Досвід The Great Escape: зрозуміти та відтворити

Після поїздки на великий професійний фестиваль-шоукейс The Great Escape наша головна редакторка підсумовує його організаційні моменти та розмірковує, чи вдалося б адаптувати цей формат в українських реаліях.

Травневий Брайтон — чудова туристична локація, принаймні на мій смак. Погода ще не зовсім парка, але на вулиці вже достатньо тепло, аби ходити у футболці. На горизонті миготить срібними блискітками Ла-Манш, а до вух постійно долітають крики чайок. Коли ж ви вирішите покинути цю красу й хоч трохи заглибитися в саме місто, то потрапите в неймовірну плутанину старих невисоких будівель, парків, дрібних крамничок, націлених на всі можливі туристичні й артистичні смаки, кафе та піцерій, які манять запашними ароматами. Тут можна придбати і вінтажний одяг, і диск Green Day родом із 94-го, і мамі із численними родичками надибати якийсь небанальний хенд-мейд сувенір, і на різноманітні локальні шоу сходити. Словом, Брайтон закохує з першого погляду.

Але що може зробити його ще кращим? Звісно, великий музичний фестиваль!

Втеча від професійного світу?

То що таке The Great Escape? Заснований у 2006-му, наразі цей чотириденний івент охоплює понад 500 молодих виконавців, виступи яких розкидані в приблизно 40 локаціях, усі в пішому доступі. Сюди сходиться чимало представників музичної індустрії (делегатів), охочих відшукати потенційних зірок серед цих сотень молодих команд, а також поспілкуватися зі своїми колегами чи послухати спікерів на великій музичній конференції, що відбувається паралельно.

При цьому географія самих музикантів не обмежується однією лише Великобританією. Тут представлені, здається, усі куточки світу. До прикладу, цьогоріч у лайн-апі були представники Австралії, Гонконгу, Нової Зеландії, Нігерії, Японії, Ісландії та десятків інших країн. Що ж стосується жанрів, то наразі переважно тут представлений інді-рок та альтернативний рок із невеликими вкрапленнями панк-року, електроніки й хіп-хопу.

Лайн-ап 2024

Географія делегатів так само вражає — Туніс, Венесуела, Пакистан, Шри-Ланка, Австралія, а що ж до їхньої компетенції, то це менеджери артистів та культурних організацій, дистриб'ютори, композитори, лейбли, виробники мерчу, піарники, та кого тут тільки не зустрінеш! Рівень представлених делегатами організацій теж доволі високий — від менеджерів Bandcamp чи Soundcloud до представників Британської Ради або Sony Music.

В арсеналі фестивалю також є секретні івенти, закриті професійні бранчі, клубні ночі та загалом купа можливостей для нетворкінгу. Врешті можна підсумувати, що це подія радше для професіоналів або тих, хто з ними шукає контакту. Однак, не позбавлена нагоди відпочити в процесі плідного спілкування та домовленостей. Ну і, звісно, місцеві мешканці мають нагоду щорічно почути когось нового, а ще й заробити на натовпах музичних туристів.

Ціни на прості фестивальні квитки коливаються в межах 5000 гривень за триденний вхід на всі локації (також є можливість придбати одноденні квитки), а от представникам індустрії за повний пакет із конференцією та бранчами доведеться заплатити в районі 15–16 тисяч, хоча цю суму варто розглядати як інвестицію в професійний ріст.

Для українців до цього слід додати витрати на британську візу та тривалу дорогу (безліч потягів!) до Брайтона. Ну й ще житло, харчування, й адаптер для розетки не забудьте, в Україні він вийде дешевше. Загалом витрат трохи збирається, майте на увазі.

От і вся база, яку вам потрібно знати про The Great Escape, щоб вирішити — їхати сюди чи ні. Моя коротка порада: якщо вам усе описане відгукується, а потрібна сума на таку напівпрофесійну мінівідпустку біля Ла-Маншу знайдеться — їдьте й набирайтеся досвіду та контактів для розбудови нашої української сцени, тут справді класно. (До речі, early birds для делегатів по 200 фунтів уже доступні на сайті).

Дует Krapka;KOMA представляв Україну на The Great Escape 2022 року

До слова, у минулі роки делегатами фестивалю онлайн чи офлайн були Сергій Кейн, Євген Кібець, Дарця Тарковська, Ольга Бекенштейн, Іра Лобанок. Вони, як і я, відвідували The Great Escape за підтримки Британської Ради в Україні, аби відкрити там нові імена для українського ринку, налагодити зв'язки із міжнародними агентами, промоутерами та букерами, задля медіа висвітлення чи своєї експертної участі в події.

Але чи можлива така підтримка для музичного гурту? Це питання мене цікавило увесь час перебування в Брайтоні.

Дар'я Стокоз, консультантка з комунікацій Британської Ради в Україні, зазначає, що така можливість цілком реальна, однак досить коштовна.

"Спільно з Українським інститутом та Music Export Ukraine ми кілька разів до цього підступали. Оригінально планували привезти декілька українських гуртів разом із професійною делегацією та провести нетворкінг подію в межах Сезону культури Велика Британія/Україна у 2022 році, проте війна перекроїла наші плани.

Україна була представлена компактніше — виступом гурту Krapka;Koma, оскільки одна учасниця базувалась за кордоном, а інша — у Львові, і ми змогли швидко організувати їхню логістику. The Great Escape також були лояльними та запропонували нам хороші умови для того, щоб реалізувати цей проєкт.

Виступ гурту — це був травень 2022 року — мав велике значення для того, щоб розповісти міжнародній аудиторії, з якими викликами зіштовхнулася Україна, її культурний і креативний сектор зокрема, та продемонструвати попри все стійкість", — розповідає Дар’я.

Дар’я додає, що зазвичай подібними національними шоукейсами на Great Escape опікуються урядові експортні офіси в співпраці з місцевими гравцями (приклад Австралії) або приватні ініціативи. Відтак, сподівається, що програма Українського інституту Extra Sound й надалі уможливлюватиме участь українських артистів на Great Escape.

Отож, я чудово розумію, що за нинішніх обставин відвідати The Great Escape — варіант далеко не для всіх. Але якщо гора не йде… ну ви зрозуміли, то подивімося, чи можна такий формат фестивалю адаптувати в нас.

Й от що мені вдалося дізнатися про різні складові події та внутрішню кухню Великої Втечі.

The Great Escape. Початок

Нагадаю, The Great Escape стартував у далекому 2006 році. Його організатором усі ці роки була й залишається велика компанія MAMA Festivals, що володіє та керує цілою низкою концертних закладів У Великобританії, проводить власні події на кшталт цього фестивалю, а також надає супутні послуги для індустрії лайвів.

Утім, The Great Escape не одразу став масштабним івентом на пів тисячі виконавців. Як розповіли на зустрічі з делегатами його організаторки, починали вони із 6 локації та 150 виконавців. Нам важливо зафіксувати цей момент і не гнатися одразу за маштабом, логічність чого підтвердять і деякі подальші спостереження.

На тій же зустрічі Nathalie von Rotz і Georgie Crowther, представниці команди фестивалю, розповіли, що реальне зростання відчули протягом останніх 5–10 років, тобто навіть за наявності великих ресурсів їм знадобилося доволі багато часу на здобуття відчутного успіху.

Tom Sweet, старший менеджер із музичних зв’язків у British Council, підтверджує, що фестиваль розростався поступово. Він, а також інші експерти, у контексті розмов про The Great Escape неодноразово згадували його американського колегу — техаський шоукейс фестиваль South by Southwest (SXSW).

"Шоукейси завжди були актуальними, і я гадаю, що порівняння з SXSW очевидне, адже SXSW проходить в Остіні, а TGE — у Брайтоні, обидва в сусідніх містах (ред. стосовно великих міст, наприклад, Лондона). Я вважаю, що ми дуже унікальні, ми є істинно британською подією, що вшановує різноманітність, культуру та співпрацю. На відміну від польового фестивалю, ви не можете просто побудувати ще одну сцену за короткий проміжок часу, ми завжди кидаємо виклик тому, що Брайтон дає нам щороку. Що може зробити Брайтон; ще більше, ще яскравіше, ще сміливіше — це наш хліб із маслом, це наш унікальний виклик", — розповідав у коментарі виданню Notion Kevin Moore, головний менеджер The Great Escape.

В іншій розмові Кевін зазначав, що успіх британського фестивалю тісно пов’язаний із майбутнім успіхом виконавців, які на ньому виступають, і додавав, що їхній шлях до хедлайнерів може тривати і 5–10 років. У принципі, як бачимо, десь такий період і знадобився TGE, щоб вирости до статусу знакової професійної події.

Зустріч делегації Британської Ради з організаторами фестивалю

Брайтон

Розглядаючи фактори успішності фестивалю та тонкощі його організації, насамперед хотілося б поговорити про місце його проведення. У випадку The Great Escape йдеться про дуже насичений двосторонній обмін, адже на запитання делегатів про вплив івенту на культурне та економічне життя Брайтона організатори буквально відповіли, що дуже вдячні мати змогу з року в рік проводити подію саме тут. І в тоні їхньої відповіді відчувалася непідробна вдячність!

Адже Брайтон веде активне музичне життя сам по собі, і ті пів сотні локацій, які приймають живі виступи фестивалю, працюють тут увесь рік і майже всі успішно пережили Ковід. До того ж паралельно з Великою Втечею У Брайтоні проходять і інші локальні культурні заходи, бо публіки вистачає на всіх. Окрім того, що це курортне містечко, тут ще і є купа університетів та коледжів, а отже і студентів, відкритих до нової музики. Та ще й дорога з Лондона сюди займає трохи більше години, а тому, особливо на вихідних, відчувається неабиякий наплив туристів, які не проти й море побачити, і пива на барі під гарну музику попити.

Ви можете пошукати гарні туристичні ролики про Брайтон, але це відео непогано передає дух нічного життя міста

Водночас The Great Escape активно працює з туристичною радою міста, яка всіляко сприяє фестивалю, адже той приносить із собою тисячі додаткових відвідувачів, які привносять гроші в екосистему Брайтона, що тримається саме на невеликих індивідуальних бізнесах. У 2015–2017 фестиваль навіть робив дослідження про економічний вплив на місто й незабаром планує його повторити.

Перекладаючи це все на наш локальний культурний ландшафт, на думку спадає насамперед або Київ із Нижньоюрківською, або ж Львів. Тут і локації знайдуться підготовлені до живої музики, і публіка, до неї відкрита. Хоча вайбу моря і чайок бракуватиме, але та ж Одеса в плані різноманіття локацій напозір поки не настільки розвинена.

Кожен із нас — хедлайнер

Очевидно, що головна складова фестивалю — це музика, відтак і люди, які її виконують.

У випадку The Great Escape працює дуже демократична модель, де кожен охочий виконавець може подати заявку на участь. Також окремі гурти на фестиваль запрошують самі організатори, або ж їх рекомендують певні культурні делегації та партнери.

Тут варто зауважити, що у The Great Escape фактично немає хедлайнерів, адже це насамперед професійна подія, фестиваль шоукейсного типу. Відтак ціль — ознайомити відвідувачів, зокрема професійних зі щонайбільшою кількістю молодих перспективних команд, а не розважати їх музикою тих, хто вже самореалізувався.

На сайті фестивалю, а також у мобільному додатку, зручно шукати інформацію про кожного учасника та планувати власну програму фестивалю

За моїм спостереженням, це дійсно працює у випадку TGE: не лише музичні професіонали, але і прості відвідувачі активно переміщалися між локаціями протягом усієї події в пошуках чогось цікавенького.

Також фестиваль не має конкретних жанрових рамок. За словами організаторів, цьогорічний акцент на інді-рок та альтернативний рок виник через бум інтересу до гітарної музики, що останнім часом спостерігається у Великобританії. З таким же успіхом це міг бути джаз чи реп, якби мода на нього вирувала в Лондоні. Словом, прагматичний підхід, ринок вирішує.

У випадку України я б, напевно, зберегла підхід без хедлайнерів, однак усе ж хотіла б бачити більше жанрове різноманіття на подібному івенті, а також дещо спростила б момент вибору для відвідувачів до кількох основних потоків.

Кого послухати

"Ми — лише сходинка в карʼєрі артиста, і не обовʼязково трамплін для моментального росту", — десь так організатори підсумовують роль фестивалю в житті музикантів, які на ньому виступають.

Вони щиро зізнаються, що стараються зловити виконавців у переломний момент їхньої карʼєри, однак деколи не вгадують і виступ відбувається зарано, або не приносить бажаних зрушень.

Водночас із попередніх лайн-апів The Great Escape може похвалитися такими іменами як Idles, Adele, Stormzy, Ed Sheeran, Phoebe Bridgers, HAIM, AJ Tracey, Skepta, Charli XCX, Wolf Alice, Sam Fender, Dave, Lewis Capaldi тощо, тобто і вгадувати перспективні імена організаторам усе ж вдається.

Делегатів намагаються привабити різноманітними закритими подіями. Фішкою шотландців є "таємна" дегустація віскі. Фото Gaelle Beri

Olaf Furniss, співзасновник шотландської компанії Wide Events, який активно сприяє експорту шотландської музики, на фестиваль прибув на замовлення національної мистецької агенції Creative Scotland. Очікувано, його метою було встановлення контактів шотландських виконавців із делегатами задля кар’єрного росту його протеже.

"Зазвичай потрібен деякий час, щоб відчути результати, але загалом цей рік позитивно відзначився великим інтересом до шотландських виконавців і гарною відвідуваністю їхніх шоу. Виконавцям пропонували виступи з таких країн, як Австрія та В’єтнам, а Zoe Graham взагалі підписала контракт із німецьким лейблом Hummingbird Records, коли була в Брайтоні.

Ми також мали змогу поспілкуватися з багатьма професіоналами галузі з усього світу, включаючи Азію та Мексику. Це також дало можливість висвітлити те, що ми робимо в Шотландії", — зазначив Олаф у коментарі Неформату.

На його думку, це був один із найкращих The Great Escape, які він коли-небудь відвідував.

На цей The Great Escape Олаф привіз перспективні локальні команди, до прикладу, панків Conscious Pilot, Gallus, SLIX чи шумний дрім-поп гурт No Windows, які склали враження саме таких гуртів, що вже якісно грають та виступають, але потребують певного прориву у своїй країні.

Водночас на заході можна було почути й цілу низку команд з-поза меж Великобританії. Особисто мені запам’яталося театралізоване іронічне шоу від австралійських металістів Battlesnake, яке завершилося божевільним краудсерфінгом та прогулянками в мерч-трусах. Також не дарма сходила на зворушливий і водночас динамічний виступ тріо Sailor Honeymoon із Сеулу, що своїм DIY-підходом кидає виклик цілій K-pop індустрії. Їхня наївна пісенька про таргана чомусь дуже запам’ятовується. Ну й не можна забути супермегахаризматичнoго вокаліста Joe & The Shitboys з Фарерських островів. Усією своєю музикою гурт критикує, як виявляється, дуже консервативний уклад життя та на їхній батьківщині й зокрема локальну панк-сцену. Музика не для всіх і місцями ідейно доведена до екстремуму, але наживо це працює.

Організатори The Great Escape зазначають, що такі закордонні гурти часом можуть бути чимось великим у себе на батьківщині, але геть невідомими у Великобританії, тож для них фестиваль стає можливістю розширити свої горизонти та експортувати музику до всієї Європи, адже серед делегатів присутні далеко не лише британці. Однак радять реально оцінювати ситуацію — наскільки готовий той чи інший гурт для експорту. Адже хоча сама участь у фестивалі й безкоштовна, за житло, харчування та проїзд комусь доведеться заплатити, самому гурту або ж його спонсорам.

І ловіть чіт від нечисленних металістів The Great Escape — варто привозити із собою трошки мерчу, люди його реально купують)

У цьому плейлисті я зібрала кілька команд, чия музика мені чимось виділилася. Водночас це і свідчення того, що в Україні знайдеться достатньо команд аналогічного рівня, аби виступити на The Great Escape. Тож, шукайте гранти чи спонсорів і подавайте заявку на TGE 2025!

Локації та партнерства

Логічно продовжити наше дослідження тим, де саме виступають гурти. За різними даними, ми говоримо про 40–60 локацій по всьому Брайтону, серед яких можуть бути цілком пристойні клуби з гарним ремонтом і залом на 300 людей, невеличкі підвали під мостом чи залізничне депо з облупленими стінами, маленькі та великі паби зі сценами, колишня церква, або ж великі фестивальні намети на березі моря. Справді, тут The Great Escape демонструє неабияке різноманіття, до якого, утім, на мою думку, якраз треба дорости, аби могти все це настільки чітко заменеджити.

Як розповідають організатори фестивалю, працювати на місці їм дуже допомагає локальний промоутер, який усі ці заклади добре знає. Також і самі заклади раді щороку повернутися до співпраці, адже їм це банально вигідно — я давно не бачила, щоб люди випивали на барі стільки пива!

Загалом у The Great Escape відзначають, що для них важливо зберігати хороші стосунки з усіма партнерами, яких у фестивалю є близько ста. І саме якість співпраці із цими партнерами організатори називають запорукою росту та успіху свого івенту.

Цьогоріч Британська Рада презентувала кількох цікавих виконавців, зокрема панк-гурт Venus Grrrls, на локації Fabrica (у минулому — церкві святої Трійці)

Що ж стосується технічної сторони процесу, то виступи гуртів розпочинаються орієнтовно пообіді, кожен такий виступ триває пів години, і перерва між ними теж складає пів години на чек інструментів, переналаштування сцени і т д. Аналогічний процес відбувається паралельно протягом усього фестивалю в практично всіх задіяних локаціях.

З моїх спостережень, відвідувачі мають різні стратегії прослуховування: хтось залишається на одній локації на кілька гуртів, аби уникнути черг, які збирають частіше у вечірні години та в суботу, а інші слухають по два-три треки й бігом переміщаються в сусідній клуб, аби й там застати кілька пісень уже іншого колективу.

Фото з різних фестивальних локацій

До слова, слідкувати за актуальним графіком фестивалю допомагає зручний мобільний додаток, що має і функції планування, і надсилає нагадування про очікувані виступи чи дискусійні панелі. Тут же є карта, очікуваний рівень заповненості тої чи іншої локації, інформація про гурт та ще багато корисного.

Фінанси

Тут буду лаконічна. Як уже згадувалося вище, гурти за участь не платять. Основні надходження фестиваль отримує з квитків — дешевших для просто слухачів та дорожчих для делегатів, а також від спонсорів, реклама яких є і на сайті, і в мобільному додатку, і на всіх візуальних матеріалах, мерчі тощо.

З одним таким спонсором, банком Barclays, і вийшла цьогоріч проблема, адже його звинувачують в інвестиціях у мілітарні компанії, які продають зброю Ізраїлю, яку той використовує проти Палестини.

Невелика демонстрація відбулася і під час проведення фестивалю

Це спричинило справжній бойкот, тож понад 120 гуртів цьогоріч відмовилися від участі у The Great Escape, а урочисте відкриття фестивалю було скасоване. Заглибитися в цю історію можете, наприклад, тут, а ми повернемося до питання грошей. В окремих локаціях фестиваль мав власний бар, тож шалений потік надходжень від випитого пива теж не забуваємо. Хоча, наскільки я зрозуміла, локальні заклади гроші з бару залишають собі. Інших явних джерел надходжень я не помітила, а багато говорити про гроші мало люблять і за кордоном.

Конференція

А тут буду суперлаконічна. Якщо ви були хоч на одній професійній конференції, то нічим новим The Great Escape вас не здивує. Короткі професійні панелі тривають зазвичай годину, а представлені на них експерти та музиканти або групками обговорюють актуальні професійні питання, або ж у форматі інтерв’ю діляться історіями успіху. Наявний і практичний формат — зустріч із грантодавцями чи букерами.

Серед тем, які цьогоріч підіймалися на івенті були глобальні перспективи "нічної економіки", маркетинг для артистів з невеликими бюджетами, складнощі організації турів, справедлива винагорода для всіх учасників музичної індустрії, розмова з Lauren Mayberry, фронтвумен шотландського інді-гурту CHVRCHES, та ще багато актуального.

Проходять усі дискусії в готелі в центрі міста, що теж дає змогу делегатам і самим музикантам оперативно переміщатися між різноманітними локаціями TGE.

Делегати

Насамкінець хочу окремо торкнутися теми професійних учасників TGE. Географію та професійне різноманіття я описувала вище, тут же звернуся до головного свого запитання — для чого експертам приїжджати на цей фестиваль?

Kedves Peter, координатор Hungarian Music Export Office (HOTS), розповідає, що за допомогою цієї поїздки мав намір представити трьох виконавців — угорські команди Maluride, OIEE та Saya Noe — британській музичній індустрії:

"На щастя, шоу пройшли добре, аз експортним офісом ми провели кілька зустрічей із професіоналами, що було першим кроком деяких наших майбутніх освітніх та промо- заходів. Ми, у цілому, задоволені подією та всіма зустрічами, тому повернемося і у 2025 році".

Arin Sharnaz Ahmad Rasdi, засновниця малазійської компанії Scene City Asia, з якою ми познайомилися на британському бранчі, на TGE шукала контакти різноманітних фестивальних організаторів та перспективних виконавців, яких могла б долучити до свого віртуального майданчику для проведення музичних івентів. Цю ідею Арін планує спершу реалізувати в Азії, а згодом масштабувати й на інші регіони, ту ж Великобританію.

Jasmine Тakhar, медійниця, яка на конференції представляла мережу BBC Asian Network, зауважила, що The Great Escape — це фестиваль для поціновувачів музики, де ти не маєш конкретних очікувань, але розраховуєш почути щось гарне з кожної сцени. Тому й бігаєш із виступу на виступ, аби не прогавити щось справді цікаве.

Pippa Ryan-Kidd, новозеландська менеджерка таких виконавиць як Tami Neilson чи Jenny Mitchell, зауважила, що фестиваль надає чимало можливостей для нетворкінгу через сайт або ті ж бранчі, і саме за цим вона готова сюди повернутися і наступного року.

Врешті самі ж організатори відзначали, що TGE — це фестиваль для нетворкінгу та пошуку нових талантів для британської індустрії.

Азійські делегати та виконавці широко представлені на The Great Escape

І саме такого комбінованого формату, на мою думку, дещо бракує українській музичній індустрії, де ми маємо окремі музичні конференції, як-от неформатівська, або великі фестивалі із численними молодими виконавцями (той же "Брудний Пес"), але професійного шоукейс-фестивалю, який би ці дві ніші продумано поєднував, поки начебто ніхто не організовував.

Чи реальний TGE в Україні?

Наостанок доречно згадати слова Tom Sweet з приватної розмови, що часом у музичній індустрії ми боїмося ділитися ідеями, які хотіли б реалізувати самі, але не маємо для того ресурсів чи момент невдалий. Однак для спільного блага всієї культури вигідно гарні ідеї пускати у світ, щоб вони просто були реалізовані хоч кимось.

Саме для цього я написала такий детальний гайд британським фестивалем, який, сподіваюся, надихне когось на започаткування подібної події. А якщо там буде класний андеграунд, то беріть Неформат у партнери, ми б радо долучилися до створення чогось подібного!

"Мені здається, чим більше існує можливостей для музикантів-початківців показати себе, отримати фідбек, налагодити контакти з фахівцями — не лише місцевими, а й іноземними, — тим ліпше для кар'єри окремих гравців та для індустрії загалом.

Проте одна річ, коли ти приїздиш на міжнародний музичний форум і представляєш спорадичну музичну сцену, де щокілька років зароджуються і згасають музичні події, а друга — приїхати та перелічити нехай п'ять ініціатив та організацій, але ці п'ять — системні та мають стратегічне бачення.

Що вже казати про ефект таких подій на привабливість та розвиток міст? Great Escape проходить у той самий час, що і Брайтонський фестиваль мистецтв (друга подія триваліша), — разом це перетворює місто на мистецький хаб, де кожна локація — паб, церква чи гараж — стає сценою, під якою збираються як фани, так і лідери світової музичної індустрії", — додає Дар'я Стокоз, консультантка з комунікацій Британської Ради в Україні.

Фото Ярини Денисюк, якщо не вказано інше
На обкладинці - фото з  Фейсбул-сторінки фестивалю