Чому варто відвідати Roadburn Festival? (Блог)

***

Цей матеріал я, в першу чергу, пишу для тих, хто ще поки не подорожує, або подорожує зовсім недавно. Звичайно, досвід кожного відвідувача унікальний (тим більше, для такої масштабної та багатогранної події), і пережите особисто мною може не зовсім вдало транслюватися на досвід будь-якого іншого відвідувача. Але я сподіваюся лише на одне — що цей матеріал спонукне хоча б кількох людей відвідати Roadburn 2020 року, і неважливо, це буде ваш перший виїзд за кордон, або перші відвідини цього конкретного фестивалю. Сам я побував на цьому дійстві два рази, але планую продовжувати традицію — надто вже сильний і незабутній відбиток накладає Roadburn. Про все послідовно.

З чого почати?

Якщо ви тільки починаєте подорожувати, прийміть той факт, що це набагато простіше, ніж може здатися на перший погляд. Після цього буквально відкривається цілий світ. Насамперед потрібно піти та зробити біометричний закордонний паспорт. На цьому детально зупинятися не буду, тому що зараз ця процедура максимально спрощена і в більшості випадків все, що вам знадобиться — це внутрішній паспорт й ідентифікаційний код. Якщо у вас ще немає закордонки — дочитайте статтю і відразу ж загугліть, де і як її можна зробити. Навіть якщо нікуди не збираєтеся найближчим часом. Навіть якщо взагалі нікуди не збираєтеся. Повірте, коли закордонний паспорт лежить у тумбочці, мозок сам починає шукати можливості його використання.

Далі, варто зробити страховку. За десятки моїх поїздок у мене її жодного разу не попросили, але краще перестрахуватися і не переплачувати потім у разі форс-мажорів. Це недорого і страховку можна повністю оформити онлайн.

Що за Roadburn взагалі?

Вперше Roadburn відбувся ще у 99-му році у вигляді одноденного івенту зі сладж/стонер/думом. Поступово фестиваль еволюціонував і доріс до масштабного епічно чотириденного Дійства, яке врізається у пам'ять назавжди. Його відрізняє дуже дружня позитивна атмосфера та крутий антураж — фестиваль проходить прямо у центрі міста. Далі в тексті я детальніше розпишу кожну з граней фестивалю. Поки ж досить подивитися на списки учасників — там уже давно немає жодних жанрових рамок і почути на Роадбьорні можна практично будь-кого.

Ось невелика частина того, що мені вдалося послухати на останніх двох версіях фестивалю: Converge, Cult Of Luna, Igorrr, Godflesh, Panopticon, Boris, Godspeed You! Black Emperor, Heilung, Mono, At The Gates, Young Widows, Daughters, Old Man Gloom, Cave In, Sleep. Так, цим одним фестивалем можна закрити більшу частину свого вішлисту живих виступів, абсолютно не озираючись на те, до якої сторони спектра "важкої" музики схиляються ваші смаки. Причому гурти часто можна побачити по кілька разів у різних версіях, що тільки додає унікальності всьому, що відбувається. Та й сам фестиваль настільки виходить за рамки, що вже давно дуже потужно впливає на андерграундну музику. Сподіваюся, ви хоч трохи зацікавилися, а якщо так — відразу заходьте на офіційний сайт фестивалю та підписуйтесь на його сторінки у соцмережах (всі лінки наприкінці статті).

Що по квитках?

Квитки на сам фестиваль потрібно купувати при першій же нагоді. З'являються вони зазвичай десь у жовтні та розкуповуються завжди. Коли точно вони закінчуються — складно сказати, тому що на фестиваль 2019 року їх розкупили місяців за 5 до самої події, а у 2018-му — десь за два місяці. До цього бувало й таке, що квитки розходилися за один день (але з того часу фестиваль значно збільшив свою пропускну спроможність).

Вартість квитка на всі чотири дні — в районі 210 євро. Продаються вони на сайті ticketmaster.nl, на якому рекомендується зареєструватися заздалегідь, оскільки в моменти великої активності це може стати проблематичним. Команда фестивалю завжди чесно пише про квитки на своїх ресурсах — і про появу квитків у продажу, і про те, коли вони починають закінчуватися. І це точно не маркетинговий хід, бо фестиваль цього просто не потребує. І нехай вартість квитка відчутна, я все одно рекомендую його купити, навіть якщо ви не впевнені у поїздці. Зайвий квиток завжди можна буде продати на ticketswap.com, навіть трохи на цьому заробивши.

Як краще добиратися?

Великим плюсом розташування Тілбурга є те, що існує ціла купа досить зручних способів до нього дістатися. Все залежить тільки від бюджету, який ви готові витратити на дорогу. Мабуть, один з найоптимальніших варіантів — долетіти до Амстердама і звідти доїхати на поїзді в Тілбург.

Нідерланди — дуже маленька країна і пересуватися по ній потягом дуже зручно і швидко. На будь-якому вокзалі є спеціальні автомати, де можна купити й оплатити залізничний квиток у будь-яке місто країни. Головне, не поспішайте викидати квитки, оскільки вони можуть знадобитися при виході з вокзалу.

Можна долетіти кудись до Польщі, а звідти в Ейндховен, який знаходиться за пів години їзди від Тілбургу. Лоукостери Wizzair і Ryanair з цим прекрасно допоможуть. Можна долетіти до Німеччини (Дортмунд, наприклад) і звідти дістатися потягом у Тілбург. Можна взагалі використовувати найдешевший варіант і їздити автобусом, з чим допоможуть Flixbus, Leo Express й інші. Пересуватися Європою на автобусі досить зручно, там хороші дороги та прекрасні види. Але в'їжджати у Європу на автобусі я не рекомендую — дуже довгі черги на кордоні, найчастіше погані українські дороги та менш привітні прикордонники (якщо порівнювати з тими, що стоять в аеропортах) можуть здорово зіпсувати враження і весь настрій на майбутню поїздку. Варіантів дуже багато і шлях буде залежати тільки від ваших можливостей і бажання подивитися якомога більше різних європейських локацій. Звичайно, квитки краще брати заздалегідь, тоді вони будуть набагато дешевші.

Де жити?

Жити можна і в наметі на спеціальній території, неподалік від місця проведення фестивалю. Є навіть спеціальні квитки, які містять таке місце. Ось тільки цього року дні фестивалю виявилися дуже холодними і температура іноді наближалася до нуля, тож я рекомендую все ж знайти собі більш комфортне житло. З цим можуть допомогти і Booking.com, і Airbnb — варіанти також залежать тільки від ваших забаганок.

Тілбург дуже маленький, тому більш бюджетне житло там закінчується досить швидко. Але це не проблема, тому що можна жити й у вищезгаданому Ейндховені, до якого вечорами відправляються спеціальні автобуси прямо від фестивалю. Оптимальний же варіант, якщо поруч з фестивалем більше нічого немає, — шукати щось у радіусі 5-6 км від нього. Річ у тім, що в Нідерландах велосипеди — найпоширеніший спосіб пересування, вся країна покрита велодоріжками, а самі велосипеди дуже легко взяти в оренду — рекомендую використовувати для цього додаток GoAbout.

Оренда велосипеда на весь день коштуватиме близько 10 євро, що набагато вигідніше, ніж таксі, яке обійдеться приблизно в 45 євро за поїздку завдовжки в 12 км. Варто бути готовим до того, що в Нідерландах велосипед — головний транспортний засіб на дорозі, і місцем йому поступаються як машини, так і пішоходи. Кумедно їхати на орендованому велосипеді й бачити, як дорогу тобі дає новенький Porshe. У цілому, не бійтеся жити не поруч з фестивалем, оскільки на велосипедах пересуватися легко, а пейзажі, навіть у віддалених селах — просто приголомшливі.

Що їсти та пити?

Нідерландці не особливо люблять здорову їжу, й у них найбільше смаженого — усілякі сосиски, картопля і т.п. Звичайно, у закладах можна знайти і щось цікавіше та звичне нам, але на деякий час доведеться адаптуватися. У цілому, найдешевший варіант — це купувати їжу самим і готувати вдома. Складність лише у тому, що абсолютно всі етикетки нідерландською і буває складно зрозуміти, що саме за продукт ти тримаєш у руках. Але нідерландці добре знають англійську, тож продавці повинні допомогти. Та й вибір дуже великий — точно знайдете щось до смаку.

Хотів би окремо відзначити їжу на самому фестивалі, яка на хорошому рівні. Там можна як просто перекусити картоплею фрі, так і повноцінно пообідати. Можна знайти як піцу, яку готують за 5 хвилин у повноцінній печі, і за смаком вона не гірша, ніж у середніх закладах Києва, так і комплексні страви, як вегетаріанські, так і ні. Сосиски з сейтану, рис з овочами, риба у фритюрі, бургери та багато іншого — дійсно можна задовольнити будь-який гастрономічний запит. Оптимальний варіант — добре поснідати ще вдома і підкріплюватися на фестивалі, коли випадає така можливість.

Що стосується алкоголю, то пиво досить стерпне, а з 2019-го року організатори додали бар з крафтовим пивом і коктейлями. Також є вино і міцніші напої. Ну і, звичайно, завжди можна збігати в магазин і купити що завгодно. Поліції на вулицях практично немає, тому перешкоджати веселому проведенню часу ніхто не буде.

Це Нідерланди, а отже тут є чому порадіти любителям покурити не тютюн. Все, що потрібно, легально купується у кофешопі за декілька хвилинах ходьби від фестивалю з однією лише умовою — необхідно мати з собою посвідчення особи.

Скільки з собою брати грошей?

У цілому, я б оцінив всю поїздку на фестиваль приблизно в 1200 євро — включаючи квитки, проїзд та проживання. За ці гроші можна комфортно себе почувати, ситно їсти та пити, прикупити мерч, та й взагалі, ні за що не переживати. Звичайно, якщо більше економити та підраховувати витрати (що я вкрай не рекомендую робити), можна вкластися у суму на 400-500 євро меншу. Сам я користуюся наступним лайфхаком — я ніколи не переводжу ціни у гривні. Я не вважаю, що обід обійшовся мені у 600 гривень, а думаю про те, що витратив 20 євро, а у мене їх є ще 600, отож все в порядку. Такий настрій допомагає просто розслабитися і насолоджуватися подорожжю та фестивалем.

На фестивалі не можна нічого купити за готівку, тільки за токени — це прискорює черги, та й загалом досить-таки зручно. Токени, до речі, щороку різні, а купити їх можна як за готівку, так і за допомогою картки. Я витрачав на токени у середньому 150 євро і цього цілком вистачало. За токени можна купити їжу, алкоголь, залишити речі на зберігання і т.п.

Загалом, я б рекомендував відсотків 60 своїх грошей мати готівкою, а решту — на карті. Багато закладів з більшим задоволенням приймуть від вас готівку, а не оплату карткою. Але, водночас, проїзд на поїзді зручніше оплатити якраз картою, тому ідеальним буде вказане вище розподіл.

Чого очікувати від публіки?

У цілому, люди набагато більш усміхнені та чуйні, ніж у нас. Практично всі знають англійську і готові допомогти за потреби. Дуже приємно бачити сяючих водіїв громадського транспорту, наприклад. На самому фестивалі публіка дуже інтернаціональна, і можна почути мови з усього світу, не тільки європейців. У такому ключі й проходить весь фестиваль — на ньому можна спокійно заводити нових знайомих, для цього навіть бувають спеціальні зустрічі.

Під сценою я відзначив для себе цілий ряд особливостей. Люди ніколи не набиваються в зал битком. Тому, навіть якщо зал буде повним, до сцени можна буде пройти без особливих зусиль, а між слухачами буде досить простору. І будьте готові до того, що повз вас і справді будуть пробиратися люди з цілою низкою склянок з пивом. Зазвичай європейці просто намагаються отримати те, що їм потрібно, не образивши нікого навколо. Звичайно, бувають і винятки.

На фестивалі немає лісу телефонів, які незрозуміло для чого знімають увесь сет гурт. Хто хоче — знімає буквально десяток секунд для своїх сторіз і тут же ховає телефон, щоб насолодитися шоу, і не красти свій же момент. Дуже здорово спостерігати, як зал кайфує від музики та насолоджується кожною секундою. Сподіваюся, і наша публіка якось до цього доросте. Звичайно, іноді хтось поруч може порахувати, що розмовляти під час сету — хороша ідея, так що схожість також присутня. Але загалом поваги, розуміння і прийняття набагато більше.

Мерч і речі?

На фестивалі є окремо відведене місце, де можна купити як фестивальний мерч, так і мерч різних лейблів і дістро, а також безпосередньо гуртів. Тут є тільки один простий секрет — якщо вам щось сподобалося, купуйте це відразу ж! Якщо ви походите пів години, а потім повернетеся, найімовірніше, потрібної речі вже не буде. Дуже часто мерч гуртів доступний тільки у день їхнього виступу, і про це також потрібно пам'ятати. Розплатитися за мерч можна виключно грошима, токени тут не діють. Багато де приймають кредитки, але краще все-таки мати для цих цілей готівку.

На фестивалі є відразу кілька способів зберігати свої речі та покупки. На вході у головний зал можна скористатися невеликими локерами, великі сумки й рюкзаки можна здати окремо, також поруч з мерчем є спеціальне місце для зберігання своїх покупок. Все дуже продумано і зручно, але, зрозуміло, не безкоштовно. У приміщення з рюкзаками та сумками входити не можна, але нікого не обшукують, що з одного боку, виглядає дивно, а з іншого, — мені невідомо про випадки, коли через це трапилося щось жахливе. Охорона вкрай увічлива, часто киває головою в такт музиці. Хіба що можуть не пропустити людей, які занадто вже перебрали. Ну або просто повільно впускати людей у зал, якщо місця у ньому вже обмаль.

Як скласти особистий графік виступів?

На перший погляд, це дуже просто — обводиш ручкою улюблені гурти й вперед. Але у контексті фестивалю варто враховувати і деякі інші фактори. По-перше, це місткість залів і їх віддаленість один від одного. Короткий екскурс:

• Main Stage — вміщує 3000 людей, потрапити всередину можна завжди, а якщо прийти трохи заздалегідь, то ще й  зайняти хороші місця на балконі або стати прямо під сценою
• Green Room — невеликий зал у тій же будівлі, що і Main Stage. Вміщує 700 людей, охорони на вході немає, але якщо зал набитий битком, потрапити всередину буде непросто.
• Het Patronaat — приміщення костелу, знаходиться прямо навпроти будівлі з Main Stage. Круте й атмосферне місце, але вміщує всього 650 людей, тому саме з цим приміщенням найчастіше були проблеми та доводилося стояти в черзі, щоб потрапити всередину. Правда, цей зал уже проданий і на фестивалі його більше не буде. Що придумають замість нього, поки невідомо.
• Koepelhal — приміщення ангара або цеху, також досить атмосферне і круте. Знаходиться приблизно за 5-7 хвилин пішки від Main Stage. Іноді можуть бути черги на вхід, але досить рідко.
• Hall of Fame — знаходиться поруч з Koepelhal; це маленьке андерграундне приміщення, що вміщує всього 250 людей. Там найчастіше грають місцеві та маловідомі гурти, але це не означає, що його варто обходити стороною, атмосфера там приголомшлива!
• Ladybird Skatepark — знаходиться там же, де і попередні два зали. У принципі, офіційно в програму фестивалю не входив, але, швидше за все, увійде туди надалі. Це справжній скейт-парк, у якому на виступах можна спостерігати незадоволених скейтерів, які продовжують кататися на вільній частині приміщення. Вміщує, напевно, 400-500 осіб. У 2019-му був частиною неофіційної програми та всіляких секретних неанонсованих виступів. Вхід до нього був безкоштовним, а контакт гурту з публікою — максимальним.

Приміщення фестивалю дуже різні та мають абсолютно різну атмосферу. Яке задоволення побачити улюблений гурт на великій сцені, а на наступний день у скейт-парку на відстані витягнутої руки! Так, тут варто відзначити ще одну унікальну рису фестивалю — багато гуртів грають більше одного разу. Це можуть бути різні сети або альбоми (минулого року так грали Converge, наприклад), або ж просто бонусні виступи. Наприклад, на Vile Creature не всі охочі змогли зайти, і вони повторили свій сет одного з наступних днів, але вже у скейт-парку.

Є у Roadburn таке поняття, як Artist In Residence — це гурт або виконавець, який не просто буде грати кілька сетів, а й покаже всю різноплановість своєї музики. У 2018 році таким гуртом були Earthless, а у 2019-му — Thou, які відіграли і свій важкий сет, і акустичний, і зіграли кавери на різних несподіваних виконавців.

Є на фестивалі й куратори. Це коли частина колективів відбирається і запрошується певною знаковою музичною персоною. На останніх фестивалях кураторами були Джейкоб Беннон (Converge) і Томас Ліндберг (At the Gates). Дуже класно розуміти, якими колективами цікавляться такі видатні музиканти. Також фестиваль практикує і замовлену (commissioned) музику. В цьому випадку музику пишуть виключно для фестивалю і, найчастіше, на самому фестивалі.

Все це потрібно тримати в голові, коли складаєш комфортний для себе графік виступів на Roadburn. Програма фестивалю завжди шалено насичена та цікава, тож у будь-якому випадку траплятимуться якісь накладки і якісь з цікавих гуртів доведеться пропустити. Рекомендую відразу з цим змиритися і планувати таким чином, щоб був час відпочити, перекусити та сходити на щось зовсім для вас невідоме. Також при складанні графіка допоможе додаток TimeSquare, який радять самі організатори. На вході, при обміні квитків на браслети, всім відвідувачам видають книжку з інформацією про фестиваль, гурти та розклад. Раджу її завжди носити з собою.

Також варто стежити за соціальними мережами фестивалю, де часто анонсують ті самі секретні виступи. Не встигли вчора на Mono? Не біда, у них завтра буде ще шоу в іншому місці о 17:00! Це додає фестивалю унікальності, спонтанності та надзвичайного задоволення, ніби ось-ось знайдеш прихований від сторонніх очей скарб.

Щодо захованих скарбів. У списку учасників фестивалю буде ціла купа колективів, яких ви не знатимете. Я раджу ознайомитися з кожним із них. В організаторів Roadburn приголомшливий смак на найрізноманітнішу музику. Я відкрив для себе кілька гуртів саме через фестиваль, а деякі колективи полюбив уже після фестивалю, пропустивши їх виступи. Тому послухайте усіх, і ви точно знайдете щось цікаве і нове для себе. Тут, наприклад, можна послухати плейлист з 2019 року. 

Щось ще?

Звичайно! Roadburn — це не просто фестиваль з купою музики, їжі, алкоголю і людей. Це щось більше, це досвід, явище, родзинка всього року. У середу ввечері, за день до офіційного старту фестивалю, часто проходить Roadburn's Pre Party, де виступає кілька гуртів. Щоночі після фестивалю проходять різноманітні афтерпаті та дискотеки, тому якщо у вас вистачає на це здоров'я і бажання — можна тусити хоч всю ніч.

Знайшлося на фестивалі місце і для виставки мистецтв Full Bleed, де можна подивитися і купити арти художників, які оформляли наші улюблені альбоми. Дуже крутий і захоплюючий захід. Поруч знаходиться Pit Stop, де можна просто відпочити, перекусити, випити крафтового або звичайного пива й обговорити минулі та майбутні виступи. І почитати фестивальний зін Weirdo Canyon Dispatch, який створюється щоночі! Тобто в п'ятницю можна почитати свіжі враження про виступи минулого вечора.

Крім цього можна себе зайняти різними Q & A — як з гуртами, так і з організаторами та іншими цікавими людьми, додатковими виставками, настільними іграми, прослуховуванням нових, ще не виданих релізів і багато чим іншим. Атмосфера фестивалю настільки доброзичлива, що просто на вулиці можна зустріти учасників улюблених гуртів, які з цікавістю йдуть на чийсь виступ.

І наостанок…

Ну що тут думати, коли восени з'являться у продажу квитки, купуйте їх! Шукайте житло, а на початку наступного року плануйте свій тріп більш детально і беріть квитки на проїзд. Roadburn — це досвід, який змінює тебе, розширює твій кругозір і, мені так здається, робить тебе кращим. Але найголовніше — це подія, яка ще довгі роки не зітреться у вас з пам'яті, адже вона дає набагато більше, ніж просто можливість викреслити купу імен зі списку бажаних живих виступів. Вона дає відчуття ком'юніті та єдності, відчуття тепла та яскравості. Відвідайте фестиваль, він набагато ближче, ніж вам здається. Маю велику надію, що українських відвідувачів буде ставати більше і не за горами той момент, коли на Роадбьорні зіграє український колектив. Сподіваюся, це не буде один з очевидних варіантів.

Щоб стежити за апдейтами Roadburn 2020 року, підписуйтесь на офіційні сторінки фестивалю:

https://roadburn.com/ — офіційний сайт фестивалю, де можна знайти всю необхідну інформацію
https://www.facebook.com/roadburnfestival/ — головна сторінка на Facebook
https://www.facebook.com/groups/Roadburners/ — група для відвідувачів фестивалю, де всі діляться враженнями, радять музику та знайомляться
https://www.instagram.com/roadburnfest/ — офіційний Instagram
https://twitter.com/roadburnfest — офіційний Twitter

Фото — Аліна Плеська