Bad Act — Glare EP (2020)

Другий у дискографії чернігівських хардкорщиків EP "Glare" був записаний із величезного бажання музикантів розвивати андеграундне середовище у рідному місті і не тільки. Ось, що з того вийшло. 

Мені до вподоби агресивний метод набуття досвіду Якщо хочеш навчитися плавати, нехай тебе кинуть у воду. Пливи або помри.
Щось аналогічне із досвідом музичним — ти відчуваєш, що знайшов своє та продовжуєш йти напролом, стаючи кращим із кожним новим релізом та виступом, попри все.

У 2017 році Bad Act видали дебютний міні-альбом, котрий я б радше описав як демо. Новий EP "Glare" квартет презентував у лютому 2020-го. Попередня рецензія носила, скоріш, інформативний характер, для додаткового привернення уваги та потрапляння на очі та у вуха. Зараз же я розповім, що змінилось у хлопців за цей час та до чого вони прийшли.

Bad Act — це яскравий приклад методики отримання досвіду, описаної у вступі. Їхню творчість варто порівнювати із винаходом колеса у світі, де це вже зроблено до них. Це не інновація, а її безкомпромісне заперечення. Колесо тут невизначеної форми, лиш здалеку нагадує коло. При подорожі тебе буде нудити, але водій впевнений у тому, що авто не розлетиться на друзки, від цього з’являється впевненість у його діях. Ця впевненість передається і тобі. Невдовзі від такого темпу або починаєш отримувати насолоду, або негайно просиш зупинитися, бо нудить.

Bad Act — це акт люті печерної людини: можна у сто разів краще, але навіщо? Окрім впливу класиків Нью-Йорку та Бостону, таких як Breakdown, Warzone, Slapshot та Negative FX, тут присутня величезна любов до першої хвилі блеку. Це одна частина інфлюенсів, котра у рамках сьогодення майже недоступна. Друга, більш реальна, знаходиться приблизно за 150 км від Чернігова та представлена учасниками 044hardcore: Bluesbreaker, Kentawr або Tank-2000, наприклад.

Вокал — окрема тема для обговорення. Три роки тому, я порівнював його із левеням, що намагається ричати, що трактувалось надто двояко, навіть із негативної сторони, та як би ви характеризували манеру виконання того ж Брайана Гарріса із Knocked Loose? Від того, що і як робить він та вокаліст Bad Act Євген Ісаченко спершу стає боляче, а потім приходить розуміння, що це, насправді, своєрідна фішка. 

Гітара у треці "Earthworm", як і він сам — найкраще, що гурт може показати на міні-альбомі та своєрідна презентація себе самих на цьому етапі існування. Щодо мінусів, які тягнуться ще з попередніх релізів — партії бас-гітари та ударних, якогось прогресу за ними помічено не було. І якщо бас ще якось можна почути та докорити за відсутність груву, то із партіями ударних змін не відбулось взагалі.

Окремо необхідно згадати візуальне оформлення. Що однойменний реліз 2017-го, що демо 2016 року виглядали, не побоюся цього слова, стильно. На "Glare" був зроблений ребрендинг — змінився логотип та мінімалістичний тип оформлення. Над обкладинкою, до слова, працював відомий тату майстер Антон Кресан, учасник проєктів Euthanasia Sport та TSAPTSARAP

Чотири роки існування хардкор гурту у надважких умовах не тільки цієї сцени — дійсно показник. Не той, що варто виокремлювати серед інших, але все ж. Те, що здавалось першими кроками, еволюціонувало у власний стиль, треба тільки провести мінімальну роботу над помилками.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Bad Act у соцмережах:

https://badxact.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/badxact/