожі ми.
Тьома (гітарист): Наш хардкор відрізняється своєю енергією та експериментальністю, поєднанням різних піджанрів. Ми черпаємо впливи з нью-йорк хардкору, панку, ню-металу, додаючи елементи мелодійності та важкі рифи.
Наші орієнтири серед виконавців — окрім згаданих Speed і Trapped Under Ice, також Pain of Truth, оскільки їхня музика демонструє різноманітність, яку ми прагнемо втілити у своїх треках. Для моїх соло мене також надихає музика Integrity.
Ліля: Ми граємо максимально, як модно казати, грувовий хардкор, під який хочеться рухатись та співати. Орієнтирів багато, та головний, мабуть, для мене особисто — Madball.
Українська сцена
— Конкретно український хардкор — це досить консервативне явище, яке роками вариться саме в собі. Чи варто вітчизняним гуртам лишатися в рамках свого субкультурного "гетто", або все ж треба пробувати виходити назовні, демонструючи себе і свою музику ширшому колу слухачів? І якими методами це доречно здійснювати?
Артем: З однієї сторони, прикольно, коли є якась особлива сцена та об’єднання ініціатив. Згадуючи концерти в Києві якогось бородатого 2009 року в "Соколі", з’являються теплі ностальгічні спогади, коли на дверях учасники тих гуртів вирішували, пускати чи не пускати тебе на канц. З іншої, у теперішніх обставинах я за максимальну популяризацію хардкор панку.
Уже трохи з іронією ставлюся до гучних слів хардкор діячів про "юніті". На мій погляд, глобального юніті в нас немає, тільки групи друзів, які підтримують один одного. У 2024 році все ще можна грати "неправильний" хардкор, який отримує купу критики, навіть всередині сцени, і нуль підтримки.
Чим більше людей почує, яким може бути хардкор, тим краще. Комусь сподобається, і нові люди будуть приходити на локальні концерти. А там наші нащадки доживуть до цілих фестів типу Outbreak Fest чи Ieperfest в Україні.
Фото noregrets.digital
Ліля: Особисто мені подобається бути в цьому закритому хардкор "гетто" роками, бо коли люди тримаються один одного, якихось принципів і свого, скажімо, формату концертів стільки років, це каже про щирість та справжність двіжу, а це для мене дуже важливо. Але я не проти доєднуватись і до нових тусовок та музичних подій.
Тьома: Я вважаю, що українським хардкор-гуртам потрібно виходити на ширшу аудиторію. Це допоможе збагатити музику новими впливами, підтримати українську культуру і відкрити нові можливості для співпраці та виступів, зберігаючи при цьому свою автентичність.
Творчий процес
Артем: Все як і у всіх: є заготовки, які ми спочатку обговорюємо в Телеграм-групі, далі розбираємо на репетиціях. Наприклад, Максим приніс ідею барабанів на "Світ Зміниться", я підібрав під неї гітарні партії, Ліля написала всі гітарні рифи на "Нашу Історію", Микола приніс ідею для "Меч Правди", яку ми потім розвинули в цілий трек. Решту пісень — структуру й гітарні рифи — написав я. Ще я із самого початку хотів, щоби були соляки, тому всю цю кашу заправив гітарними соло Тьома.
Репетиції проходять регулярно, усі їх відвідують із задоволенням, я кайфую від цього.
Рецепт гарної пісні
Артем: А чи написали ми гарну пісню? Якась фігня має мільйони прослуховувань, та це не робить її гарною, вона просто може бути розкручена трендами й лідерами думок. Хотілося б, щоб комусь дійсно сподобалась наша творчість, може, навіть не зараз, через деякий час. Скажу тільки, що всі пісні гарні, якщо люди, які їх грають, самі кайфують від цього й мають серйозний підхід до своєї творчості. Тому, на мою думку, загальної формули "гарної пісні" мабуть, не існує, кожен випадок індивідуальний.
Дебютний сингл колективу, грудень 2023
Максим: Щоб написати гарну пісню, треба її робити від серця і трохи розуміти, як грати на інструменті.
Ліля: А ще треба натхнення, час і багато музики слухати, хоча це може статись і досить раптово. Найкращі пісні так і з’являються: не можна з пальця витягнути дійсно хороший трек, але якщо є ідея, то трохи посидіти, і можна щось зробити цікаве.
Про що альбом
— Над майбутнім повноформатником гурт працював тривалий час, майже пів року записував його на різних місцях — вдома, на репбазі, у кількох студіях. Часом роботу доводилося повторювати, бо, до прикладу, записаний вдома бас фонив. А для деяких учасників, а саме гітариста Тьоми, це взагалі був перший досвід гри в гурті та запису інструментів. Однак зараз колектив готовий презентувати своє дітище на розсуд слухачів.
Артем: Гурти співають про різне: хтось робить фан і якийсь конкретний стиль, хтось через ліричного героя описує навколишні події, я намагався пронести через цей альбом смолоскип надії. Через це головна лірична ідея альбому — бороти всі негаразди в житті, бути сильним, віддавати шану тим, хто поклав життя за свої принципи та ідеї. Я б ще охарактеризував це як агресивний позитив. Мабуть, підсвідомо це все мої думки та переживання і звернення до самого себе, але водночас я б хотів, щоб слухач знайшов відгук цих емоцій і в собі.
Тьома: Ідея — мати сили йти вперед навіть у найтемніші часи, боротися за теперішнє і майбутнє, не опускати руки, нести вогник надії в собі й ділитися ним з іншими. Дуже хочу, щоб люди відчули це й щоб наша творчість підтримувала їх.
Ліля: Головний меседж альбому — надихнути людей не здаватися в цей важкий час і продовжувати боротьбу всіма можливими способами.
Вибір формату
Тьома: Ми вирішили випустити повноформатний альбом після двох синглів, тому що в нас була чітка концепція, яку хотілося реалізувати в повному обсязі. Ми відчули, що наш матеріал дозрів для великого релізу й має потенціал зацікавити широку аудиторію. Також ми прагнули привернути більше уваги до гурту й показати себе в найкращому світлі, реалізувавши свої творчі амбіції.
Ліля: Спочатку ми планували епіху, але якось так пішло натхнення, й от уже альбом. Я думаю, краще так, ніж запланувати альбом і потім вигадувати з нічого пісні, аби для кількості. Як є що писати, треба писати.
Артем: Всі гурти, які я слухав, починали з ЕР чи LP. Ті самі xDeviantx, Strike Each Other, Bluesbreaker, і все в них було добре.
Я розумію, що є сучасна тенденція "сингли-тізери-тік-токи", але нам хотілось закріпити творчість саме в альбомі. Колись, у часи Неформат форуму, навпаки ходила думка, що ті, хто випускає сингли, нездатні на велику роботу. Тепер і часи інші, і підхід музикантів також. Але самого часу не так багато, щоб встигнути пройти той стандартний шлях (ред. демка-сингли-мініальбом-альбом).
Баланс в епоху стримінгів
— В епоху стримінгів та перенасичення музикою, українські андеграундні гурти активно шукають баланс між сучасними підходами (Тік-Ток, фіти, плейлисти) та перевіреною роками класикою (фізносії, мерч, живі виступи). Цей непростий шлях долають і учасники Ґрунт Палає.
Тьома: Я думаю, що зараз важливо створювати якісний контент і активно використовувати соціальні мережі. Живі виступи надають унікальний досвід, а ексклюзивний мерч і фізичні носії приваблюють фанів. Співпраця з іншими артистами розширює аудиторію, а регулярні цифрові релізи підтримують інтерес. Баланс між цими елементами допомагає відкритися для нових людей і залишатися в серцях бувалих слухачів.
На Youtube можна знайти чимало відео з виступами гурту
Максим: Я великий фанат фізносіїв, у Харкові в мене є велика колекція вінілів та касет. Подобається, коли до музики можна доторкнутися. Вважаю, що мерчу повинно бути якомога більше, тому що завдяки продажу саме мерчу гурт найбільше заробляє.
Артем: На жаль, ми ще не захопили уваги аудиторії, тому секрету успіху ще не знаємо. Водночас повністю погоджуюсь, що чим більше контактів із публікою, тим краще для гурту.
Фіти — це взагалі кайф, завжди подобалось когось почути на релізі улюбленого колективу, але мені здається, що вони не працюють на збільшення аудиторії. Згадав смішну історію, коли на релізі сингла мого минулого гурту, який був із фітом запрошеного вокаліста, хтось написав типу: "Всю пісню вивіз тільки інший вокаліст". У цій парадигмі фіт із кимось відомим спрацює тільки проти гурту.
Ера фітів
— Українська сцена зараз переживає бум фітів, які вітчизняні виконавці частіше використовують, аби розширити свою аудиторію. Часом це фіт заради фіта, але з’являються і гармонійні продумані співпраці. Знаходимо практику фітів і на новому альбомі Ґрунт Палає.
Артем: Обожнюю фіти, коли їх небагато. Пісню "Наша Історія" написала Ліля, вона відрізняється від інших своєю мелодійністю, тож коли ми її повністю доробили і я вперше проспівав текст, мені було дуже важко. Після цього прийшла ідея покликати собі когось на допомогу, а згодом і певність — кого саме. Оскільки Ліля надихалась вайбами одеських гуртів Лефта, його я і запросив. З участю Лефта трек заграв новими барвами, за що я йому дуже вдячний. (Yo!)
Самого Артема можна почути, до прикладу, на фіті у гурту Mordox
Інший фіт у нас із Михайлом Береговим (Repress, Confused, Superglow) на пісню "Меч Правди". Це вже важкий хардкор, тому тут вирішили додати металічного звучання. Спочатку мав бути інший запрошений вокаліст, але трохи не зійшлись у кінцевому баченні. Тому коли я попросив Мішу, він відразу погодився і буквально за пару днів ми записали його партію. У результаті вийшло шикарно, щиро вдячні Міші за допомогу!
Максим: Фіти це ахуєнно! Навіть. коли це не запрошений вокаліст, а, наприклад, соло-гітарист однієї банди записав партію для іншої. Але зараз у нас бум на ці фіти і, на мою думку, їх дуже багато, вони вже втрачають свою магію.
Перспективи та амбіції
Артем: Як би не хотілось, але війна бере своє. Люди ідуть на фронт, гурти зупиняють діяльність, слухачі менше відвідують заходи й заклади, ті стають на межу дефолту чи взагалі закриваються. Все залежить від того, як будуть розвиватись події. Я хочу вірити в те, що темпи збережуться і підтягнеться молодь та повернуться ветерани.
Фото Voice of Days
Ґрунт Палає — це ще одна "моя дитина", тому очікування особисто в мене максимальні, хотілося б, аби гурт розвивався в усіх напрямах, а там як буде. Із записом цього альбому були також складнощі, ми з них отримали свій досвід, тому є точки для росту.
Розумію, що можуть бути якісь зміни, та невиправданих надій уже точно не буде.
Ліля: Планів дійсно немає, ніхто зараз далеко не загадує, але певні мрії, звичайно, є. Віримо в краще, у ЗСУ, у можливість і далі займатись музикою, а там побачимо. Рано чи пізно війна закінчиться.
Дізнатися більше про Ґрунт Палає:
https://linktr.ee/gruntpalaye
https://www.instagram.com/gruntpalaye