Олександр Білоус (Good Guys Go Grind): я фанат цих божевільних звуків

Сьогодні героєм нашого інтерв'ю став Олександр Білоус, найбільше відомий за своїм вебзіном Good Guys Go Grind (далі GGGG). Зіну нещодавно виповнилося 4 роки і на честь цієї дати ми трохи поспілкувалися про саме видання і про те, як воно впливає на життя своїх творців.

- Розпочнемо з твого головного творіння — вебзіну GGGG. Нещодавно йому виповнилося цілих 4 роки і, за твоїми словами, зін має феноменальний успіх у світі. Розкажи трохи про це.

Ох, я навіть і не знаю, з чого почати. Я і обернутися не встиг, як все навколо закрутилося і стрімко полетіло вперед. І от 4 роки позаду... Важко щось сказати про феноменальний успіх, але цей журнал знають від Нової Каледонії і до реднеківських сіл в США. Про те свідчить купа листів та повідомлень, які я отримую звідусіль. Гадаю, що головною причиною відомості стала активність журналу та актуальність інформації. Там можна знайти, що послухати, куди сходити, дізнатися останні новини, а також я намагаюся урізноманітнювати інфу різними постами про гурти, лейбли та тематичних художників. Багато хто дуже дивується, коли дізнається, що все керується з містечка неподалік від Чорнобиля, хехе)

- Складно взагалі було розвивати і популяризувати видання? Як знаходиш час на нього попри основну роботу?

Не можу сказати, що було дуже складно, але довелося витратити чимало часу, щоб зрозуміти найкращий алгоритм роботи. Але гадаю, що головною рушійною силою була і є моя любов до андеграунду. Я фанат цих божевільних звуків, хехе. Але можу також сказати, що певні взаємні послуги та просто допомога хороших людей теж дуже допомогла розігнати цю штуковину.

З часом складніше, особливо зараз, з новою роботою. Раніше я заробляв всіляким фрілансом, тому часу для журналу не бракувало, але на даний момент я навіть і не знаю, як то все буде далі. Час покаже ;)

- Хто працював над зіном раніше і зараз? Ти сам, чи хтось допомагав? 

Спочатку нас було двоє. Я та мій приятель з Краснодару. За всю історію журналу мені допомагали чимало люду... Час минає, люди приходять та йдуть. Але на даний момент мені вдалося сформувати міцну команду з двох юнітів. Це власне я та хлопак з Каліфорнії - Шон. Разом ми пишемо рецухи, питання до інтерв'ю, але найголовнішим завданням Шона є пруфрід.

- Наскільки я розумію, GGGG є виключно англомовним зіном. Не думав перекладати його на російську чи українську?

Колись я брав інтерв'ю для покійного порталу GrindzoneUA, інтересу з боку нашої публіки там майже не було... Це сумно, але така правда, тому коли я стартував GGGG, взяв трішки ширший курс. І тепер у мене є дуже потужний ресурс, за допомогою якого я допомагаю різним гуртам, особливо українським. Також я стараюсь поширювати інфу про наші колективи (і можу сказати, що там чимало грайнд фріків цікавляться нашими гуртами).

- А друкована версія? Чи були подібні спроби раніше і чи плануються в майбутньому? Адже закордоном друковані зіни все ще популярні, тоді як у нас їх практично не залишилося...

Була спроба з WAX'ом (був колись такий журнал), але все накрилося. А на руках в мене лишилось кілька в'юх. Мені не хотілося їх марнувати (тим паче, що там було кілька розмов з бандами, які невдовзі після моїх інтерв'ю порозпадалися). Так і виник GGGG.

Зараз ми доросли до друкованої версії, з'явилися певні ресурси для конвертування цифрового формату в твердий, тому от і взялися. Судячи з реакції людей, цю тему ми будемо продовжувати (гадаю, що з часом вигадаємо якихось бонусних ніштяків до журналу, щоб цікавіше було). Людям завжди потрібно щось читати в туалетах, тож журнальна справа буде ще довго жива ;)

Фінальний арт для зіна

- Твій зін фокусується головним чином навколо grind'у і пов'язаних із ним жанрах. Що можеш сказати про українську та світову сцену у контексті цих стилів? Порівняй їх, будь ласка.

Ухх, тяжке запитання. Років 10 назад у нас було чимало гуртів, які сміливо можна було випускати в тури по всій Європі і тамтешня публіка дуріла б від них. Але зараз ця сцена в нашій країні майже порожня. Багато гуртів розпалися, багато просто неактивні, а нових ніхто не створює. Тому, якщо брати сьогодення, тут картина не дуже втішна.

Гадаю, основною причиною того є сам стиль. Вся ця грими/кричи штука є досить специфічною, для більшості людей - це просто звичайний шум. Але цей стиль є досить непростим. Погодьтесь, що дуже важко зліпити пару крутих хітів за допомогою кількох рифів. Також ці стилі ніколи не були модним, просто взяти і зіграти - то не варіант,  а щоб вийшло щось путнє треба, щоб така музика була частиною тебе (принаймні я так собі це бачу).

- Кого слухаєш з українських гуртів і виконавців безвідносно до жанру? Кого би з упевненістю порадив послухати, скажімо, мені?)

Не буду розділяти мертвих і живих, тому назву всіх: Gaz-66 Intrusion, Displease, Getcold, Vulvulator, Foible Instinct, Warningfog, Skruta, From Alcohol To Destruction, Necrocannibalistic Vomitorium, Epicrise, Зомбі Їдять Моїх Сусідів, RapeKit, Deathbiter...

- Чи спілкуєшся ти із закордонними музикантами не лише у рамках потреб зіну, але й особисто для себе? Вдалося завести якісь цікаві знайомства?

Звісно, було б тупо просто контактувати з ними в рамках потреб зіну. Зараз маю цілу низку цікавих знайомств та переписок. Як виявилося, музиканти вирізняться не лише своєю вбивчою лінню, а ще і цікавими хобі ;)

Плюс до всіх цих теревень, мене часто запрошують в гості, тож є трішки контактів по Європі. Ну і, зі свого боку, я теж запрошую народ сюди. Вдалося навіть в житті пересіктися з кількома друзями по переписці. Поводив їх містом та почастував місцевими видами алкоголю.

- Одна з умов написання рецензії на твоєму зіні — фізична копія. За чотири роки, мабуть, назбирав чималу колекцію! Взагалі, що цікавого тримаєш на полицях з музрелізів? І які маєш для того програвачі?

Не те щоб багато, але є трішки. Цікавого? Хм... Тут вже справа смаку, але маю кілька раритетних позицій. Ще є міні-колекція релізів Agathocles (близько 50 різних релізів). Слухаю все на касетнику Harman/Kardon TD420 та вертушці Арктур 006.

Колекція Agathocles

- Мені казали, що тебе цілком можна назвати експертом в касетах. Це правда? Чи актуальний зараз взагалі формат касет?

Я не експерт, експерт то Діма Личагін (DAC prod), а я так, знаю лише основні потрібні речі.

Щодо актуальності. Не так давно в Києві закрилось останнє підприємство, де намотували касети. Вони розпродали залишки касет та техніку. Це було сумно, але не кінець світу. В нас чимало ентузіастів, які підтримують цю тему. Інтерес людей в касетах росте. Наприклад, всім відомий гурт Бумбокс нещодавно випустив кілька своїх релізів на касетах.

Я прекрасно розумію, що всі тверді носії давно перейшли в розряд сувенірної продукції, але варто пам'ятати, що в касеті дуже важливий звук. Якщо вона була записана на погану плівку чи на роздовбаному апараті (дублікатори - теж не варіант), то який сенс в таких касетах? Воно звучить як мотлох, а це добряче псує репутацію касетного формату.

- Оскільки ти причетний до сфери музичної журналістики, що можеш сказати про інші українські музвидання? Читаєш взагалі їх?

Хм, мені періодично в руки потрапляють свіжі випуски нашого Terroraiser, знаю що наші панки щось там друкують, але не мав щастя тримати їх у руках. І, на жаль, більше нічого про наші друковані видання я сказати не можу.

- Які маєш плани щодо Good Guys Go Grind на найближчий час?

Найближчим часом буде інтерв'ю з Енріко (Afgrund). Звісно буде купа нових рецензій (в коробці лежить приблизно 40/50 релізів які потрібно опрацювати). Але найголовніше то, звісно, робота над друкованим виданням.

Дізнатися більше про Good Guys Go Grind:

https://www.facebook.com/GoodGuysGoGrind/
https://goodguysgogrind.blogspot.com/