5 найкращих прог-рокових альбомів від Ігоря Сидоренка
Розпочинаємо серію передноворічних мінітопів з Ігоря Сидоренка, який уже не вперше виділяє для нас найцікавіші релізи, що вийшли у жанрі прог-року по всьому світі.
Учасник гурту Stoned Jesus, творець проєктів Arlekin, Krobak, Voida, etc, музичний блогер, стендап-комік, сценарист
Насправді я вже не так активно спостерігаю за жанром, адже нічого прогресивного (лол) у ньому не відбувалося вже довгий час. Окремі артисти намагаються пробувати щось нове (Thy Catafalque, Gojira, Leprous, Стівен Уілсон), у когось виходить щось цікаве (Thy Catafalque), у когось — не дуже (Gojira, Leprous, Стівен Уілсон). Але більшість зазвичай просто роблять те, за що ми їх і любимо (Mastodon, Motorpsycho, Dream Theater), та не дуже паряться, якщо якомусь там Ігорю з Києва щось не зайде — і це абсолютно норм! Я сам взагалі нещодавно випустив дуже жанрову роботу Arlekin "The Secret Garden", яку робив насамперед для самого себе, тож концепт створювання музики заради музики мені зрозумілий. Дозвольте розповісти про п'ятірку таких самих гедоністів нижче!
1. Caligonaut — Magnified As Giants
Скандинави зазвичай роблять дуже похмурий прог під впливом King Crimson та локальних фолкових мотивів. Але цей дебютний альбом звучить як ідеальний баланс між класичними Pink Floyd та класичними ж Genesis, тільки з більш модерновим саундом та купою душевних соляків. Його треба слухати під сніжок за вікном, або гуляти з ним у вухах під снігопадом у парку.
2. Thrice — Horizons/East
Дивно, що я ігнорив цей гурт, заочно вважаючи їх другосортною мазафакою. Насправді це інтелігентний артрок з відголосками Deftones та Dredg, майже без слідів альтернативи. Доведеться тепер копати у початок дискографії, настільки мені сподобався цей диск!
3. Eidola — The Architect
Раз на рік мені кортить послухати якогось емопрогу на кшталт Coheed and Cambria, Black Peaks, Night Verses, Protest the Hero, Sianvar, etc, і зараз це були ось ці парубки. Коротка та ефективна платівка, пісні чіпляють, загалом хайлі ентертейнін, як то кажуть — рекомендую.
4. Franklin Zoo — The Dandelion Child
У топі 2019-го у мене був фінський гурт Wheel, який давав стовідсоткового Tool'а, а цього разу буде майже стовідсоткова копія Opeth класичного періоду (2001-2008) з Данії! Тільки на вокалі у них немов юний Кріс Корнел, що для мене робить цей альбом ще крутішим.
5. a noend of mine — Sanctuaires
По традиції у топі повинен бути хоч один український реліз, і хочеться звернути вашу увагу на ось цю цікавинку. Олекса Виноградов пише дуже атмосферну та глибоку музику в дусі Девіда Сільвіана та Тобі Драйвера. Можливо, для когось це буде більше ембієнт аніж прог, але для мене "якість" зіграних нот завжди була важливішою за їхню кількість (або швидкість, з якою вони були зіграні). Бо врешті-решт прог — це про нестандартність музичного мислення, а не про спорт.
Spotify I Apple Music I Deezer I Youtube Music
Більше матеріалів із серії ТОП-5 альбомів 2021-го скоро з'явиться тут.
Фото надане героєм матеріалу
