Ева Троян (Ave Eva) про "Потворчий з’їзд", "Її" та візуальне мистецтво
Сьогоднішній матеріал не суто про музику, та тим не менш цікавий. Адже роботи Еви та артспілки "Її" часто можна побачити на музичних фестивалях, концертах. З іншого боку, музика доповнює мистецький захід "Потворчий з’їзд", заснований Евою. Тож це дивне, химерне, сире образотворче мистецтво тісно пов’язане з музичним андеграундом.
Учасниця жіночої мистецької спілки "Її". Засновниця-кураторка виставки та артмаркету "Потворчий з’їзд".
Взаємозв’язок з музикою
У період 2016–2020 років я жила в Барселоні. Спочатку навчалася там на магістратурі за своїм основним фахом "Реклама та зв’язки з громадськістю", а згодом брала курси з графічного дизайну та ілюстрації. Паралельно з тим ми з моїм чоловіком Олексієм Хімічем (він же Рамон Шпинат), долучилися до місцевої концертної агенції "Rodyk Concert" (заснована українським мігрантом Романом Родиком).
Основною нашою з Рамоном метою було додати в програму більше українського андеграунду, таким чином вдалося організувати концерти Somali Yacht Club, Straytones, Sasha Boole. А також ми зробили зворотний культурний обмін: привезли каталонський епік-дум гурт Udol на подію "Robust Evening", що відбувалася 20.04.2019 на студії "Breadberry". А за день до того вони виступали в Чернігові в будинку, де тепер обласний молодіжний центр, за підтримки наших Keepleer 18 та інших. Пригадую, як туди приїхало місцеве телебачення знімати сюжет про таку подію! Каталонські музиканти були в шоковому захваті, власне, як і ми.
Тож саме тоді я почала потроху дизайнити афіші, монтувати відеозвіти, стояти на мерчі під час концертів і дедалі більше надихатись ідеєю занурюватись у візуальне мистецтво, яке можна застосовувати для просування музичної сцени.
Артспілка "Її" на "Amnesia Fest"
Жіноча артспілка "Її"
Ідея створення спілки виникла 2019 року, а її учасницями є Ксенія Білан (Ksena), Валерія Кравець (Kаvalera) та я — Ева Троян (Ave Eva).
Я згадала, що моя подруга художниця-графік Ксена (Ксенія Білан) уже певний час займається створенням арту афіш, обкладинок і мерчу для гуртів. Співпрацювала з White Ward, House of Flowers, Zoanthropy, Zwyntar, і це ще не весь перелік; також була дотична до створення зіну "Hexed Circle" про українську та зарубіжну готичну й постпанк культуру й мала DIY-проєкт мерчу з власними графічними малюнками під назвою "ШАБАШ".
А також на думку спала моя інша подруга графічна дизайнерка та авангардна художниця Валерія Кравець, яка тільки починала вливатися в усю цю мистецьку історію, як і я, та мала бажання робити щось прикольне, але самотужки воно важко йде… Відповідно була висунута пропозиція об’єднатися та спільними зусиллями виходити на новий рівень! Так ми й дійшли до створення жіночої артспілки "Її".
Роботи Ксени
Попри те, що в кожної абсолютно різні художні стилі та рівні професійності (від освіти до досвіду), нас об’єднує потяг до дивного, символічного, химерного та містичного, жага творити, надихати та транслювати почуття, спостереження й óбрази, що маємо всередині.
Роботи Ксени — це дуже детальна графіка, базована на готичних, міфологічних і містичних сюжетах. Туш, лінери та папір — основні інструменти її картин.
"Усе, що сумне та яскраве — то з-під рук і голови Валерії", — жартую так, коли на артмаркетах розповідаю зацікавленим, де чиї роботи. У неї абсолютно впізнаваний свій стиль авангардного напрямку, де сюжети робіт ґрунтуються на власних переживаннях буденності та абсурду буття, з яким стикається авторка.
Роботи Валерії
Моя творча діяльність полягає в експериментальності вираження різноманітних образів, що вирують у фантазіях і ховаються в навколишньому оточенні — від дерев до калюж. Використовую дуже різні техніки, не можу зупинитися на чомусь одному та й не бачу сенсу, адже головне завдання — передати те, що сидить у голові, а метод, як саме, уже приходить у процесі відтворення.
Загалом вироби нашої артспілки можна поділити на "виставкові" (картини) та маркетові — ті, що несуть більш практичне значення, наприклад листівки, постери, хустини, футболки, шопери, піни, мозаїчні та глиняні вироби. Асортимент періодично змінюється, звісно.
Артспілка "Її" на "Потворчому з’їзді"
Останні кілька років на артмаркетах можна побачити тільки нас з Валерією, оскільки Ксена ще за часів ковіду переїхала до Берліну та успішно розвивається там як татуювальниця й художниця. Проте співпраця не зупиняється, продовжуємо вигадувати та створювати нові спільні арти, та вони завжди присутні на наших розкладках і виставках. До речі, протягом останнього року 100% з продажів листівок, хустин і пінів авторства Ксени ми переказуємо в благодійний фонд "Фронт плюс тил", у якому я та Валерія волонтеримо. І загалом артспілка "Її" на кожному маркеті має частину виробів, які конвертуються в донати на потреби військових.
Питання, яке цікавить багатьох, як показує досвід: чи можна доєднатися до спілки іншим художницям, які поділяють наш химерно-авангардний концепт? Раніше ми відмовляли, але останнім часом почали зароджуватися думки щодо розширення… Наразі в роздумах, як то все можна перевести в нове русло, але чіткої відповіді поки не дамо) (таємнича витримка).
Для мене артспілка "Її" є колом жінок, обʼєднаних дивним мистецтвом, де, незважаючи на різні стилі, техніки і т. д., ми разом у любові до містичного, чудернацького, дивного, десь авангардного чи абстрактного. Тут немає якихось рамок і обмежень, але через близькі цінності та погляди ми на одній хвилі.
У мене пов’язана з музикою мистецька діяльність — це в основному афіші для концертів. Робила для закладів "The Crown", "Gonzo", для заходів, організованих Нафанею з Death Pill. В афішах найбільше полюбляю використовувати стиль колажу, що мені здається якраз підходить для панк-концертів, але звісно цим не обмежується. Бо до кожної роботи варто підходити індивідуально.
Виставка та артмаркет "Потворчий з’їзд"
Ох, "ПоТВОРЧИЙ З’ЇЗД" — то мій окремий проєкт душі та серця, про який коротко розповісти буде важко, але я намагатимусь.
Перш за все варто зазначити, що його в лютому 2020-го ми придумали на пару з моїм близьким другом паном Миколою (він же Коля Кольщик). Сиділи разом у барселонському барі, натхненні різноманіттям тамтешніх андеграундних культурних подій і уявляли, як би круто було взяти участь у чомусь схожому в Києві... Почали активно фантазувати та дійшли до "а давай самі таке створимо!", адже в нашому оточенні вистачає і тих, кого показати, і тих, кому показати. Пам’ятаю, що наші перші концептуальні тези були: "Дивно, нестандартно. Участь безкоштовна. Вхід вільний". Пів року роботи над назвою проєкту, лого та організацією — і в серпні того ж року був перший "Потворчий з’їзд" у стінах артклубу "Теплий ламповий". Було тільки 6 учасників, а музичний супровід — плейлист від Рамона Шпината. Попри камерність заходу, усі залишились задоволеними та вмотивованими виводити його на вищий рівень.
Другий "ПоТВОРЧИЙ З’ЇЗД". Фото Олександри Леонової
Під час підготовки другого "З’їзду", що проходив у червні 2021-го в теплиці на території національного ботсаду імені Гришка та налічував вже 16 учасників і учасниць, до нас з Колюнею долучилася Нафаня (ударниця Death Pill). Тоді концепція заходу стала більш конкретною, ми почали позиціонувати проєкт як той, що об’єднує молодих українських митців різноманітних жанрів, творчість яких відображає абстрактне, авангардне, химерне, містичне, міфологічне, фантасмагоричне та інші дивні образи, створені людською фантазією.
Також почали запрошувати стати учасниками заходу як аматорів-самоучок, так і професіоналів з досвідом. Такий рух був спрямований на обмін досвідом між митцями та певне стирання старих установок щодо "кордонів" у художній спільноті. Маю на увазі, що раніше потрапити до галерейної експозиції могли тільки профі та члени НСХУ, але нам вдалося подолати цей бар’єр під час організації вже третього "Потворчого".
Відеозвіт "Creature From Deep Studio" з першого дня музичної частини третього "Потворчого з’їзду"
Власне, третій "Потворчий з’їзд" (2023 рік) був наймасштабніший і остаточно вибудував вектор подальшого руху: до образотворчого мистецтва додається музично-перформаційна складова. Одноденний захід перетворився на тижневий фестиваль, що проходив у двох локаціях паралельно: барі-клубі "The Crown" і центрі сучасного мистецтва "White World" — та налічував 32 художники і художниці, а також 7 музичних колективів та виконавців. У "The Crown" була експозиція музичного арту, створеного учасниками третього "З’їзду", 2 артмаркети, 3 концерти важкої та шумної музики, а також презентація pixel-art кліпу гурту Warningfog, який намалювали самі ж учасники гурту Євген і Антон Хоменки. Кошти, зібрані з концертів, були направлені на актуальний збір до фонду "Musicians Defend Ukraine".
Кліп Warningfog
Центр сучасного мистецтва "White World" прийняв у своїх стінах експозицію живопису, графіки, малюнку, масок і скульптур від наших учасників, а також були проведені тематичні замальовки з натури. Цей захід видався потужним і важким водночас, адже на той час пан Микола вже боронив нашу країну у лавах ЗСУ, а Нафаня була в евакуації з дитиною, уся організація — на моїх плечах. Але завдяки активній залученості Стасона (артдиректора The Crown) та Олександри Луньової (кураторки галереї White World) ми це зробили! Чим я дуже пишаюся та щиро дякую їм за підтримку. А також окрема подяка та пошана братам Хоменкам з гурту Warningfog, які допомагали монтувати обидві експозиції! Усі основні афіші "ПоТворчого зʼїзду" робила Валерія Кравець з артспілки "Її".
Афіша третього "Потворчого з’їзду"
Стосовно того, які проблеми в молодих митців і чи мають вони де проявлятися, показувати свої роботи. Останні роки я спостерігаю, як з’являється все більше подій, які на вільних умовах співпраці залучають митців. З недавніх можу згадати триденний захід від лейблу "Erythroleukoplakia rec", що проходив у "The Crown" 8–10.03 та дводенний "Amnesia Fest" в "Otel’". Це не беручи до уваги багато інших музично-культурних подій міста ширшого масштабу, де участь в артмаркетах платна або береться відсоток від продажів. Тобто варіантів заходів, де проявлятися як художникам чи майстрам, так і музикантам, з’явилося значно більше, а далі все залежить від умов співпраці та можливостей митців. Аудиторія та попит точно є!
Здавалось би така проста ідея, щоб зібратись творчим людям, на практиці виявилась зовсім не простою. Мені як аматору завжди трохи ніяково в галереях або в професійних компаніях. І скільки б себе не переконувала, що все в порядку, дискомфорт усе одно відчувався. Тому такі події проходили повз, малюнки йшли в стіл, а розмови про образотворче мистецтво поступались розмовам про музичне, адже велись на концертах між виступами улюблених гуртів. Та коли я отримала запрошення на "Потворчий", спершу, звісно, хотіла відмовитись через те відчуття, що описала вище. Але Ева мене переконала, що це своя андер-тусовка, наші люди і, так би мовити, зовсім не страшно. Що дозволило мені, та, можливо, ще комусь вийти зі своєї мушлі.
А коли я на практиці зіткнулася з кількістю праці над підготовкою всього дійства, беручи до уваги розробку концепції, пошук місця, домовленості й планування завжди в незвичних та актуальних місцях, і все таке подібне, я переглянула своє ставлення до заходів і до роботи, яку проводять відповідальні люди, щоб ці заходи відбулись. Тому хочу сказати, що об’єднання за інтересами переросло в повноцінний фестиваль зі своєю унікальною атмосферою, кращими людьми та щирим мистецтвом, який з кожним роком росте та доповнюється новими цікавими особистостями. З простої ідеї виникло справжнє Дійство, яке особисто я сприймаю як свято творчості.
Артчастина "Потворчих з’їздів"
Власна творчість
Моя творчість дуже образна і, дійсно, багато ідей беру зі снів, міфології або "картинок" символів і знаків, які вбачаю в потрісканих стінах будинків, гілках дерев, бензинових розводах калюж, обрізках фраз рандомних перехожих, тощо.
А є мотиви, які створені імпульсивно-інтуїтивно та потребують часу, щоб згодом я змогла там розгледіти "те саме", довести роботу до ладу та розповісти глядачеві історію, яка ховається за нею. Можна сказати, що виводжу підсвідомі та несвідомі образи, з яких потім створюю легенду. Таке собі власне міфотворення виходить.
Роботи Еви
Музикою надихаюсь сильно, так! Дуже люблю дум, дрон, сладж, психоделіку, авангардні течії від мінімалізму до нойзу, а також фольк із середньовічними мотивами. Мої основні музичні провідники до натхнення, що грають частіше за решту, це українські гурти Bomg і Пращур (також Soom), а з закордонних зазначу Terry Riley та Blood Ceremony.
Артспілка "Її" в соцмережах:
https://www.instagram.com/every.thing.is.weird
"Потворчий з’їзд" у соцмережах:
https://www.instagram.com/potvorchy_zyizd
https://www.facebook.com/potvorchy.zyizd
https://t.me/potvorchy_zyizd
Фото надані героїнями матеріалу
