Grisly Faye випустила альбом різдвяних саундтреків
Українська музикантка та саундпродюсерка Маргарита Кулічова, яку наші читачі знають як Grisly Faye, знову випускає альбом саундтреків до кіно.
Цього разу Маргарита написала музику для документальної стрічки від Ukraїner "Різдво разом. Як вертепувальники несли свято до деокупованих міст і сіл".
"У грудні ми мали низку фільмів разом із The Ukraïner. Найбільшою особливістю було те, що ми мусили з командою виконувати весь постпродакшн у надзвичайно швидкий термін. Ми навіть поставили власний рекорд – музика, діалоги, саунд-дизайн та мікс повнометражного фільму за одну добу. Тож, коли справа дійшла до "Різдво Разом", ми вже були "розігріті", – розповіла Маргарита у коментарі Неформату.
До складу її робочої команди входять колеги та одногрупники Тарун Мадупу та Джонні Фарах, з якими Маргарита працює останні пʼять років та відкрила власну студію саунд-дизайну, музики та постпродакшену Sound Force Studio у Лісабоні.
Режисер документального фільму "Різдво Разом" Микола Носок довіряє команді Маргарити роботу над звуком його фільмів вже чотири роки.
"Мій улюблений напрямок компоузингу до кіно – це сіра зона між саунд-дизайном та музикою. Так було і цього разу. Я уважно слухала і дивилася на колядників, шукала, як можна підкреслити унікальність кожної з трьох груп, представлених у фільмі. Тож ці саундтреки написані не до музичного ритму, а до ритму ходьби та дихання героїв, не до визначеного музичного тону, а до співу на морозі, і все це пропущене через плівку.
Зазвичай Микола не дає мені вказівок щодо музики, наше обговорення починається, коли я висилаю перший драфт з картинкою. В мене не було часу на довгі пошуки, тож я вирішила ризикувати і робити щось трохи божевільніше ніж зазвичай. Щойно перша сцена з треком "Коляда Іде" була готова – я вислала її. В Україні вже була друга ночі, тож я збиралась закінчувати робочий день, але раптом Микола відповів. Не можу переповісти, що саме було написане в тих повідомленнях, але це був вибух адреналіну і радості. І на цій хвилі потужного відгуку від режисера – я працювала до 8 ранку і доробила решту треків (тільки чотири з них увійшли до релізу).
Я вагалася, чи варто випускати цей альбом саундтреків, бо з музичної сторони він лежить у "сірій площині". Чи зрозумілі треки без картинки? Хто їх буде слухати? Це ж "повз ноти" та “повз ритм"? Після кількох розмов з Миколою, Таруном та Джонні, я вирішила що це варто зробити, навіть з метою архівування. А також тому, що ці треки нас бавлять", – розповіла музикантка.
У роботі над цим фільмом Маргарита вперше використала плівковий записувач, який отримала в подарунок на початку грудня
Сама ж музикантка пригадує, що в дитинстві у Різдвяному вертепі, зазвичай була Іродом. Малою вона ходила з друзями вертепувати до самотніх людей похилого віку на лівому березі Києва.
"Вдома ми зазвичай готували вечерю, співали, сварились про політику, звичні справи. Зараз же моя родина інтернаціональна та мультирелігійна, тож Різдво стало для усіх нас святом згадки про дім. Ми готуємо найулюбленіші страви, перед вечерею всі сідають ліпити вареники і змагаються у різноманітності дизайнів. Цього року ми багато співали, в репертуарі були "Коляда-а-а-а" та Боб Ділан", – додає Маргарита.
Музикантка визнає, що "війна її зламала і зібрала в новій конфігурації".
"Для своєї докторської я вивчала, як спільноти (communities) проявляються у мистецтві та реагують на різного роду обмеження (restrictions: economical crisis, forced immigration, health threats, wars, etc.). Але коли ці "обмеження" торкнулися мене і моєї спільноти — українців, все написане стало беззмістовною маячнею. Я покинула докторську, влаштувалась на кілька робіт, вночі займалася українсько-польським перекладом (моя перша освіта), логістикою, і всім, чим тоді займався кожен українець. Решту часу я плакала. Я не хотіла співати, або слухати музику. Але до благодійних концертів ставилась як до роботи", – пригадує Маргарита.
Виконавиця додає, що їй було легше писати музику для фільмів та медіа, аніж грати живі виступи. Відтак, у 2023 році її з Надією Парфан фільм "Це Побачення" отримав спеціальну відзнаку на Міжнародному Кінофестивалі Берлінале, а "Я не хотіла робити фільм про війну" був спродюсований та опублікований у The New Yorker Magazine.
У серпні минулого року Маргарита разом з Таруном і Джонні побудувала власну студію. Окрім роботи для кіно, команда також розпочала серію резиденцій. Їхнім перший резидентом став Войчек Шупеляк, у минулому учасник проєкту Grisly Faye, якому Маргарита допомагала з продюсуванням його альбому на плівку.
Після тривалої паузи Маргарита все ж повернулася до своєї докторської, а також зіграла кілька концертів в Україні і відчула новий смак живих виступів, а отже, і написання музики для себе. Отож, цього року на нас чекає кілька амбітних проєктів у Sound Force Studio, низка альбомів саундтреків, і один дуже амбітний музичний план, деталі якого поки не розкриваються.
"У 2024 Grisly Faye виповнюється 10 років. І мені досі не віриться, як змінилося моє життя з моменту, коли я вирішила натиснути "rec", а згодом і "publish". Дуже символічно, що ми знову співпрацюємо з Войчеком, але вже в іншій якості, як незалежні артисти допомагаємо та підтримуємо одне одного", – додає музикантка.
Раніше ми також писали про саундтрек, який Маргарита створила для короткометражного фільму "Вугілля".
Маргарита Кулічова в мережі:
https://www.facebook.com/margaryta.kulichova/
https://www.instagram.com/grislyfaye/
