Cape Cod — Echoes (2018)
Cape Cod — це не моя музика. Ось +/- — це "смачно", це "ммм". Про що це я? А про киянина Максима Сікаленка, одного із засновників форуму Neformat, учасника маткор гурту +/-, ню-метал колективу Безліч, а тепер популярного електронщика з проєктом Cape Cod.
Так ось, Cape Cod — це не моя музика. Але це не означає, що рецензувати альбом не вийде. Навпаки, незаангажованим поглядом завжди приємніше вивчати об'єкт для препарування. Особливо це цікаво, якщо музикант пересів з голки математичного металу на порошок хауса й індітроніки. Але що поробиш, у такий дивовижний час ми живемо. Люди знаходяться в пошуках себе, і це добре.
Альбом "Cult" свого часу мені дуже навіть зайшов. Треки "Among the Stars" і "The One" просто відмінно підходять для п'ятничного жопотрясу без фанатизму. У композиціях проглядається вдала комбінація живого й електронного звучання. Гітара або бас виступають не просто в ролі звукового доповнення, вони є нитками, з яких і зшивається полотно композиції. Ну і для мене приємно, що в Cape Cod використовуються модульні синтезатори, зокрема в пісні "I Do not Wanna Know", якщо вірити кліпу. Але це вже любов гіка.
Нова робота "Echoes" не зупиняється на досягнутому, але водночас наслідує його. Тут впізнаються композиторські ходи "Cult", хоча і не забувається жанрове розмаїття. Все починається з попсовенького "Sunsay" або "Good Company Girl", потім — невелика ембієнт-перерва, далі — невеликий хіп-хопчик, розслабилися, ось вам 80-ті. А це звучить апетитно, адже слухач подорожує треками, він немов слухає Dj set. При цьому всі його частини зводяться загальним настроєм і схожими звуковими фрагментами.
Однак мінусом подібної музики є те, що з часом такі кроки будуть тобі заздалегідь відомі. Тобі більше не знадобиться плеєр або мобільний телефон з Google Music, або іншим софтом. Ти сам зможеш придумувати свій Cape Cod. У цьому і полягає весь жах електронної музики, якою б талановитою вона не була.
Зверніть увагу на обкладинку альбому. 14 близьких Андрію людей вибрали по одному кольору, який повинен був прикрашати кінцевий результат. А ось суміш усіх пропозицій і дала єдине забарвлення.
Дуже цікаво, що не тільки обкладинка, а й самі композиції є результатом глобальної кооперації. Майже в кожному треку беруть участь запрошені вокалісти. Серед них варто відзначити Річарда Фаррела з Ірландії та Mickey Shiloh з США.
В цілому під "Echoes" добре прогулюватися літнім Києвом. Коли сонячна погода, легкий вітер, а всередині — свобода. Не хочеться думати про щось або переживати за беззмістовну побутову рутину. Я б не сказав би, що це chill-out музика, але однозначно така, що змушує мізки та тіло відпочити.
Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua
Cape Cod у соцмережах:
https://www.instagram.com/cape_cod/
https://www.facebook.com/capecodband
https://www.capecod.com.ua
https://kievhouse.bandcamp.com/album/echoes
1. Sunsay (feat. Richard Farrell)
2. Good Company Girl (feat. YMTK)
3. Echo 1
4. I Am That (feat. Leah Vee)
5. I Don't Wanna Know (feat. Mickey Shiloh)
6. Echo 2
7.Force Notch
8. I'm Coming Home (feat. Richard Farrell)
9. Fight (feat. Cheshy)
10. Echo 3
11. Just Because Of You (feat. Daramola)
12. Let Me Know (feat. TONYB.)
13. Wondrous Spirit (feat. Richard Farrell)
14. Echo 4