Light Matters — Light Matters (2019)

Часом трапляються музичні явища, з якими моментально розумієш, яку мету переслідував автор, яка її ЦА і на кого він орієнтується, виробляючи продукт. Нічого смертельного тут немає, адже потреби слухача в музиці, на щастя або на жаль, можуть бути науково виміряні та систематизовані. Але все-таки важко ігнорувати той факт, що такий холодний розрахунок ріже вухо і демотивує вірити музиканту всім серцем. І от якщо ви мене спитаєте про вітчизняні проекти, у яких основна мотивація іде не від трендів, а в першу чергу від власних переживань, я так чи інакше згадаю українсько-польський акустичний емо-дует Light Matters.

Міжнародним цей проект є лише за місцем проживання: гітарист Саша Коваль (відомий, у першу чергу, як гітарист панк-гурту Maloi) живе в Києві, а вокаліст Юра Касьяненко у 2014 році переїхав жити в Варшаву, дещо збіднивши цим київську сцену (де він набув локальної слави і як барабанщик в Date Rape і Nice Wings, Icarus!, і як вокаліст в Alinda і Салют!) і дещо збагативши польську (де він грає в чудовому пост-хардкор гурті Bastard Disco). Звісно, така територіальна конфігурація впливає на творчий процес: за словами учасників, репетиції вони проводять по скайпу.

Однойменний альбом – третій за рахунком реліз гурту. Демо "Deeply Concerned" вийшло максимально домашнім, камерним і непретензійним сонграйтерством з емо-настроєм. З інструментів тут були тільки вокал і акустична гітара. Пісні ледь помітно відрізнялись одна від одної, але гарно звучали та створювали приємну атмосферу. А от перший офіційний 5-пісенний запис "Men`s Health" уже мав на озброєнні ритм-секцію і відчутну різницю в піснях: три перші пісні звучали вже значно цікавіше, а хітова "Backpack" навіть мала приспів, який сильно чіпляв. Кілька хороших гітарних хуків і тексти, сформовані навколо історій і сентиментальних інтроверсій, змушували час від часу повертатись до цих пісень.

Новенький однойменний EP "Light Matters" продовжує традицію сентиментальної меланхолії в текстах і вокалі, але в усьому іншому звучання значно відрізняється. З інструментів з’явились сінти та електрогітара, а за барабани сів Славік, відомий за гуртами Sterexy і +/-. З акустикою остаточно розпрощались, і тепер гурт зазвучав дуже близько до мідвест емо, на кшталт, American Football. Вокал у піснях тепер не тільки чистий, а і місцями трохи ближчий до скріму. Втім, таке різноманіття тут навряд чи сильно грає хлопцям на руку, адже всі ці речі ми вже десь неодноразово чули. І все ж, звучить уже солідніше.

Підхід до сонграйтингу з часів попереднього релізу змінився мало. Лише посилилось відчуття літературної диктатури: пісні будуються не на мелодіях чи приспівах (останніх практично нема), а на задачі донести свою історію. Частково це історії уявних людей: хлопця, що пережив усіх і слухає Converge в порожньому торговому центрі, або конспіролога, що носить шапочку з фольги, знає все про прибульців і, очевидно, не буде вакцинувати своїх дітей. З тих історій, що здаються автобіографічними, цікава ностальгічна елегія по молодості в "Lovey Dovey Stuff": є тут і щось близьке до приспіву (на цьому релізі – максимально), і прониклива кульмінація, і хороший гітарний хук.

Об'єктивно цей реліз демонструє розвиток у сторону традиційного емо з електричним звучанням, але йому не вистачає тої уваги до сонграйтерських деталей, що була помітна раніше. Розповідати історії – це чудово, але примусити їх звучати так, як в пісні "Backpack" – ще краще.Без сумніву, з часом Light Matters увійдуть в категорію тої класики Неформату, яку усі, хто в темі, будуть згадувати з особливою теплотою. Можливо, навіть попри всі кордони та перепони, ми все ж побачимо їх виступ вживу. А поки що слухайте, поринайте в ностальгію і пам’ятайте: світло має значення.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Light Matters у соцмережах:

https://lightmatters.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/LightMattersmusic/
https://apple.co/2DSRtZJ
https://spoti.fi/2T18rP1