Український джаз сьогодні, учора та завтра

У попередній частині мінісерії ми говорили про зародження українського джазу, як жанру, у XX столітті. Сьогодні ж поговоримо про більш актуальне — становище джазу в Україні у наш час.

Майже 30 років тому Україна здобула свою незалежність, а разом із нею — новий крок у розвитку вітчизняного джазу. Пройшовши довгий шлях, повний заборон та проблем, залізна завіса впала, а разом із нею зникло табу на розвиток музики загалом. Тепер слухач міг не тільки побачити свого улюбленого виконавця на обкладинці платівки, а й відвідати концерт, "доторкнутися" до мистецтва особисто. Такі кардинальні зміни просто не могли не вплинути на кількість та якість джазу.

На початку 90-тих, до Києва починає з’їжджатися нове покоління джазових музикантів. Такі гурти, як Схід Side, Unity, Fest, активно розвивають та шукають нові джазові ідеї. Згодом ці гурти зможуть отримати одні з перших джазових CD записів на території України.

 

Попри відкриття нових горизонтів, в українських джазменів з’явились і нові проблеми:

  • Держава не спішить підтримувати розвиток українського джазу. Для багатьох українців цей стиль є далеким та незрозумілим, а населення надає перевагу звичайній попсі.
  • Через чималі гонорари світовим знаменитостям, організаторам фестивалів необхідно спрямовувати всі зусилля на піар зірок, аби покрити затрати. Попри хороший матеріал, молоді артисти часто залишаються в тіні своїх колег, без змоги показати себе на широку публіку.
  • Інтернет-піратство і далі живе, а дієвих методів боротьби із ним немає. Відповідно вітчизняні музиканти переживають певні проблеми із монетизацією власної творчості.

Та без плюсів не обійшлось:

  • Поява інтернету та доступ до нової інформації дуже позитивно вплинули на український джаз. Тепер послухати найкращі джазові композиції, знайти необхідні ноти та матеріали можна було тут і зараз.
  • Відкриття багатьох джазових фестивалів дало змогу на власні очі побачити десятки світових знаменитостей, проаналізувати їхні виступи, почерпнути знання із живого виконання.
  • З’явилася можливість потрапити на майстер-класи від зірок, сформувати новий підхід до реалізації амбіцій, спробувати новаторські елементи в музиці.
  • Якісне музичне обладнання перестало бути привілеєм, тепер за доступні кошти можна було придбати потрібну апаратуру.

Навчальні можливості

Джазове мистецтво почали викладати в багатьох музичних вишах України, з’явилися нові кафедри та факультативи. Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського, Київський національний університет культури й мистецтв, Київський інститут музики Рейнгольда Глієра — усі вони вдало навчають цього музичного мистецтва. Останній взагалі був одним із перших в Україні.

Ще 1980 року, завдяки титанічним зусиллям Володимира Симоненка, про якого ми згадували в минулому матеріалі, джазовий факультет зміг розпочати свою діяльність. Також сім років тому у Львівській національній музичній академії ім. М. Лисенка відкрили факультатив естради та джазу.
Бували випадки, коли наші студенти їздили на майстер-класи за кордон, а деякі, найбільш талановиті, залишалися там на кілька років. Така співпраця корисно впливає на мистецтво та світогляд молодих музикантів, даючи змогу створювати нову та унікальну музику.

З недавніх представників нового джазу, у яких чутно вплив наших закордонних колег, можна чітко пригадати футуристичний джаз-бенд Pokaz Triо, у яких відчувається вплив класичних європейських інтонацій, скандинавська родзинка, ідеальна ритміка та глибоке фортепіано. Саме за такими талановитими музикантами можна побачити той велетенський стрибок, який зробив вітчизняний джаз.

 

Jazz Kolo

Говорячи про сучасний український джаз просто неможливо не згадати Jazz Kolo. Це проєкт, створений 2007 року під чітким керівництвом композитора Ігора Закуса спільно з Юлією Олійник, спрямований на підтримку та розвиток джазової індустрії в Україні. Завдяки цим людям до нас запрошують найкращих музикантів Європи та світу, а вся випущена творчість завзято фіксується та записується в аудіо- та відеоформаті, створюючи архіви вітчизняної джазової музики.

"2013–2014 роки Jazz Kolo презентувало в "Часописі" щомісячні тематичні концертні програми джазової музики, представляючи різні джазові стилі та напрями, від блюзу, свінгу та фанку до регі та етно. Кожна програма присвячена окремому стилю, чи напряму, а музиканти, запрошені Ігорем Закусом у програму вважаються кращими в даному жанрі чи стилі музики.
З вересня 2017 по червень 2018 проєктом Jazz Kolo проведено 5 міжнародних музичних проєктів, у яких музиканти з Польщі, Австрії, Німеччини, Куби та Угорщини грали свою авторську імпровізаційну музику разом з українськими музикантами.
Протягом 2016–2018 років у рамках проєкту Jazz Kolo проведено 11 джазових всеукраїнських конкурсів молодих виконавців", — повідомляється на їхньому офіційному сайті.

За час існування проєкт провів кілька десятків концертів, створив колекцію із 15 DVD та 16 CD дисків авторської джазової музики, п’ять CD-збірок студійних записів українських інструменталістів. Кожна збірка представляє різний музичний інструмент (фортепіано, гітара, саксофон, бас-гітара й барабани). Завдяки цій розлогій колекції можна проаналізувати шлях та зміни, які відбулися в музиці з 1980-х років до сьогодні.

 

Фестивальне життя

Масштабні тематичні фестивалі вже стали невіддільною традицією українського джазу. Деякі з них досягли світового масштабу, популяризуючи нашу музику. З’явилася можливість почути як класичну, так і альтернативну творчість, часто не відходячи від однієї сцени.

Leopolis Jazz Fest

Безперечно, найбільший і, можливо, один із головних джазових фестивалів України. Ця подія входить у список одних із найкращих фестивалів у Європі, за версією The Guardian. З 2011 року Leopolis Jazz Fest щорічно дарував тисячам людей змогу зустрітись із такими відомими музикантами, як Роберт Гласпер, Джеймі Каллум, Джейкоб Кольєр та багатьма іншими легендами музики.

До 2017 року фестиваль мав назву Alfa Jazz Fest, бо фінансувався російським "Альфа-Банком", та після невдоволення українців назва змінилась, а гроші пішли на благодійність. Варто зазначити, що відвідати фестиваль може кожен охочий, бо всі сцени, окрім, звісно ж, головної, цілком безкоштовні.

Koktebel Jazz Festival

Ще один фестиваль, який проводиться з 2003 року. Спершу відбувався в Криму, у поселенні Коктебель. Після незаконної анексії Криму Російською Федерацією, Koktebel Jazz Festival довелося спершу перемістити в селище Затока, а потім в один із найбільших портів України — Чорноморськ. Там він базується й нині. На фестивалі встигли виступити такі відомі музиканти як Енвер Ізмайлов, польські Voo Voo та грузинська джазова співачка Ніно Катамадзе.

Сюжет Громадське про Koktebel Jazz Festival

Jazz Bez

Джазовий фестиваль, який спільними зусиллями проводять у Польщі та Україні. Організаторами було творче об’єднання "Дзиґа", пов’язавши десятки людей навколо музики, навіть якщо вони перебувають за десятки кілометрів один від одного. Перший Jazz Bez відбувся 2001 року у Львові та Перемишлі.

Jazz над морем

Фестиваль, що відбувається поруч моря, у містечку Скадовськ. Його фішкою є виступи ще зовсім молодих виконавців. Сьогодні його можна вважати найкращим для реалізації молоді в Україні. Створений у 2000 році фестиваль провели вже 19 разів.

Минулоріч JazzBez проводився в онлайн-форматі

 

Український Джаз = Олексій Коган

Олексій Коган є людиною, без якої дуже важко уявити собі український джаз. Джазознавець, організатор фестивалів, радіожурналіст, разом зі своєю продюсерською агенцією реалізував безліч цікавих проєктів. Пропагував на радіо мистецтво джазу, проводив живі концерти в Київському клубі "Динамо-люкс", під його керівництвом з’являється ціла низка джазових CD з українськими виконавцями.

Усім варто послухати продюсований Коганом проєкт — Ukranian roots in jazz. Польська співачка Гражина Авгусчік, бразильський гітарист та співак Пауліньо Ґарсіа, та легендарний польський саксофоніст Януш Муняк грають українську пісню, створюючи надзвичайну самобутню музику, через яку в цілому світі зможуть ознайомитись із нашим фольклором та стилем.

 

А кого б послухати із сучасників?

Трубача Денниса Аду заслужено вважають джазовим генієм. Йому вдалось отримати премію Do#Dж Junior’09 і стати бажаним гостем на різноманітних фестивалях, зокрема на Koktebel Jazz Festival та Leopolis Jazz Fest.

Головний джазовий оркестр країни — Dennis Adu Big Band, перебуває під керівництвом Денніса Аду, де він є художнім керівником і композитором-аранжувальником. Музика Аду — гарний приклад українського джазу під американським впливом, розкішне мистецтво, на яке зараз полюють колекціонери на заході.

 

Якщо вас цікавить ф’южн із легким ретро стилем, то вам варто послухати ансамбль Джаз вуйко бенд. Ці музиканти встигли поїздити на фестивалі, не обійшовшись без допомоги відомого продюсера Олега Ступки. У складі цього гурту грали чудові українські музиканти: піаніст-аранжувальник та клавішник Петро Пашков, бас-гітарист Вадим Медвідь, саксофоніст — Костя Кляшторний.

 

Acoustic Quartet — лауреати різноманітних гран-прі, далеко не останні люди на різноманітних джазових фестивалях. Ця харківська четвірка зможе перетворити звуки з інструментів у легкі та теплі мелодії, ніби ти зараз грієшся на сонечку, а твоє волосся розвиває теплий літній вітерець.

Єфим Чупахін, Діма Бондарєв, Денис Мороз та Сергій Балалаєв, творять дійсно прекрасну музику, а за роки своєї діяльності встигли попрацювати із Кузьмою Скрябіним, Анною Чайковською, Джуліаном Такером, зробивши свою музику ще кращою.

Джазмени створили пару альбомів, що базуються на поєднанні джазу з колядками, щедрівками та веснянками, дохристиянськими піснями та старовинними кантами.

 

Український джаз має тверде підґрунтя для розвитку та самореалізації, а також довгу та цікаву історію. Попри малу (чи навіть її повний брак) підтримку держави, люди й далі ним цікавляться, створюють нові гурти, а джазові фестивалі збирають усе більше відвідувачів, популяризуючи цей чудовий жанр музики.

Фото - cottonbro, Pexels

Neformat.com.ua ©