Wiseword.Nidaros — Альфа [Хрестоматія] Ωмега (2020)
На початку літа миколаївський dark folk/neofolk гурт випустив п'ятий повноформатний альбом "Альфа [Хрестоматія] Ωмега", зміст якого дуже контрастує з тим, як ми собі, зазвичай, уявляємо цю пору року. Та послухати його все ж варто, й ось чому.
Згідно зі статистикою 2020 року, Україна — дуже релігійна країна, до того ж переважно православно-християнська. Якщо у побуті це помітно, то в музиці, особливо андерграундній, не знаходить належного відображення. Одним з проєктів, який побудував свою концепцію на християнській тематиці та вже 10 років репрезентує її у своїй творчості є Wiseword.Nidaros.
Проєкт бере свій початок з Миколаєва 2010 року, коли починається підготовка, а згодом і виходить перший альбом "Сад Гетсиманський", з того часу постійно змінюється склад гурту (були часи, коли в ньому було 6 музикантів, наразі це тріо), проводяться експерименти з музикою, але концепція залишається незмінною.
Як пише засновник та постійний учасник проєкту Сергій Гололобов:
"Стилістика Wiseword.Nidaros базується на двох "китах", які нерозривно пов'язані між собою (принаймні в рамках проєкту):
1) Православна християнська (в широкому сенсі) культура;
2) Європейська (також у широкому сенсі) культура від античності до ранньомодерного часу та її подальші прояви".
За концепцію альбому "Альфа [Хрестоматія] Ωмега" тріо взяло те, що в теології називають "таємницею Воплочення" — Боговтілення та власні рефлексії на цю тему. Отже, альбом побудований навкруги теми Кенозису — божественного самоприниження Христа через прийняття людської природи аж до вільного хресного страждання і смерті. Wiseword.Nidaros спробували висловити невимовне за допомогою мінімалістичного ембієнту з елементами дарк фолку та хрестоматійних текстів.
Походження текстів
На відміну від попередніх релізів, гурт зовсім відмовився від використання власнoї лірики та зосередився на скрупульозній роботі з переосмислення та компонування дуже різних за походженням текстів.
Основою пісні першої є текст з Книги Буття Острозької Біблії — першого повного видання Біблії церковнослов'янською мовою, підготовленого князем Костянтином Острозьким і вченими Острозької академії та опублікованого першопечатником Іваном Федоровим. Саме вона відіграла важливу роль для православної освіти, яка в Україні та Білорусі 16-18 ст. мала протидіяти сильному католицькому впливу, та саме вона і досі використовується старообрядцями.
У вірші з Книги Буття, який зачитується на цьому треку, Яків порівнює могутність Юди (син Якова/Ізраїля зі Старого Завіту) з могутністю молодого лева, бо не тільки вороги його схиляться під сильну руку його, а й інші брати поклоняться йому і будуть хвалити його. Передбачається, що з пришестям Месії земний достаток уподібниться райському.
Наступна частина тексту на цьому треку — Пісня Пресвятій Богородиці, основна молитва до діви Марії. Починається зі слів, якими архангел Гавриїл привітав Богородицю у день Благовіщення — благої вістки, що вона народить Ісуса Христа, Сина Божого, Месію.
Пісня друга написана на експресіоністичні вірші українського письменника Тодося Осьмачки (1895-1962) — "Хто", які описують розп’яття та муки Христа. Тут Ісус постає перед нами, насамперед, людиною, а його страждання розчиняються в пейзажних образах, біль людини стає болем Всесвіту. Закінчується текст есхатологічною сентенцією "Звір бенкетує! Душа болить, душа..."
Пісня третя. Для цього треку використаний авторський переклад Сергія верлібру Волта Вітмена "A sight in camp in the daybreak gray and dim". Вірші написані під впливом досвіду роботи у шпиталях під час Громадянської війни у США та розказують нам про світанок дня, який принесе біль та сумні уроки життя у вигляді трьох жертв війни. Герой підходить до тіл і підіймає ковдру з обличчя кожного небіжчика: перший — літній чоловік, якого герой називає своїм товаришем, другий — милий хлопчик з досі квітучими щоками, до якого він звертається, як до рідної дитини, третій — ні дитина, ні старий, спокійний, із чудовним жовто-білим, як слонова кість обличчям — в ньому він впізнає Христа, Божого сина, який Брат кожному і завжди серед нас.
Пісня четверта вміщує чотири тексти: "Подражаніє 11 псалму" Тараса Шевченка, "Да воскреснет Бог", Великоднє привітання та Тропар Пасхи. Канонічний текст псалма описує страждання ізраїльського царя Давида під час тривалих гонінь, переважання над ним нечестивих та наклеп з боку ворогів і вміщує в себе гіркий крик Давида про знищення на землі праведності і поширення брехні. Давид благає Бога надати йому допомогу і віра підтримує його серед умов, що сприяють поширенню розбещення. Шевченко ж вільно переспівує 11-й псалом, використовуючи лише окремі слова й фразеологізми оригінального тексту та зміщує акцент на громадянську сторону життя, захист інтересів поневоленого народу.
Молитву "Да воскреснет Бог" ще називають "молитвою животворящому Хресту Господньому" або "молитвою Чесному Хресту". Звертаються при цьому до Господа з проханням захистити від бісів і диявола, адже якщо вже самим нам не під силу впоратися зі злом, ми звертаємося до Того, Хто врятував нас і викупив нас ціною своєї смерті на Хресті.
Великоднє привітання возвіщує що "Христос воскресе! — Воістину воскресе!", а Тропар Пасхи — найголовніший і найурочистіший спів свята Пасхи, що розкриває всю його суть.
Пісня п‘ята. Епіграф — це вірші Леоніда Кисельова (поета-шістдесятника, який в часи відвертої русифікації в Україні вирішив, будучи юним поетом, почати писати українською, замість російської та пам’яті якого присвячений альбом) з поезії "Не йму віри політикам". Поет нагадує нам, що все почалося зі слова.
Основний текст — Quid est virtus? (Що таке доброчесність?) Григорія Сковороди — є реплікою до творів Марка-Антуана Мюре, латиномовного французького поета XVI ст. кола "Плеяди". У поетів цього кола стоїчні ідеали простого життя в єднанні з природою та ідеї італійських гуманістів поєднувалися з християнською мораллю. Сковорода зазначає, що для реалізації такої привабливої концепції життя у згоді з природою і християнською мораллю необхідно подолати великі перешкоди, перемогти страсті з якими нам доводиться зіштовхуватись кожного дня.
Закінчується альбом молитвою, що зазвичай входить до звичайного початку церковних служб — Трисвятою піснею.
Музика альбому — це, здебільшого, нойзовий тремтячий багатошаровий ембієнт з вкрапленням живих перкусій та мелодійними гітарними програшами (звичайно, виникають асоціації з улюбленими гуртами учасників проєкту — Of The Wand & The Moon, Current 93 та Sol Invictus, але особисто мені більше бачиться паралель з гуртом The Revolutionary Army of the Infant Jesus), також є один майже повністю фолковий трек ("Пісня четверта"). Це створює ідеальний фон, що допомагає звернути увагу саме на ліричну складову та віддатись роздумам і осмисленню почутого.
На альбомі ми чуємо, як і красивий спів Сергія, так і емоційну декламацію Сергія та Анни Пархоменко ("Пісня третя"). Розмірений альбом весь час ніби накопичує енергію та наприкінці (у другій половині останнього треку) наче громом, швидко та стрімко вибухає гітарним соло та знову спадає в низький протяжний ембієнт.
Я слухала альбом саме так, як рекомендують виконавці: спочатку просто увімкнувши та не намагаючись за щось вчепитись чи зануритись у розбір текстів та тлумачення, потім вже почала детально його розглядати, а опісля переслухала ще раз. І ця формула мені здалась насправді правильною для формування повної картини та складання враження від прослуханого.
Підсумок
"Альфа [Хрестоматія] Ωмега" — це зріла, інтелектуальна робота, що змушує слухача занурюватись у роздуми, читати тлумачення, відстежувати власні рефлексії та закохуватись у красу. Похмура музика, яка намагається прокласти шлях до світлого та всеосяжного. Цей проєкт не про амбіції та самореалізацію, він про містику та постійний пошук. Хай береже вас Господь!
Dark folk/neofolk проєкт Wiseword.Nidaros заснував у 2010 році в Миколаєві Сергій Гололобов. На той час найбільше враження на засновника проєкту справляли Of The Wand & The Moon, Current 93 та Sol Invictus. Потім "доєдналися" Backworld, Mizar, Тимур Муцураєв і гурти Девіда Юджина Едвардса (16 Horsepower і Wovenhand).
Наразі Wiseword.Nidaros має у дискографії 5 альбомів: "Сад Гетсиманський" (2010), "θανάτῳ θάνατον" (2013) (перша частина так званої "Історичної дилогії"), "Старе та Нове" (2015), "Бойові Пісні Ортодоксії" (2017) (друга частина так званої "Історичної дилогії") та "Альфа [Хрестоматія] Ωмега" (2020). Треки гурту також можна було почути на збірках лейблу Khatacomb "Ноктурналія" та "Ліміналія".
Нинішній склад проєкту доволі мінімалістичний: Сергій Гололобов (голос, гітара, інші інструменти) і Анна Пархоменко (голос, перкусія).
Wiseword.Nidaros у соцмережах:
https://wisewordnidaros.bandcamp.com/releases
https://soundcloud.com/wiseword-nidaros/
https://www.facebook.com/WisewordNidaros/
Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua
У тексті використані матеріали з:
- Тлумачення Біблії Лопухина
- Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 281; 706-707.]
- Тлумачення Біблії богословами Далласької Богословської Семінарії
- Попович "М. В. Григорій Сковорода на тлі філософсько-релігійних рухів своєї доби"
1. Пісня перша. Син Скимен (Буття 49:8-12 [Острозька Біблія]) | Богородице Діво (Пісня Пресвятій Богородиці)
2. Пісня друга. ХТО (Тодось Осьмачка)
3. Пісня третя. Місцина у таборі на світанні сірому та туманному (Волт Вітмен) / A sight in Camp in the Daybreak Gray and Dim (by Walt Whitman)
4. Пісня четверта. Подражаніє 11 псалму (Тарас Шевченко) | Да воскреснет Бог | Великоднє привітання | Тропар Пасхи
5. Пісня п'ята. Quid est virtus? (Григорій Сковорода) | Святий Боже (Трисвяте)