Плейлист: The Sunset Survival — Pitch Black

У вересні цього року львівські мелодік-хардкорщики The Sunset Survival нарешті порадували своїх шанувальників дебютним повноформатним альбомом "Pitch Black". Спеціально для Neformat.com.ua гітаристи гурту — Ігор та Богдан підготували плейлист з треками, які вплинули на них під час створення запису. 

Gates — Empty Canvas

Ігор (далі — І): Особливо перейнявся прослуховуванням альбому після перегляду короткого відео про його створення. Правильний підхід до запису: занурення в студію у пошуках звуку, експерименти з різноманітними інструментами дали свій результат. Альбом можна прослухати 50 разів, а на 51-ому відкрити для себе якусь нову партію. Однозначно, цілий лонгплей "Parallel Lives" — це суцільне задоволення. Виділю саме "Empty Canvas", розвиток у ній просто пушка-ракета.

Deftones — Xerces

Богдан (далі — Б): Я не в змозі пояснити явище Deftones. Гурт всім відомий ще з наших шкільних часів MTV-хітами "My Own Summer", "Change", "Back To School". Особисто мені зараз "смішно" слухати гурти тих часів (Limp Bizkit, Mudvayne, Korn і т.п). А от чомусь Deftones досі актуальні та завжди надихають. Якщо відійти від їх найпопулярніших хітяр, то серед семи альбомів можна відкрити для себе дуже багато.

The Appleseed Cast — Fight Song

І: Одна з найсумніших пісень, яку коли-небудь доводилось чути. Попри погоду за вікном, у подорожі ти, чи сидиш під ковдрою вдома, рівень емоцій та енергетики завжди змушує клітинки всередині рухатись частіше. "Two Conversations" — магічний реліз, не побоюсь назвати моїм найулюбленішим. Еплсіди — це емарі старої школи, у яких до цього дня є порох у порохівницях. Від релізу до релізу радують певною унікальністю робити кожен з них абсолютно різним, та водночас впізнаваним.

Nothing — Chloroform

Б: Довший час вони мені чомусь не заходили, поки одного разу не довелось потрапити на них вживу разом з нашим драмером Арсеном, просто воу. В мені ніби щось перемкнули і Nothing на репіті будь-де: у квартирі, у машині, на роботі. Моментами вмикаєш такий Арсену "Fever Queen" і реакція типу "камон, чувак, знов?...ладно, ладно, ахуєнно :)". Так і провели зиму 2017-го.

Foxing — Rory

І: Якщо включити Foxing, перебуваючи при цьому в глибокій депресії, можна дуже сильно і довго плакати. "I swear I’m a good man, so why don’t you love me back?" Геніально. Обидва лайви на Audiotree — це як десерт, від якого не очікуєш аж такого захвату смакових рецепторів. Дуже захоплююсь лайвами, які відрізняються від записів, коли додаються інструменти і коли бачиш як артист працює та удосконалює свій шедевр, а потім на фіналі спостерігаєш за чимось ніби зовсім новим, але таким знайомим. Foxing — це любов.

Baton Rouge — Que Des Fils

Б: Дізнався про них лиш через те, що це учасники легендарних Daitro. А проте, Baton Rouge — це прекрасний меланхолічний панк з чудовим напівспіваючим напівкричущим вокалом. Винятковий гурт.

This Will Destroy You — New Topia

І: Пісня з альбому, який одразу для трьох учасників The Sunset Survival є одним з найбільш топових. Це ті, хто руйнує стереотипи в типовому звучанні пост-року. Неймовірно велика частка натхнення та настрою лонгплею "Another Language" дала свого роду заряд у написанні треків з "Pitch Black".

Departures — Broken

Б: Кому не ввімкну цей гурт, реакція майже однакова — "це ж класичний мхк", "таких гуртів тисяча" або "щось типу Comeback Kid, да?". Ну блін, Departures — це неймовірний кач і енергетика в комбінації з мелодійністю й особливою атмосферою. Можливо, я їх послухав у правильний момент, можливо, ностальгую за часами Killing The Dream, Miles Away, More Than Life, але бажаю кожному знайти у них, те що довелося знайти мені. Дуже недооцінений гурт, як на мене. На жаль, нещодавно вони анонсували два прощальні концерти.

Oathbreaker — Be Able to Feel Nothing

І: Практично скам’янів, коли вперше послухав "Rheia". Вокал Каро балансує між ніжним співом та душевними криками. Настільки перейнявся альбомом, що коли був у Генті, рідному місті учасників, у голові постійно наспівувала Каро, підсилюючи моє перебування там. Для мене "Rheia" це сповнена холоду осінь, це коли ти максимально вразливий та стоїш на роздоріжжі, а навколо себе бачиш лише пітьму.

Cloakroom — Bending

Б: Важко коментувати цей гурт, важко підібрати правильні слова. Це шугейз/емо тріо з Індіани з унікальною манерою, грувом і звучанням. Просто закохався у них ще з першого EP "Infinity" і продовжую захоплюватись. Наразі їхній вокаліст/гітарист Дойл турить з Nothing, дуже надіюсь, що це не означає r.i.p. Cloakroom.

Trachimbrod — I am Jack’s Wasted Life

І: У них не існувало нічого кращого ні до, ні після спліта з Sore Eyelids. Один з тих рідкісних моментів, коли закохався у трек з першого прослуховування, і навіть враховуючи це, він так і не надокучив, не почав здаватись банальним. Словом, витриманий часом. Найкрасивіше у цьому треку — гітарні партії. Бери та надихайся.

Amusement Parks On Fire — Our Goal To Realise

Б: Улюблений гурт нашого вокаліста Віка, інколи таке враження, що він тільки його і слухає, жартую. Ніхто з нас не чув про них взагалі до моменту як Вік одного разу врубив Amusement Parks On Fire. Це був шок. Чому ми не чули їх раніше? Як ми могли пропустити таке? Відтоді для кожного з нас це, можливо, не найулюбленіший гурт, але в топах як мінімум.

Caravels — Dog Days

І: Одні з найдосвідченіших музикантів у жанрі. Вартує лише раз подивитись лайв, після якого стане неможливо не додати їх у свою бібліотеку. Вони грають досить-таки важку музику, але для мене Caravels — це щось спокійне та врівноважене. Інструменти буквально доповнюють одне одного й ось ви вже ніби разом десь посеред океану насолоджуєтесь звуками хвиль та самотністю.

Lonely The Brave — King Of The Mountain

Б: "Британський рок-гурт зняв кліп у Києві", клас, подумав я і свайпнув фейсбук далі. Пізніше на рєпі рібята продовжують тему цього кліпу, типу дуже кльовий і душевний. Я глянув, пісня залетіла, додав альбом, бум, і "Day’s War" крутиться по колу раз за разом і особливо рядки "If you be the sky then I'll be the bird". До речі, кліп на "Backroads" брали як референс на наш "Memories Of Spring".

Caspian — Sycamore

І: Особливий гурт та особливий трек. Думаю, ми з гітаристом Богданом ніколи не були настільки на одній хвилі, як у період поїздки на концерт Caspian. Впевнений, слід помітний. Боляче їх слухати тепер через трофейний мерч, який встиг поносити лиш декілька разів до того, як залишив на батареї у Карпатах під час святкування дня народження нашого барабанщика Арсена.

Pettersson — Ben

Б: Абсолютно невідомий гурт з Відня з безглуздою назвою. Не згадаю, де я їх відкопав, але з перших секунд їх "Rift and Seam" зрозумів, наскільки близьке те, що вони роблять. Одного разу слухав їх вініл вдома на повну і моя дівчина сказала, що зараз розплачеться від того, наскільки вони сумні. Не знаю, в мене вони викликають лиш емоційне піднесення.

Dowsing — Joking/Laughing

І: Неідеально відладжені гітари, неідеально заспівані ноти, брудний запис. Але основне, чим чіпляє пісня та EP загалом, це лірика та загальна душевність. Dowsing я люблю й досі, особливо після особистого знайомства зрозумів, що вони круті як люди, та, головне, прості як двері, і це насправді основне для мене. "All I Could Find Was You" нагадує п’яні літні вечори та підліткові проблеми у стосунках.

Hammock — Burning Down The Fascination

Б: Пост-рок — це банально і вже всіх дістав. Погоджуюсь з тими, хто так скаже, але є буквально кілька винятків і от Hammock — "Everything and Nothing" у їх числі. Нереально красивий альбом.

Brand New — Quiet Things That No One Ever Knows

І: "Deja Entendu" отримував від мене більше 20-ти шансів, перш ніж остаточно потрапити в особистий топ 10. Альбом, який практично нікому зі знайомих не подобається, і я не маю поняття чому. Можливо, просто було надто мало спроб у нього закохатись? Досі вдячний Moose Blood, що привели мене до цього шедевру через свою лірику, тому вважаю, класно саме таким чином підключати людей до музики, якою надихаєшся сам.

Whirr — Clear

Б: Познайомився з ними з EP "Around". Сподобалось, але так і не дійшли руки до інших релізів. Через декілька років заново відкрив для себе цей гурт з їх лонгплею "Sway". Після пертурбацій у складі, вони зазвучали набагато важче та цікавіше, як на мене. Качова ударка та мегагучна стіна гітарного звуку просто рвуть все на шмаття. Нещодавно вони релізнули свій новий лонгплей "Feels Like You" після 5-річної перерви, обов'язково послухайте.

The Sunset Survival у соцмережах:

https://thesunsetsurvival.bandcamp.com
https://www.facebook.com/thesunsetsurvival
https://www.instagram.com/thesunsetsurvival/