Bokasso — Bokasso (2020). Ексклюзивний стрім

Bokasso — це студійний проєкт, у якому зібралися учасники різних вітчизняних панк-команд, а саме Мороз (грав у Zalupa, Avrora 6542), Макс Котовський (грав у Elephant Opinions, La gross tortue, Brave week.), Сетдар (Kiteflighter, раніше RIIGA, eskhora) і Микола Мага (Обрій, The Symbioz, Skruta). Хлопці записали 8 треків з гостросоціальною лірикою, що лягає на суміш ді-біту і пост-металу. А випустити це все взявся одеський лейбл Venona Records.

Буває, що читаєш опис колективу й одразу розумієш, що зараз буде цікаво. І склад — бомба, і "суміш ді-біту та пост-металу" — це не те, на що натрапляєш щодня. Реліз гурту, назва якого відсилає нас до південно-африканського диктатора-людожера, якого майстерно зобразив на обкладинці львівський художник Саша Пес, — це альбом-довгобуд. За словами Миколи, йому запропонували приєднатися до проєкту ще у 2017 році, коли інструментальна частина вже була готова та записана. Були потрібні лірика та вокал. На жаль, простір для гостросоціальної лірики на теренах неньки необмежений, на щастя, тексти дуже вдало лягли на музику. 

Альбом починається з качового рифу треку "Вступ", який повторюється впродовж більшої частини пісні, перед розгоном у другій половині яскраво демонструючи, що малося на увазі і під "суміш пост-металу та ді-біту", і під "гостросоціальною лірикою":

Кріпись, синку — це Україна,
життя тут ніколи не було легке.
Тут важко буває лишатись людиною,
Та в тебе вийде, я вірю у це.

"Вступ"

Bokasso дуже вдало грають зі змінами ритмів, сповільнюючи швидкі треки, як у випадку з другою піснею на альбомі — "Вибір" про ненависть та поляризацію суспільства, та розганяють повільні треки після важких думових рифів як у "Прейскуранті", де нам нагадують "що божа милість не безкоштовна" та що релігія — це надприбутковий бізнес. І, будь ласка, не цілуйте ікони, божий дух не вбиває інфекції.

Загалом лірика Bokasso зовсім не абстрактна, і всі рани та гнійники, які розкриваються на цьому альбомі, будуть до болю знайомими. Підіймаються питання корупції, від безкарності влади ("Гарант безкарності") до безкарності водіїв-вбивць ("Придорожній вінок"), питання ненависті одне до одного ("Вибір", "Спалюжений портрет") і безцільності людського життя ("Поміж непотрібних людей", що нагадав мені лірично останній реліз The Symbioz). 

Музично ж, мінорність та похмурість поєднується з дуже потужним басовим звуком, що б’є в груди. Гітарне тремоло на треці "Цегляний прапор" та гітара на початку "Гаранту безкарності" — це хайлайти гітарної роботи на цьому альбомі для мене, але ритм-секція на кожній з пісень зачіпає своєю нищівною силою, неначе з кожним ударом по барабану та по басових струнах музиканти сподіваються розбити кожен твердий лоб, конвертуючи весь свій розпач та зневіру у могутній згусток енергії. І те, що альбом закінчується басовим програшем — це ще одна ілюстрація того, наскільки важливу роль відіграє ритм-секція на цьому релізі

При написанні рецензії я неодноразово намагався виділити улюблені треки, але з кожним прослуховуванням моя думка змінювалася. Альбом дуже цілісний і "філерів" на ньому немає, не дарма його не закинули на полицю. Але й не без недоліків.

Мені не вистачило хронометражу, лише два треки на альбомі перетинають межу у три хвилини. При такій кількості непоганих рифів та заявленій "пост-метальності" не варто боятися трохи "посидіти" на рифі, додавши йому ваги. Другим мінусом є "студійність проєкту". Зрозуміло, що через те, що учасники Bokasso базуються у різних містах України (Ужгород, Київ, Львів) та через загальну зайнятість в інших проєктах, а також роботу, рутину та всі ці речі — концерти не в пріоритеті. Проте, як на мене, така музика має звучати наживо. Сподіваюсь, що і буде.

Але альбом вдалий. І щиро хочеться подякувати за те, що його все ж таки доробили та випустили. Закінчити рецензію хочу відправивши вас знову прочитати цитату з "Вступу", яку я навів вище. Я вірю у це.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Треклист: 

1. Вступ
2. Вибір
3. Прейскурант
4. Гарант безкарності 
5. Цегляний прапор
6. Спаплюжений портрет
7. Придорожній вінок 
8. Поміж непотрібних людей

Дата релізу альбому: 20.03.2020

Запис/зведення: Олексій Казанцев

Лейбл: Venona Records - лейбл, який спочатку планувався, як парасолька для проєктів Євгена Тимчик, трансформувався в оплот для молодих незалежних музикантів. У ростері на цей момент дев'ять артистів і більше десяти релізів заплановано на цей рік.