The COW – Chy Dosyt? (2020)

Цими вихідними вийшов дебютний мініальбом киян The CoW, що підкупає своє психоделічною атмосферою. 

Два роки тому на одному музичному ресурсі вийшла стаття під провокативною назвою "Чому українські артисти не мають харизми?", де ставилось питання про відсутність скандалів і ексцентрики в музичному процесі нашої країни, на відміну від, на думку автора, харизматичних західних зірок. Звісно, на цю статтю було багато негативної реакції, та і виглядала вона в дечому як намагання здійняти хвилю хайпу, але питання і справді цікаве – чому українські музиканти, зазвичай, бояться видатись придуркуватими або навіть зовсім божевільними на сцені? Окей, західна андеграундна музика теж не завжди про дуркування чи епатаж. Є Капітан Біфхарт, є Френк Заппа, є британський прог-рок з їхніми костюмованими шоу, є Майк Паттон, є Девід Боуї, врешті-решт, але є і Джон Леннон, який навіть Міка Джагера зневажав за надто сміливе вихиляння стегнами. Але чому ми не бачимо такої ніші, скажімо, в українській рок-музиці? Тут можна навести ряд прикладів на заперечення – неповторні Хамерман Знищує Віруси завжди з нами, назавжди в історії легенда стоунер-сцени BOMG з їхнім харизматичним фронтменом, пригадуються навіть деякі приклади з ранньої української рок-музики, як ранні ВВ. І все ж, український музикант нам частіше уявляється як чемний скромний Вакарчук, в крайньому разі хитрий приземлений бізнесмен Кузьма. Чому в країні, де постійно відбувається стільки диких речей, така спокійна і благопристойна рок-сцена?

Не зможу дати вам зараз відповідь на таке глибоке антропологічне питання, але ось вам приклад досить цікавого божевілля – гурт The COW. Дата народження гурту – 2018 рік, але раніше ці люди також грали музику, ще під іменем The Curse of Wendigo. Тоді, як то кажуть, ніщо не передвіщало біди. Під цією назвою хлопці зібрались і 5 років грали якісний, але відносно консервативний стоунер-рок з психоделічною тематикою й американським присмаком. У них були хороші нетривіальні рифи, атмосфера, що часом нагадувала про Kyuss, а часом, за рахунок східних мотивів – американців OM чи українців Ethereal Riffian, і як особлива риса – губна гармошка, яку колись застосовували київські стоунер-рокери Snakerider, але не змогли дати їй такого широкого використання і до кінця реалізувати цю чудову фішку. Також в гурті вже тоді було два постійні вокалісти, один з яких співав дещо більш конвенційним для жанру голосом, ніж інший. The Curse of Wendigo записали два альбоми, поповнивши фонотеку якісних стоунер-альбомів і змінили вивіску, власне, на The COW.

Здійснивши ребрендинг, уже гурт The COW спілкується на своїй сторінці вже українською, а не англійською мовою, і називає себе не інакше, як "Корова". Пропонують своїм підписникам досить нестандартні челенджі, як-то вляпатись у коров’яче лайно та сфотографувати свою ногу в цьому стані, за що гурт обіцяв подарувати ключ від гри у Steam. У музичному плані теж відбулись зміни. Перший кліп під назвою "PLATO" вийшов 1 серпня 2019 року, і вже там концепт раптового виникнення корови займав добру половину кліпу, і навіть сама музика починалась лише на 1:21. Типового стоунера ми вже тут не чуємо, але музика залишилась очікувано наркотичною, хоч і стала швидшою й агресивнішою, а вокал перейшов на крик. Можливо, хлопці просто змінили дилера чи почали вживати щось менш м’яке. Так чи інакше, перша половина пісні намагається розібрати свідомість слухача на клаптики, а друга – заспокоює і збирає назад. До чого тут корова, нам так ніхто і не пояснює, але цікавість ця картина збуджує.

Другий кліп, "HMURY", що вийшов місяць тому з поміткою "quarantine version", з концепції має в собі тільки костюм корови, але божевілля вдалось передати навіть у скупому форматі карантинної відеосесії з музикантами. Тематика відео і пісні, на диво, антинаркотична, звісно, це стосується, найперше, важких наркотиків, на які натякає назва. Перша половина – той самий нервовий постстоунер, друга – не менш скажений краут-рок, де крик вокаліста добігає апогею.

Нарешті, 1 серпня вийшов перший мініреліз The COW під назвою "CHY DOSYT`?". Перший трек з парадоксальною назвою "OSTANNYI" зустрічає нас тою ж наркотичною сумішшю стоунера з металкором, що ми чули на першій половині "PLATO", але в більш похмурому екзистенційному настрої. Наступний за ним трек "NAGNO" навпаки, максимально несерйозно грається зі слухачем клавішним сьорф-роком і вокалом, який чи то сміється, чи то шепоче, чи просто блазнює. Третій і останній трек "PLATO"», який ми вже чули в першому кліпі, доповнює цю шизоїдну картину своїм психоделічним мікротріпом. Загалом, від цих трьох треків однозначно позитивні враження будуть у тих, хто любить дивні поєднання музичних жанрів, нестандартні формати пісень і наркотичну тематику. Звучання нетривіальне, мелодизм присутній, і різноманіття їхніх впливів можна відчути навіть на такому малому хронометражі. 

Хоча на глибоке питання, чому українські гурти недостатньо харизматичні, мені відповісти важко, але я можу відповісти на питання гурту The COW – "CHY DOSYT ?". Ні, хлопці, три пісні – це не досить. Продовжуйте і випускайте ще. Можна більше розкрити тему корови та її психоделічного походження, навіть записати окремий альбом про неї, але і без того нам усім буде цікаво за вами спостерігати.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

The COW у соцмережах:

https://www.youtube.com/channel/UCpCLH1AWVSd206_1oDEbBZg
https://www.facebook.com/Thecow42/
https://www.instagram.com/thecow42