У темряві Mortui Vultus: Інтерв’ю

Під назвою Mortui Vultus свого часу грали різні люди й різну музику. Однак лише теперішній склад учасників схрестив минуле гурту із сучасним, а абстрактну діяльність проєкту перетворив на прицільну. Ми довідалися, як саме це сталося і чому нинішній Mortui Vultus — це історія з упевненим продовженням.

Mortui Vultus почали свою активну діяльність у самий розпал повномасштабної війни. П’ятеро музикантів, які бували в спільних компаніях, проте жили в різних містах, знайомилися випадково й поступово. Якщо ж іти за заплутаним корінням історії колективу, то все почалося з Лева й Іллі, які грали музику на межі блекенд-треш металу і DSBM.

Лев, вокаліст: На самих початках гурту були ми двоє, я та Ілля. Незабаром до нас приєдналися Толік (басист), Жора (колишній вокаліст), і Семен (ударник). А коли Жора від нас пішов, я став на вокал, а Ілля запропонував Сані [місце в гурті — ред.], щоб ми все одно грали.

Саша, гітарист: У нас, точніше, тоді ще "у них", був запланований концерт із White Ward напередодні виходу вокаліста з гурту. Вони вирішили його грати — поставили Льову на вокал, а мене взяли на гітару. Я дуже переживав.Тільки забрав гітару з Херсона, звідки я родом, після його деокупації.

Окрім того, що я розібрав наявні треки й була домовленість, що зіграємо точно зі мною, ми написали разом іще два треки, які були трошки інші. Коли нова людина приходить у гурт, вона все ж таки щось своє приносить. От так почалася наша творча путь, у нас почали з'являтися нові треки, і вони прийшли дуже швидко. З деякими хлопцями ми познайомилися близько, уже коли почали разом грати, а з Іллюшою я знайомий ще з Херсона.

Запис першого виступу гурту 30 грудня 2022 року

До цього Саша почув Mortui Vultus наживо, як сторонній слухач, 30 грудня 2022 року. Це був найперший концерт гурту.

Саша: Я прийшов у More Music Club із Вовою з Hellenic Blue, якщо ви пам'ятаєте цей проєкт. Ми хотіли просто випити пива й між тим побачили, що якийсь новий гурт гратиме. Усім було дуже цікаво. Й от ми сидимо на барі, щось на сцені несеться, і з першого ж треку Mortui Vultus ми навіть словом не обмовилися, підійшли до сцени. Там і простояли увесь сет. Поглядали одне на одного з Вовою, типу, "ніфіга собі", ми були шоковані. Потім підійшли до хлопців і сказали їм, що "ви щось таке люте зробили, keep going".

Семен, ударник: Більшість людей, на мою думку, на першому концерті вразив саме наш вік. Саня в нас найстарший, а тоді, без нього в складі, нам усім було по 16–17 років. Потім бармен нам сказав, що очікував почути якихось говнарів, які щось зіграють і їх більше ніхто не побачить. А вийшло ось так, що зараз ми даємо інтерв'ю Неформату. Я бачив, який люди давали нам фідбек, які емоції. Я бачив, що ми ще будемо грати в More Music Club, це я знав точно.

Саша: У мене було трошки більше гуртів, але я бачу, що із цим проєктом усі дуже сильно вкладаються. Прямо настільки, попри проблеми в житті. Для нас він дещо значить, і напевно, через те в нас і пішло цього разу.

Анатолій, басист: Це реально так і виходить. Про це ніхто не каже, але, по суті, це так. Це щось реально важить, майже фізично. Не знаю як, але ми просто це розуміємо.

Саша: Навіть коли не стягуємо зовсім, ми переймаємося цим проєктом, вкладаємо останні гроші в запис…

Восени Mortui Vultus спільно з Ritual Service відкатали невеликий тур, який охопив Тернопіль, Івано-Франківськ, Львів і Київ

Нещодавно в музикантів вийшов перший сингл "Existential Flux". Хоча певне коло слухачів саме він познайомив із гуртом, початком їхньої творчості цей сингл не назвеш. Скоріше — логічним розвитком того витку, що стався на їхніх привоєнних джемах.

Ілля: У мене було полегшення, коли цей сингл вийшов. Ми насправді багато часу на нього витратили, і сил, і грошей. І коли ми його вже випустили, і я побачив, що хтось його слухає, це прямо була така радість.

Написана за тиждень загалом, композиція спробувала себе в різних варіантах звучання, перш ніж досягти фінального, який вдовольнив усіх п’ятьох.

Саша: У нас був варіант спочатку метальний, а потім був брудний, ну дуже брудний. Проти нього я сильно протестував. Хлопці ніби згодилися вже на цьому, а я думаю "чуваки, там нічого не чутно взагалі", там реально нічого не було чути! Нас почав зводити один київський чувак, потім чувак із Хмельницького, і потім з'явився чувак з Одеси, який пише "зараз я вам зроблю демку, а там уже як захочете". Я послухав її та почув, що от дещо доробити тут, щось іще тут, але, в принципі, це було те, що нам потрібно.

Анатолій: Саме я просто прислухався до настрою хлопців у цілому. Більше я слухав бас і вистроював те, що сам зіграв, так, щоб воно мені подобалось. Я дуже радію тому, який кінцевий варіант ми випустили, бо мені подобається сам звук.

Саша: Якось після виступу в клубі Crown до нас підійшов вокаліст True Tough і сказав: "чуваки, якщо будете колись робити запис, зробіть так, щоб це відчувалося так само, як на концерті". Й от, напевно, ми до цього дійшли.

Можна сказати, що Mortui Vultus узагалі заручилися підтримкою багатьох своїх колег по сцені, що дало їм змогу уникнути багатьох помилок, а в дечому просто покращити свою подачу. Зокрема низку цінних порад вони отримали від уже згаданих White Ward, яких вважають своїми "духовними наставниками", із дечим їм допомагали хлопці з Ritual Service, а також Олександр Капука, співзасновник More Music Club. Окрім того, виконавці в тісному контакті зі своєю аудиторією.

Саша: Якось після канцу в Києві я підійшов до дівчинки, яка вже втретє на нас приходить, і спитав, як у неї справи, що вона взагалі слухає. Вона сказала, що ми її надихнули шукати щось подібне до нашої музики, у світовій практиці. Коли я вперше поспілкувався з нею, у мене були сльози на очах. Я зрозумів, що це вже більше ніж музика. Це вже щось провокує.

Нам також багато відповідають в Інстаграм. Загалом ми намагаємося потрохи зібрати своє ком'юніті. Уже з'являються якісь люди, наприклад, дівчата у Львові, які кажуть, що ходитимуть на кожен наш концерт. У Києві також є певна аудиторія, і це дуже приємно. Намагаємося, якщо маємо час і сили, приділити цим людям увагу.

Такий відповідальний підхід пояснюється ще й тим, що це перший гурт, до якого кожен із музикантів поставився всерйоз. Анатолія ж, басиста колективу, сама участь у Mortui Vultus спонукала опанувати бас-гітару в принципі.

Анатолій: Коли ми почали більше спілкуватись із хлопцями, я ще не грав на басу, навіть і не планував. Але, якщо так подумати, то річ, яка привела мене в цей гурт — скейтборд. Ілля в той день, коли ми з ним познайомилися, звернув на мене увагу саме через те, що я на скейті приїхав. Зараз катаємося менше, звичайно, тому що немає часу й можливості, але граємо більше.

Запис концерту за участі White Ward, Knifeman і Mørtüi Vūltus

Гра в Mortui Vultus поступово стала основним хобі всіх його учасників, перейняла сублімативну функцію і перетворилася на місце висловлення емоцій виконавців.

Ілля: Я узагалі розробник ігор, чим займався і до гурту. Зараз от майже закінчив інді-хоррор у дусі "Cry of Fear", і для нього теж написав ембієнт-музику. Але й це моє хобі, виходить, якось пов'язане з музикою.

Саша: У мене до Mortui Vultus був сольний проєкт, у якому я писав такий емоційний гранж під акустику. Колись думав записати його в повному звуці, але щось ну зовсім не виходило. Іще грав у декількох панк-проєктах у Херсоні, хоча це з натяжкою можна назвати "панком". Окрім цього катався на роликах по Україні, це теж було способом виплеснути емоції.

Семен: Для мене це завжди були барабани, тому що я років із шести ними займаюся. Спочатку з репетитором із мого міста, Чорноморська, а потім мене віддали до музичної школи. Я там навчався 8 років і завжди грав у якихось гуртах. Виміщав усі свої емоції під час гри на барабанах, і ніколи не було нічого іншого. Музика, слухати та грати її, — це все для мене.

Лев: Ну, а я до війни займався малюванням, ходив у художню школу. Якраз закінчив її, коли війна почалася. Звідти в мене є уявлення про пропорції, композицію, як усе має правильно бути.

Наразі Лев і далі звертається до своїх образотворчих навичок у межах гурту: відповідає за візуальне наповнення в соцмережах, працює над обкладинками й розробляє мерч. Виконавці готуються презентувати свій перший лонгслів, над виглядом якого працювали разом. І якщо візуальний супровід колективу підлягає обговоренню, то лірика Mortui Vultus — суцільно поле відповідальності Лева.

Саша: Льова переживає дуже багато емоційних потрясінь, навіть у силу свого віку, і це дуже важливо для нас, бо в нас дуже емоційна музика. У нього справді виходить передати всі ті почуття, інколи гіперболізувати, інколи глобалізувати, порівняти щось зі всесвітом, наприклад. Узагалі мені дуже подобається весь процес, як ми збираємося на репетиції і Льова щось пише, або в нього вже є готовий текст, який він трошки переписує під настрій, під звучання. Ми кожен день бачимо щось із життя одне одного, розуміємо, через що кожен із гурту проходить: ось є тяжкі часи і, у принципі, можна пов'язати цей текст із собою.

Анатолій: Так, у нас до нього в цьому плані повна довіра.

Лев: Я просто показую у своїй ліриці ті сильні труднощі, які пережив. У цих словах я просто передаю всю емоцію, і свою асоціацію. Є моменти, у яких війна дуже вплинула на мій стан, і якось зволікати ну просто неможливо.

Саша: Узагалі хочеться всьому світу розповісти про наші почуття, от просто щоби світ знав, що в нас відбувається в країні, що ми пережили, що це для багатьох травматично. Я особисто багато чого втратив. Хоча в мене стоїть фізично дім, але я вже не можу назвати це домом морально.Окрім цього, я втратив друзів, а декілька моїх знайомих померли під час обстрілу. І хочеться людям донести, що десь там це теж може статися. Люди повинні це розуміти й щось робити. Підтримувати нас, наприклад. Тому для мене це теж інструмент донесення інформації.

Посеред труднощів і перетравленого негативного досвіду, у цій творчості відведено місце і для світла. Це навіть закарбовано в назві гурту, із точним перекладом якої музиканти подекуди спотикаються. Але її значення вони знають напевно, і воно веде їх віддано від самого початку заснування формації.

Анатолій: Цю назву вигадав попередній вокаліст гурту. Одного разу він обмовився про те, що саме вона означає, але згодом усі про це забули. Як я зрозумів, якщо дослівно, то це типу "мертве лице", але в нашому випадку це означає "мертвий погляд".

Саша: Так, і це має сенс. Наші треки мають апатичний характер, але містять надію на щось краще. І це ніби "мертвий", але все ж таки "погляд". Це огранка нашого алмазу.

Майбутній альбом гурту теж укладається в цю амбівалентну латинську формулу.

Ілля: Цей альбом буде досить різноманітний. З урахуванням синглу "Existential flux", там буде п'ять пісень. Ми вже записали гітари, залишилося тільки записати ударні й вокал. Дві пісні з альбому досить похмурі, включно з нашим першим синглом, а решта — мажорніші. Якщо порівнювати з кимось, то щось подібне до Deafheaven чи Trautonist.

Саша: Я скажу маленьку анотацію: там буде трошки цікавих фітів, яких дехто, можливо, не очікує, але це буде приємним сюрпризом. І ще цей альбом покаже дуже цікаву еволюцію музики нашої.

Останній виступ Mortui Vultus у 2023 році

Тим часом музиканти дали останній концерт станом на 2023 рік. Отож, описаний тут альбом — це єдине, на що від них лишається чекати до нового року.

Mortui Vultus у соцмережах:

https://mortuivultus.bandcamp.com/
https://www.instagram.com/mortuivultus/