Дмитро Бастанов: вчіться дивитися на свою творчість зі сторони

Чим особлива робота з українськими гуртами, наскільки важко працювати з власною музикою та як сторожі реагують на запис блекового вокалу — це та інше нам розповів звукорежисер і учасник багатьох вітчизняних команд Дмитро Бастанов.

Дмитро Бастанов
Звукорежисер, музикант

Дмитро займається музикою з 1997 року, грає на гітарі, має вищу освіту за спеціальністю звукорежисер. Також він — ударник у Strike Each Other, Purefilth, Weapon Of Choice, Vinnytsia Fatalities, а раніше був учасником гуртів Wendeavor і Rectitude.


— З чого й коли взагалі почалася для тебе звукорежисура?

— Для мене ця спеціальність стала цікава як і для, мабуть, багатьох музикантів, коли починаєш грати в гурті і з'являється потреба зробити записи власної творчості. На початку нульових, коли технічних можливостей було набагато менше ніж зараз, у пригоді ставали касетні деки, драм-машини, мікшерні пульти та мікрофони радянської епохи) Навчатися цієї специфічної справи тоді, на жаль, не було можливості, інформації було значно менше, ніж зараз, тому досвід приходив через спроби та помилки, ну й ще трохи питав у більш досвідчених музикантів. З моїм першим гуртом Soul Decay ми робили демо-записи репетицій, якість, звісно ж, була навіть для того часу не дуже, але сам факт можливості самостійно робити записи неймовірно надихав!)

— A чи пам’ятаєш перший не власний гурт, з яким працював? Чи не було страшно брати на себе відповідальність?

— Пам'ятаю! Це був блек-метал гурт Crashed Soul, наші знайомі, що попросили допомогти із записом. (Лінк на їхню творчість не знайшов, здається, усе так і залишилося на касетах у колекціях учасників того гурту). Тоді за вечір у live-режимі ми записали демо-альбом. Запис відбувся в такому піднесеному та майже святковому настрої, що я навіть не замислювався про відповідальність або щось подібне, головне було вчасно натиснути кнопку "запис", ха-ха)

— З наших новин я бачу, що ти допомагаєш музикантам на різних стадіях, починаючи від, власне, запису та завершуючи зведенням і мастерингом. Чи легше тобі працювати з матеріалом, який ти сам і записав, і чому?

— Так, допомагаю консультуючи перед початком запису, роблю накопичення або навіть даю музикантам обладнання та музичні інструменти для того, щоби максимально ефективно все організувати, бо від цього залежить кінцевий результат. Звісно ж, легше працювати із матеріалом, який записував ти сам, бо організація цього процесу в різних людей інколи суттєво відрізняється і важко потім підлаштувати все під себе.


Одна з робіт Дмитра, де він відповідав за запис вокалу, зведення та мастеринг

— Буває, з іншого боку, що тобі приносять готовий запис, а робили його чи на іншій студії, чи десь у шафу вдома кричали. Наскільки для тебе це має значення під час зведення або мастерингу? Чи можеш ти відмовитися від роботи з деякими гуртами тільки тому, що не можеш зробити нічого з отриманим матеріалом?

— Ха-ха, так, бувають різні веселі ситуації) У випадку з неякісним накопиченням насамперед це демонструє ставлення музикантів до своєї творчості. Майже завжди помилки, які були допущені при записі, неможливо виправити на етапі зведення, і музиканти мають це розуміти. Тому в безнадійних випадках доводиться відмовляти.

— Один знайомий звукорежисер скаржився, що музиканти в Україні часто не мають власного (хорошого) інструменту, або ж не вміють підготуватися до запису? Чи стикався ти з подібними проблемами?

— На жаль, стикався, як, мабуть, і всі мої колеги) Дійсно, музичний інструмент, який буде використовуватися для запису має бути якомога кращої якості та в гарному стані. Звісно ж,передусім важлива класна музична ідея та майстерність виконання, але треба розуміти, що кожна деталь у процесі запису має значення, не тільки хороший інструмент чи нові струни, навіть дешевий або несправний кабель, яким ви під'єднуєте ваш інструмент до записуючого пристрою, може сильно зіпсувати вам запис.

— Ти працював із доволі великою кількістю українських колективів. Чи можеш виділити якісь спільні особливості підходу наших гуртів до організації творчості або самої музики?

— О, тут мені є що сказати) Перш за все, українські музиканти інколи здають на зведення не готову пісню. Я маю на увазі, коли під час зведення з'являються прохання від музикантів прибрати або додати якусь партію інструмента, додати або скоротити куплет/приспів. Такі маніпуляції мають відбуватися до того, як ви віддаєте своє творіння на зведення). Ще я помітив, що українські музиканти часто шукають причину проблеми, наприклад, "не дуже хорошого звучання" в неправильній обробці, поганому зведенні, але не у своєму рівні виконання або якості того запису, який вони здали на обробку. Коли працюєш з іноземцями ситуація зазвичай протилежна.

Канадський deathgrind гурт, для якого Дмитро робив зведення і мастеринг

— Часто до певних звукорежисерів звертаються музиканти з певного кола, бо знають, що там отримають потрібне звучання. Як приклад, той же Кноб чи Олексій Казанцев. Судячи з мого мікродослідження, навколо тебе концентрується насамперед різного роду металізований хардкор, трохи ширше — панк-сцена. Чи є якийсь такий єдиний запит, фішка, за якою до тебе приходили всі ці люди?

— Думаю, що людям, які звертаються до мене, подобається результат моєї роботи. Дійсно, з часом можна помітити певне стилістичне коло, судячи з релізів, у роботі над якими я брав участь, але я ніколи над цим не замислювався, бо працюю не тільки з хк/панк гуртами, а й різним брутал дез грайнд або навіть попсою) Інколи роблю зведення звуку до фільмів.

Добірка релізів, над якими працював Дмитро:

— Чи є конкуренція між звукорежисерами в Україні, особливо, якщо вони працюють плюс-мінус на одну й ту саму нішу, наприклад, на панк?

— Так, конкуренція є. Але думаю не така, як у ніші поп чи реп музики.

— Є така позиція, що потрібно йти до звукорежисерів, які добре знайомі та працюють із певним жанром/звуком. З іншого ж боку, часом це спричиняє надто подібне звучання в багатьох колективів водночас. Як, на твою думку, можна ефективно поєднати досвідченість та новаторство, аби все ж не загубити індивідуальні характеристики звучання, але й видати щось, чого очікують фани певного жанру та музиканти?

— Індивідуальні характеристики звучання гурту важко загубити насправді, якщо вони є) Трапляються ситуації, коли гурт ще не має свого "звучання" (такого як, наприклад, характерний гітарний звук) та довіряє це звукорежисеру, який робить це звучання на свій смак перевіреним та зручним для нього способом, так і з'являється враження характерного "почерку" звукорежисера або приблизної схожості його робіт. Починаючи роботу над записом гурту, я намагаюся максимально зрозуміти його унікальні риси (прошу демо або репетиційні/концертні записи пісень, над якими доведеться працювати), щоби надалі в роботі це підкреслити та передати слухачеві.

— Якому софту та залізу ти надаєш перевагу?

— Надаю перевагу насамперед доступному, бо зведення роблю, як говориться, "in the box", за допомогою софтової обробки, невикористовуючи додаткові "залізні" прилади. Зазвичай це Reaper з його штатними обробками та деякі плагіни інших виробників софту. Мої робочі інструменти — це стандартний набір звукорежисера: комп'ютер, звуковий інтерфейс, монітори та, перш за все, власні вуха і музичний смак)


Один з останніх релізів власних гуртів Дмитра

— Ти сам працюєш над зведенням та мастерингом у власних гуртах. Як тобі працювати над своїми релізами, чи є різниця в порівнянні з обробкою чужих записів?

— Різниця дійсно є, тому що працюючи з чужими записами ти із самого початку є слухачем. Коли працюєш над записом свого гурту, то сприймаєш його як виконавець, а це дуже заважає робити об'єктивні висновки під час роботи.

— Чи є в тебе якісь цікаві історії про клієнтів — веселих, неадекватних, сумних, складних будь-яких?

— Був випадок, коли мені доводилося робити близько двадцяти варіантів зведення пісні через одну фразу вокаліста, яку ми намагалися оформити різними способами, але вона все одно не вписувалася в мікс та її просто видалили) Або коли під час запису вокалу одного dsbm гурту нічний сторож викликав поліцію, бо почув співи вокаліста та подумав, що когось у студії вбивають) Ще був один випадок, коли під час запису на вокаліста впав шматок стелі після кількох дублів антихристиянської блек-метал лірики))

— А чи були випадки, коли ти працював, над якимось релізом, але результат був настільки незадовільним для тебе, що ти його віддав гурту з проханням твоє ім’я не вказувати? І наскільки узагалі важливо для звукорежисера, аби музиканти вказували його ім’я, коли поширюють свою музику, ним опрацьовану?

— Таких випадків не було, частіше гурт взагалі не пише в описі до релізу, як, де і з ким він робився. Але мені завжди приємно, коли мене згадують, думаю, моїм колегам теж.

— Вдається тобі заробити на життя саме звукорежисурою? Наскільки це в Україні прибуткова справа? І наскільки клієнти розуміють, що це теж вагома інтелектуальна праця?

— Мені вдається, бо крім роботи з музикою я працюю звукорежисером у ЗМІ. Клієнти бувають різні, але більшість розуміє. Хтось пробував сам робити запис/зведення та не вдалося, хтось мав невдалий досвід попередніх записів, тому розуміє, як важко знайти потрібного спеціаліста.

Дмитро Бастанов


Фото Kharkiv Hardcore Fest

— До речі, про досвід. Чимало команд самі займаються записом, зведенням і мастерингом. Які поради ти б дав початківцям у цій справі?

— Перш за все, навчитися погляду на свою творчість зі сторони. Пишіть демо-записи, слухайте їх та робіть висновки, це дуже допомагає. Обов'язково будьте музично та технічно грамотними, варто вивчити та зрозуміти основи теорії музики, сольфеджіо та навчитися правильно користуватися музичним обладнанням, особливо це допоможе в пошуку вашого особливого звуку. Ну й пам'ятайте, що гарна правильно записана музична ідея — це набагато важливіше, ніж чарівна обробка при зведенні, бо, як кажуть мої американські колеги, "shit in — shit out"))

Більше порад про те, як записати альбом власноруч чи обрати собі звукорежисера, знайдете тут.

Дмитро Бастанов у соцмережах:

https://www.facebook.com/dmytro.bastanov
https://www.instagram.com/bastanovdmytro/

На обкладинці — фото Midnight Gallery

Neformat.com.ua ©