hackedface: діяльність гурту, мотиваційний сенс та емоції творчості
hackedface — закарпатський проєкт, який фактично почав активну діяльність усього приблизно рік тому. Але вже скоро команда виступатиме у Львові на головній сцені великого благодійного фестивалю "Faine Misto 2024". Це доволі стрімкий прогрес, тому ми розпитали засновників гурту про його історію, успіхи, взаємозв’язки з музичною спільнотою та те, що стоїть за творчістю.
hackedface
Його створили Максим Грежинець і Богдан Фединець у 2020 році. Наживо гурт виступає із сесійними музикантами. Їхня дискографія нараховує мініальбом "optional/mandatory" та кілька синглів.
— Пригадайте, будь ласка, із чого взагалі ви розпочали свою музичну діяльність? Чи були якісь проєкти до hackedface? Як ви почали займатись музикою? Наскільки знаю, ви спершу тренувались на каверах, словом, розкажіть про цей період та те, що він вам дав.
Максим Грежинець (далі — Максим): Усе почалося з нашого знайомства через спільних друзів. Проводили час разом, спілкувалися про музику та зрозуміли, що в нас багато спільного. Тоді й виникла ідея "давайте зробимо рок-гурт". Як ви могли помітити, просто рок-гурт зробити не вийшло. Збираючись на якійсь репетиційній базі, грали кавери на Highly Suspect і почали усвідомлювати, що лише базових інструментів нам не вистачає. Хотілося розширити спектр своїх можливостей — використовувати для створення музики комп’ютер, який так не любили музиканти, з котрими ми тоді спілкувалися.
Тривалий час не було концепції гурту як такого, просто робили те, що подобається. Ми виступали лише на міських солянках (рок-концертах) один або два рази на рік як єдиний там рок-гурт без драмера. Кавери пограли буквально рік, десь 3–4 виступи, під назвою Little Ice Age, і то насправді це робили, тільки щоб підготуватись до концерту, бо в нас не було матеріалу. У вільний час вчилися писати свою музику. Цей період дав усвідомлення того, що хочемо займатися цим постійно.
— Загалом збоку виглядає, наче в гурту за плечима всього приблизно рік активної діяльності — і вже анонс на Main Stage фестивалю "Файне місто", що є доволі стрімким прогресом. Тож пригадайте детальніше початок діяльності вже власне гурту hackedface, перші концерти, виступ на "Інтерсіті Live" тощо.
Богдан Фединець (далі — Богдан): Запрошення грати на головній сцені фестивалю "Файне місто" стало приємною несподіванкою, і ми дуже вдячні організаторам за можливість бути почутими. Не так багато гуртів з Ужгорода грають за межами області, тому для нас є гордістю представляти рідне місто на таких масштабних музичних подіях.
Лайв на "Інтерсіті" був нашим виступом уже зі своєю музикою. Коли запропонували там узяти участь, ми погодилися, хоча й не мали жодної власної пісні на той момент. Швидко доробили одну з демок, що нам найбільше подобалася й у якій не було повноцінного аранжування та тексту. Виключно через коментарі людей, котрі почули hackedface на трансляції та питалися, де можна це послухати, було прийняте рішення про реліз того треку. Наразі він вам відомий як "oxygen".
Після цього ми не виступали та не релізили нічого близько трьох років. Макс пішов заробляти гроші на інструменти та техніку, а я закінчував університет і сидів у секвенсорі (ред. програмі для написання музики).
— Що мотивувало вас повернутися тепер? Можливо, як війна вплинула на бачення творчості?
Максим: А ми й не йшли, просто не було ресурсів. Війна вплинула сильно, тому що ми зрозуміли, що відкладати вже немає куди й кожен день може бути останній.
— Розкажіть дещо більше про взаємозв’язки з іншими гуртами сьогоднішньої української сцени, як познайомилися з 0 %Mercury, Sick Solution та іншими.
Максим: Знайомство з Sick Solution почалося з повідомлення фронтмену Артему в Інстаграмі з питанням: "Де замовити бекдроп?", — це такий тканинний банер з назвою гурту, який висить позаду сцени. Ну а далі пішло-поїхало. Ми запросили їх виступити на локальному мініфестивалі "Nonamedvizh" в Ужгороді, де вже познайомились ближче. Взагалі Артем зробив багато для нас. Це людина, яка щиро допомагає всім молодим гуртам і дає дуже корисні поради. Ми жартівливо називаємо його Кузьмою у світі андеру.
Приблизно в цей час нас запросили зіграти на сапорті в рамках туру 0 %Mercury, де ми познайомились з ними та почали спілкуватися з фронтвумен Оленою. Усі ці люди є унікальними, талановитими, дуже відкритими та легкими в комунікації, тому пізніше прийняли рішення створити фіт саме з ними. Два концерти з 0 %Mercury були першими виїздними. Після них нас почали кликати грати частіше.
Київський лайв hackedface
— А як ваші пісні потрапили на "BBC Radio 1"?
Богдан: Тут усе дуже просто. Ми почали відправляти туди свої треки, і коли вийшов "color", вони надіслали повідомлення, що беруть його в ефір нічної програми "Introducing Rock" на "BBC Radio 1". Ця рубрика презентує нові молоді гурти. Після цього наша аудиторія збільшилась. Наразі за слухачами в нас на першому місці Америка, а на другому з маленьким відривом — Україна.
— Пригадайте, як на ваше формування як музикантів вплинула ужгородська сцена та загалом те культурне середовище, як ви колись ходили на концерти інших гуртів тощо. А також можете трохи згадати про свою організаторську діяльність уже ближче до сьогодні.
Максим: Ми, як і більшість наших знайомих в ті часи, були фанатами рок-концертів, дивились і надихались виступами земляків Siberian Sun, Johnny Rides. Мріяли та уявляли, як це круто стояти на сцені та грати музон.
З часом в Ужгороді зменшилась кількість концертних майданчиків, особливо для рок-гуртів. Ця проблема стала причиною створення власного проєкту "Nonamedvizh", концепція якого полягала в тому, щоб дати змогу виступати талановитим місцевим гуртам і паралельно розвивати сферу концертів маловідомих виконавців.
Цей досвід дав нам розуміння того, як влаштована організація будь-якого концерту: технічне забезпечення, логістика, харчування, робота з медіа тощо. Також хочемо додати, що робота технічного персоналу є надважливою, це ті люди, які будують сцену, ставлять звук, вішають світло і т. д. Це дуже важка та відповідальна робота, яку ми перевірили на собі. Будьте вдячні цим людям.
— А як би ви загалом описали сучасний стан ужгородської музичної культури, локації? Що взагалі відбувається з цим аспектом життя міста після повномасштабного вторгнення?
Максим: Ніяк, андер — це концерти, які ми робимо самостійно. Інші — це драмтеатр та "Alive"”.
— Не хочете трішечки відхилити завісу своїх планів?
Богдан: Зараз працюємо над удосконаленням себе та тестуємо нові ідеї, які формують звучання майбутнього мініальбому. Наступний трек буде скоро, і ми вважаємо, що він прикольний.
— Коли ви розповідаєте про свою творчість в інших інтерв’ю, то переважно зосереджуєтесь власне на музичній частині, експериментальності, дещо більш її технічній складовій. Тому я б хотіла запитати, а чи пов’язана ваша музика, творчий процес напряму з якимось емоціями, які відчували?
Максим: Звісно! Наша музика є відображенням наших емоцій. Зазвичай питають про те, як зробили ту чи іншу пісню, а не про сенс чи ідею, яка там закладена. Технічні елементи є лише інструментами, які допомагають нам втілювати задумане.
Виступ гурту у "!FESTrepublic"
Кожна пісня є відображенням конкретного стану в різні періоди життя. Загальний характер текстів можна означити словами підтримки, яких так не вистачало в певних ситуаціях. Загалом лірика мініальбому "optional/mandatory" має в собі мотиваційний підтекст.
Нам також подобається створювати прості для сприйняття неглибокі пісні, щоб просто повеселитись. Прикладом такої є "dance baby dance".
— Помітно, що такі "легкі" пісні гарно працюють на ваших живих виступах. Як ви оцінюєте їхній вклад у вашу популярність та які чинники загалом сприяли швидкому росту аудиторії hackedface, на вашу думку?
Максим: Оскільки всі треки ми пишемо на комп’ютері, то вперше чуємо, як звучить трек наживо тільки на репетиції. І це відчуття дуже кайфове. На репетиції та концертах відчуваєш потужність та масивність композиції.
Ну й що простіший трек для сприйняття, то швидше він працює майже з перших секунд. Якщо брати більш складну конструкцію, то такі пісні потребують якогось хоча б мінімального фокусу під час прослуховування, інакше можуть бути незрозумілими. Зазвичай вони розкриваються після декількох прослуховувань.
Який вклад таких пісень у популярність, ми про це не думаємо майже ніколи. Якщо дивитись статистику "простих" пісень, а це "color" та "dance baby dance", то вони розлетілись відносно сильніше, ніж інші треки, а "dance baby dance"займає першу позицію за активністю в усіх трьох гуртів на цей момент. Такого результату ми не очікували.
— Наостанок поділіться з читачами якимось словами підтримки. Можливо, розкажіть, як справляєтеся зі стресом самі та що може людей підбадьорити у цей час?
Максим: Важко побажати щось конкретне, та й стосовно того, як боротися зі стресом, мабуть, методи в кожного будуть різними. У нашому випадку це музика, процес її створення, хоч іноді то й дуже рутинна процедура, але по-своєму медитативна. У будь-якому випадку зараз у стані війни більшість цінностей переосмислились, та багато речей, які раніше були більше на другому плані, стали набагато важливішими.
Шукайте своє улюблене, цінуйте по-справжньому близьких вам людей і не соромтесь казати їм про це. Наше життя вже не потім, а зараз, втілюйте те, що задумали, сьогодні. За можливості допомагайте війську будь-якими доступними для вас методами, окрім того, що це дуже важливо, воно також заспокоює.
— Спасибі за інтерв’ю!
Більше про фестиваль "Файне місто 2024" ми писали у цьому матеріалі. А квитки на подію ви можете придбати на її сайті.
hackedface у мережі:
Обкладинка — фото, надані гуртом
