Neformat Family: Krobak

Грубе, гортанне слово, яке застрягло та клекоче в горлі, викликаючи похмурі асоціації мороку, холоду та слизу. А коли послухати? Раптом призабули.

Krobak (або рідко Хробак) – проєкт, що виник 2007 року як onemanband Ігоря Сидоренка. Один із флагманів українського пост-року, найстаріший і загалом, можна сказати, перший, хоча не воліє обмежувати свою творчість будь-якими рамками. Інструментальний прогресив, тримався на трьох китах: мелодика, меланхолія, мінімалізм.

Назва The W0rm навіяна сильним підлітковим враженням від одного з кліпів Tool, де у фіналі на підлозі звивається бридкий черв’ячок, котрий виліз із плеча героя відео, і призначалась для авангардного проєкту. Проте Хробак звучав оригінальніше. До того ж його автор зовсім не приховував, що надихався творчістю Godspeed You! Black Emperor, і на думку спала ідея певного дуалізму: протистояння некрасивого іменування та ніжної музики, що частково руйнує перше враження від нього. 

Того ж 2007-го самостійно вдома був записаний, а 2008-го й виданий одеським лейблом Cardiowave дебютний альбом "The Diary Of The Missed One" – три гігантські треки. Кількість відгуків європейських та американських слухачів втричі перевищила вітчизняних та сусідів, тому Хробак офіційно й перетворився на Krobak (саме в такій, авторській, формі транслітерації, яка взагалі позбавила його змістового навантаження). До речі, обкладинку називали однією з кращих в історії нашої незалежної музики. За згадками Ігоря, це фото двору, в якому мешкав один з його родичів, без жодних написів, навіть назви проєкту й альбому.

Згодом виходить EP "Vorkoma", яку відкриває трек "They’re All Shot This Winter", присвячений трагічним подіям, пов’язаним зі стрільбою в громадських місцях. Другий, "Three Tired Hands", написаний під впливом саундтреків до фільмів Девіда Лінча. Концерти при цьому відбуваються з допомогою запрошених музикантів, зокрема скрипальки Flëur Анастасії Кузьміної.

"Blind Parade" (2010) – це знайдені старі композиції 2007-2008 років, а на п'яту річницю проєкт підготував для слухачів реліз "Deep Waters"(2012), що також є збіркою раніше невиданих треків. Окрім того на рахунку Krobak багато сплітів, наприклад, "Structura Tortura" (2007) із російським пост-рок проєктом Krikston, split EP Monocube/Krobak "[Long Forgotten Road]", спільні релізи з одеськими ф'юнеральщиками Somnolent та пітерськими психоделік-рокерами Gdeva. 

2012-го Ігор знайшов однодумців і Krobak став квартетом: 

• Ігор Сидоренко (Stoned Jesus, Voida, Arlekin, Funeral Of The Sun, MC Прожектор, Snakerider) – гітара
• Ася Макарова (Small Depo, Logleg) – бас
• Наташа Пирогова (H.Soror, My Personal Murderer) – ударні
• Марко Николюк (Green Side Effect) – скрипка

Перша поява на людях з новою програмою та живим складом відбулася на Robust Fest vol. II у 2012 році.

2013 року виходить дебютний у такому складі альбом "Little Victories", котрим музиканти руйнували похмурі враження від назви гурту. Це ще попередні ідеї засновника проєкту у виконанні всіх учасників. "Little Victories" – музика, що справді надихає, навіює потік різних станів, цілу гаму вражень, які об’єднує цілісність та безперервність, викликає унікальний для кожної людини й навіть кожного прослуховування поетично-гіпнотичний ефект у свідомості. Це історія про маленькі, але надзвичайно цінні перемоги в житті кожного.

Релізу передував вихід першого та єдиного в репертуарі кліпу на трек з нього під назвою "Broken", телепрем’єра якого відбулась на музичному телеканалі A-One. Знімав відео Юрій Грязнов (Kirai gigs).

Також його авторству належить невелика документалка про гурт, до якої ввійшли головні події життя Хробака разом з коментарями учасників до них за останній рік: витоки сольного проєкту, новий склад і знайомства, перший концерт, запис альбому на студії повноцінним квартетом. Увесь випущений матеріал був однозначно тепло сприйнятий публікою.

2014 року гурт вирушив у свій перший європейський тур разом зіншим проєктом Ігоря Сидоренка Voida, відвідавши Польщу, Німеччину, Австрію та Чехію. Колектив встиг виступити на розігріві в таких закордонних команд як Alcest та Maybeshewill.

Результат поєднання ідей уже порівну всіх зі складу побачив світ 2016-го й одержав назву "Nightbound". В анотації було сказано: "Цього разу це радше Swans та King Crimson, аніж Godspeed You! Black Emperor чи Mono". Знову ж таки справді вдалими є обкладинка, за яку завдячуємо львівській тату-майстрині Abra, та назва, що створюють необхідне поле для асоціацій. Цей реліз увійшов до Топу з 50-ти альбомів року за версією Neformat.com.ua, як і попередній.

Наступного року Krobak дав унікальний концерт у київському клубі Mezzanine на честь свого десятиліття, виконавши два останні найсильніші альбоми вперше повністю за один вечір. 

Іноді Хробак наживо звучав також із саксофоном. Де тільки не грали сети: від студії до кірхи.

Навесні 2018 року було анонсовано останні концерти перед творчою відпусткою на невизначений термін в Одесі та Києві. Основну причину Ігор узагальнив як "або роби добре, або не роби", оскільки визнавав, що на тому життєвому етапі не міг приділяти гурту достатньо часу. The Final Show відвідала найбільша кількість людей на їхньому сольнику, і він вдався одним з найдушевніших. Спеціальними гостями були My Personal Murderer. 

Зараз Ігор, зрозуміло, зосередився на Stoned Jesus, також нещодавно після тривало перерви був анонсований виступ іншого його проєкту Voida, а учасники колективу продовжують грати у своїх проєктах.

Krobak у соцмережах: 

https://krobak.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/krobakband
https://www.instagram.com/krobakband/

Раніше у рубриці: https://www.neformat.com.ua/neformat-family

Обкладинка - фото Юрія Грязнова