nug — Alter Ego (2020)

Нещодавно івано-франківський post-metal гурт презентував дебютний повноформатний альбом "Alter Ego". Ось чому вам варто послухати його прямо зараз.

Писати музику українською й видавати її на Заході — донедавна щось далеке й недосяжне. Проте коли у супергурт об’єднуються учасники двох команд, які впевнено можна назвати найталановитішими у своїй ніші — Octopus Kraft та MAUT — таке культурне явище не може не мати очікуваного результату. Дебютний альбом івано-франківського пост/прогресив-метал гурту Nug на американському лейблі Willowtip Records є прямим тому доказом.

"Alter Ego" — це якісна й амбіційна платівка, що утримує увагу слухача від першого до останнього треку. Матеріал і загальна якість продакшену відсилають до найкращих робіт The Ocean і Neurosis, і аніскільки їм не поступаються, адже хлопцям із nug є, що запропонувати: не кожен бенд може грати постметал у 2020, звучати свіжо, уникати жанрових кліше, що були зіграні до того вже сотні разів, а найголовніше — вміло розважати слухача якісно спродюсованими композиціями. В цьому основна відмінність повноформатного альбому від попередньої роботи гурту, ЕР "Темна Маса", де вистачало як і новаторських для українського андеграунду ідей, так і конкретних провалів.

Перший повноформатник nug не грішить прохідними треками, проте варто окремо виділити "Одинадцять", "Сяйво" та "Душа" — найемоційніші композиції, де надривні кульмінації переплітаються із цікавою електронікою. Ці рифи важать щонайменше тонну, повірте!

Все ж, автору рецензії є, до чого вчепитися. Найвідоміші нішеві гурти (Isis, Cult of Luna, Old Man Gloom, ті ж The Ocean і Neurosis) постійно робили й роблять акцент на концепції платівок. Цим вони купляли і зацікавлювали слухачів, адже альбом у жанрі постметалу завжди є кінематографічною подорожжю. Звісно, що не кожен гурт повинен дотримуватися саме такого "рецепту", проте nug на повноформатному альбомі бракує якоїсь таємниці. За Лавкрафтом, Наґ — це батько Ктулху. Чому б не використати це у якості загальної концепції, присвятити цьому створінню творчість, альбом, хоча б пісню, а не обмежуватися лише назвою гурту? Втім, контракт з американським лейблом передбачає випуск ще одного альбому, отже — тримаємо кулаки за "наших".

"Alter Ego" — це альбом, що запам’ятається надовго. Платівки такого масштабу у нас з’являються нечасто, проте саме вони є тим свіжим ковтком повітря, що не дає задихнутися українському андеграунду. А можливо, дебютний альбом nug стане ще й наочним прикладом, що писати й видавати важку музику українською без різних фолк-інфлюенсів — це не лише круто, а й вигідно. Бо що, як саме рідна мова у піснях змусила лейбл Willowtip Records звернути на nug увагу?

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

nug — івано-франківський post-metal / progressive metal гурт, що виник у 2017 році. Усе почалось із барабанщика Євгена Тарасенка та гітариста Юрія Попова. З часом до колективу приєднались Юра Дубровський (вокал), Богдан Калинець (бас) та Віталій Рисаков (гітара). У 2018 році nug випустили ЕР "Темна маса".

nug у соцмережах:

https://nugband.bandcamp.com
https://www.instagram.com/nugband/
https://www.youtube.com/channel/UCN10tK1RwPosR9eUr2_Nc2w
https://soundcloud.com/nugband
https://twitter.com/nugband
https://www.facebook.com/nugband/