Поклик "Срібної Змії". 10 років потому
Рівно 10 років тому на світ з’явився альбом, який пізніше назвуть таким, що до певної міри "випередив свій час". Сьогодні "Срібна Змія" від львівського гурту АННА заслужено здобула статус знакової для українського андеграунду роботи, проте тоді, у 2010-му, була сприйнята вельми неоднозначно.
Такого в ті роки в Україні майже ніхто не грав — технічно складна і глибока лірично музика тільки починала надходити до масового вітчизняного слухача, поки той, як завжди, дослуховував за цивілізованим світом уже трохи затертий ню-метал і постхардкор. Постметал, прогрок, сладж — ці терміни були відомі, либонь, лише нечисленним колам користувачів форуму Neformat.com.ua, але аж ніяк не фанатам шлягерного "Карматрешу", першого альбому АННА, доступного й легкого в сприйнятті.
У 2009-му вже можна було почути матеріал із майбутнього лонгплею на виступах у підтримку "Карматрешу". Подекуди це були ранні версії пісень "Срібна Змія", "Чорний Знак", "Рана" і "Гра з Богом" із простішими аранжуваннями, проте навіть тоді різка зміна звучання неабияк спантеличила непідготованих слухачів. Композиції із дебютника були написані задовго до його випуску — із релізом "Карматрешу" в репертуарі гурту вже були складніші й важчі для сприйняття вищезгадані треки, що утворили каркас майбутнього альбому.
"Все сталося в момент, коли виникла можливість і доступ до нової музики. Ми почали слухати набагато більше матеріалу і зрозуміли, що метал-музика може бути набагато глибшою й цікавішою. Таким чином, уже тоді виникали ідеї зробити матеріал більш різноманітним і цікавим. Коли вийшов "Карматреш", ми вже напрацьовували новий матеріал, який був складнішим за конструкцією, ідейним наповненням. І, власне, почали формувати нові ідеї для "Срібної Змії" — каже Сергій Нестеренко, гітарист, вокаліст та ідейний натхненник АННА.
Перший кліп гурту АННА, пісня з альбому "Карматреш"
Нові пісні почали обережно грати на концертах, проте належної реакції так і не отримали. Публіка їх не розуміла.
"Реакція людей на треки зі "Срібної Змії" була неоднозначною, тому що в першу чергу ми не цілком відпрацювали суто виконавчу сторону. З подачею були певні проблеми, бо між піснями, які були в "Карматреші", і піснями із нового альбому була відчутна різниця. Тому реакція була спантеличеною", — додає Сергій.
Втім, учасники АННА продовжували працювати над новим звучанням. З поверненням у склад барабанщика Вадима Баюка гурт вирішив зробити щось нове: усі були "на одній хвилі" й матеріал народжувався нескладно, найчастіше під час нічних репетицій. Згодом розпочався студійний запис, що тривав кілька місяців на чотирьох студіях у Львові, Києві та Івано-Франківську. 30 травня 2010 року на офіційній сторінці гурту в соцмережі "ВКонтакте" з’явилося відео, де вокаліст Віктор Новосьольов розповідав про новий альбом: "Ми перейшли на зовсім іншу фазу з поверненням Вадима, нашого барабанщика. Це — нова творчість, нове дихання й нові, доросліші емоції".
Гурт почав поступово знайомити слухачів із треками зі "Срібної Змії" й кожного тижня на сторінці АННА на MySpace по одному з’являлися композиції в хронологічному порядку. Перші відгуки були надто вже змішаними — від зацікавлення досі нечуваними аранжуваннями до банального обурення й повного несприйняття того, що презентував гурт. Останніх відгуків найбільше було у ВКонтакте — там люди просто не розуміли такої музики.
Тим часом між учасниками форуму Neformat.com.ua розгорілася дискусія: хтось намагався довести, що АННА першими почали грати постметал в Україні, а хтось із завзяттям доводив, що "Срібна Змія" — це лише ню-метал, що намагається зачепитися за тренди. Лунали порівняння із Mastodon, Cult of Luna й навіть Dream Theater. Хвалив реліз свого часу фронтмен гурту Stoned Jesus та активний користувач форуму Ігор Сидоренко.
Попри численні інфлюенси, альбом і справді важко класифікувати за певним жанром або назвати нішевим. "Срібній Змії" вдається балансувати між постметалом і прогресивом, урізноманітнюючи цей сплав чи то відголосками ню-металу, впливу якого гурт на той момент ще остаточно не позбувся, чи відверто построковими текстурами.
Вдало розпочавши альбом піснею "Ера Нігілізму", АННА обережно знайомлять шанувальників із новим звучанням — складається враження, що для початку було вирішено презентувати трек, який не надто шокуватиме радикальною зміною у звуці. Доволі проста структура композиції, однак, не заважає музикантам сповна розкрити темну й місцями готичну атмосферу, що супроводжуватиме слухачів протягом усього лонгплею.
Враз забувши про обачність, гурт надалі несподівано завдає нищівного удару по вухах шанувальників ню-металу. "Ти Ще Живий" — це неймовірно атмосферний семихвилинний трек, повний складних аранжувань, тваринного ґроулу Віктора Новосьолова й орієнтальних мотивів, що залишає шлягерне "візьми ніж і відріж", мабуть, на тисячу кроків позаду. А ще, це — одна із найкращих композицій альбому, що звучить свіжо й до сьогодні.
Пісні "Золото І Дно" й "Рана" майже ніколи не виконувалися наживо і є, мабуть, найменш шанованими в "Срібній Змії". Шкода, адже тут чи не найяскравіше відчутні ті самі інфлюенси, про які гаряче дискутували на форумі Neformat.com.ua. Запозичені ідеї із творчості Mastodon, Cult Of Luna, між іншим, не перешкоджають АННА зіграти їх у власному неповторному виконанні, де вчувається відгомін чогось пострадянського, чогось невловимо рідного — такого, що відповідає звучанню цілої епохи. Усе ж, неприємний післясмак лишає за собою друга частина "Рани", де можна почути невдалу спробу поєднати старе звучання із новим. Після красивого акустичного інтро така мішанина із рифів заслуговує на звання найслабшого моменту альбому.
Трек "Срібна Змія", що дав назву повноформатнику, є квінтесенцією нових ідей АННА — воістину апокаліптична лірика, тягучі сладжеві рифи та трепетний построковий програш, що переростає у вражаючу емоційну розв’язку. Особливого шарму композиції додає унікальний тембр Олександра Грідіна із Мегамасс, який також виконав гостьові партії в декількох інших піснях.
Своєрідною інтерлюдією між "складними" композиціями став "Чорний Знак", доволі простий за структурою трек, що, як і у випадку з "Ерою Нігілізму", не втрачає від того особливої темної атмосфери. Її чудово доповнили кліпом, між іншим.
"Гра З Богом" є апогеєм гнітючої та зловісної естетики "Срібної Змії", що спустошує слухача поривами гніву й відчаю, підсумовуючи все раніше висловлене кульмінаційним "Від Бога захований — книгами зжований". Нищівна енергія композиції проводить слухача наймізернішими закапелками його існування, змушуючи переживати негативні емоції знову і знову — аж до повного катарсису, яким є десятихвилинна композиція "Ім’я".
Такого в Україні раніше точно не грали — помноживши всі попередні здобутки "Срібної Змії" в кілька разів, АННА завершують лонгплей цільним і чудово збалансованим проговим епіком, що є беззаперечною вершиною їхньої творчості. Неймовірної краси гітарні соло, нестандартні музичні розміри, контрастні музичні епізоди й новелістична лірика, що онтологічно зачіпає питання буття людини — АННА наче шукали подібне звучання протягом усього альбому й нарешті знайшли його в останньому треку "Ім’я". "Я бачив ліси наповнені звуком — як постало нове життя, як сонце осяяло темні долини, де живуть ті, хто мають душу й ті, хто не мають ім’я…"
Належно оцінити "Срібну Змію" ми можемо тільки сьогодні. Адже тоді, у 2010-му, альбом успішним не став i довгий час вважався спірним. Постметал для широкої публіки в тогочасній Україні став справжньою шоковою терапією і навіть спробою надолужити багаторічний застій незалежної сцени. Спроба ця була вдалою, до того ж із того часу у вітчизняному андеграунді з’явилося чимало яскравих команд - Octopus Kraft, House of Flowers, Burrow, Starchitect, Zoanthropy, Nug, Alinda, й у контексті відданості жанровим канонам ці колективи інколи перевершують лонгплей АННА. Його вплив на наступні українські роботи у цьому стилі ще потрібно дослідити, проте "Срібна Змія" стала тою "першою пташкою", яка довела, що українці вміють виконувати постметал.
… Існують альбоми, що стали визначальними для української незалежної сцени. Альбоми, на яких зросло ціле покоління шанувальників андеграунду. Альбоми, завдяки яким люди увійшли до світу непересічної, складної та інтелектуальної музики. Попри той шок і суперечки, з якими зустріли "Срібну Змію", цей альбом усе ж досягнув поставленої цілі. У цьому його найбільший здобуток, адже свого часу АННА виконали дуже важливу місію — зробили величезний внесок у розвиток української музики, хоч і ціною несприйняття частиною власної фан-бази. Однак саме зараз, 10 років потому, настає час, коли ми, маючи доступ до будь-якої музики, можемо належно оцінити його як один із найкращих альбомів часів незалежної України. "Срібна Змія" знову кличе всіх нас.
АННА — український гурт, що виник у 2002 році. Його рання творчість належала, радше, до ню-металу, потім був ледь не сладжевий альбом "Срібна Змія" (2010), а на крайньому EP "Перетинай за гранню грань" (2018) чуємо вже металкор. Колектив набрав свою пікову популярність у кінці нульових, коли розривав усі концертні майданчики країни під час туру на підтримку своєї першої платівки "Карматреш". З того часу хлопці встигли розпастися й зібратися повторно. Зараз команда періодично виступає на українських фестивалях.
АННА в соцмережах:
https://soundcloud.com/annametalband/
https://annametal.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/annametalband/
