Обзоры по автору Дмитро Акімов

Sick Solution — Hardcore Yakuza (2024)

Вінницький гурт Sick Solution, один з найактивніших гравців сучасної української метал-сцени, 18 жовтня презентував свій перший повноформатний альбом. Його переваги та недоліки аналізує Дмитро Акімов.

0% Mercury — We Should Definitely Do This! (Огляд альбому)

Наш рецензент Дмитро Акімов, який два роки тому оглядав мініальбом 0 %Mercury "Stump", повертається з рецензією на перший у дискографії колективу повноформатник. Яким же вийшов "We Should Definitely Do This!" і на що в ньому варто звернути увагу?

Heartprints — Egomania (2021)

Heartprints повернулися із новим ЕР після трирічної студійної перерви. Чи вдалося гурту вирости у порівнянні з дебютним альбомом та чи актуальне звучання нового ЕР у 2021-му?

0%Mercury — Stump (2021)

Не можна сказати, що 0%Mercury — це нове ім’я на вітчизняній сцені. Вже тривалий час проєкт прокачує харківські майданчики з одиничними виїздами в інші міста. Гурт випустив свій перший EP ще у 2016 році, згодом були два сингли, і ось, новий мініальбом "Stump" перед нами — саме час і можливість заявити про себе на повну, ще й заручившись підтримкою лейбла Venona Records та заливши власний кліп на канал Hardcore Worldwide.

Dysphoria — Primal Entropy (2020)

Київський mathcore/deathcore гурт нещодавно презентував четвертий повноформатний альбом "Primal Entropy" (детальніше про концепцію та обкладинку тут) . Слухаємо, чим ця робота відрізняється від попередньої та чи вдалося гурту еволюціонувати за 6 років. 

Grandma's Rabbit або рівненські дебюти (2020)

У листопаді два рівненські колективи, які мають дрібку спільної історії, випустили кожен по дебютному мініальбому. Якими ж вони вийшли? 

Backchat — Backchat (2019)

Другий довгобуд андеграундного сучукрмузу нарешті побачив світ — через 8 років після релізу дебютного ЕР, Backchat таки випустили довгоочікуваний повноформатний альбом. Спочатку Kasu Weri вирішили записатися вперше за довгі роки існування та десятки відіграних концертів, а тепер прийшла черга Backchat закрити це питання. Забігаючи наперед та відповідаючи на всі питання — чи вартувало воно того? — о так, ще й як. Але про все по черзі.

Septa — Bitten by the Serpent of the Kingdom of the Spirit (2019)

Спостерігати за Євгеном та його проєктами завжди цікаво — що Septa, що The Nietzsche підкуповують як музикою, так і бекграундом, який приховується за творчою складовою. Тим цікавіше вникати та досліджувати свіжий реліз з довгою назвою "Bitten By The Serpents Of The Kingdom Of The Spirit", а для того, щоб осягнути його і проникнутись усім, що так копітко було приховано під треками, необхідно прослухати альбом не раз і не два. Але про все по порядку.

Bojevilla — Яскраво Чорний Ящик (2019)

У кінці 2016 року гурт ДОНОР еволюціонував у Bojevilla, і тоді почалась нова ера цього колективу — з новим звуком, новим матеріалом та новими висотами перед собою. Починаючи з синглу "Любов" хлопці одразу ж гучно заявили про себе, зробивши невеличку затравку перед виходом дебютного ЕР. Отримавши певну дозу позитивних відгуків завдяки зухвалому матеріалу, почався процес підкорення великих сцен.

Tvar — Tvar (2019)

Чи часто приходять позитивні асоціації на гадку, коли думаєш "а от якби зробити щось середнє між гуртом Х та гуртом Y, тільки в наших широтах"? Майже ніколи. А проте, харківська кузня похмурої та важкої музики продовжує тримати марку і радувати рідкісними, але неймовірно цікавими проєктами.

АННА — Перетинай за гранню грань (2018)

Гурту АННА цьогоріч виповнюється, на секундочку, 17 років. Важко уявити, що в наших реаліях одна з найстаріших і одна з найпопулярніших команд у країні досі виступає та продовжує збирати величезні зали. Певною мірою, це все пов’язано з любов’ю слухачів, певною мірою з гучним іменем, але в цілому всі хочуть вкотре почути старі хіти з дебютного релізу "Карматреш".