Сальто Назад — Діти (2019)

Остання робота киян завершила трилогію релізів "Дерево-Дім-Діти", а заразом і означала припинення діяльності колективу. Це масштабний довгобуд, який містить усі треки, що були записані Сальто Назад за останні п'ять років. 

Коли починаєш слухати альбом Сальто Назад "Діти", відразу виникає запитання — хто ж наприкінці року в непомітне число ще й перед Різдвом з Новим роком випускає такий альбом? Потім починаєш читати про нього докладніше і розумієш, що це остання робота тріо. Цим релізом вони сказали "прощавай" своїм слухачам і припинили існування.

Робота побачила світ 18 грудня 2019 року. Складно сказати, наскільки вона відклалася у голові масового слухача, але на альбом варто було б звернути увагу. Музика колективу — це зовсім не рівень локального виконавця. Музика Вані Клименко та СЫРу — це рівень міжнародних майданчиків. Про смачний саунд лейблу Rookodill'a не говорив тільки ледачий. А оскільки Сальто — це колектив творців цієї музичної формації, то можна собі уявити.

На сторінках цього видання про андеграунд не заведено хвалити та висвітлювати мейнстрімові гурти — моветон. Але, оскільки колаборації вже немає, то його навіть можна сміливо і спокійно порівняти ще з одним цікавим українським, у тому числі, фанк-проєктом — The Maneken. Чи були вони конкурентами в саунді — питання, на яке навряд чи хтось дасть відповідь. Колегами вони точно є.

Претензійний читач скаже, що гурт Євгена Філатова — не музика не для всіх. Однак, хто знає цей колектив, окрім цінителів? Так само і Сальто Назад. Випускають вони фінал своєї трилогії "Дерево-Дім-Діти", а всім начхати. До повноформатного релізу гурт вже випускав кілька синглів, як-от "Мати Казала", "Не Вмію". А так на платівці аж 15 треків.

Серед іншого багато філософії, є звернення до вищої суті в пісні "Випадковості". У загальній масі — реліз це шалено якісний фанк, від якого місцями стає сумно. І чи це від дорослих думок, чи від того, як майстерно все зроблено, наприклад, у "Думала", а чи навіть від того, що гурт припинив своє існування. Напевно, справа у комплексному підході до такої печалі.

Альбом "Діти" не позбавлений іронії і вокаліст Саша Таб в одній з пісень співає, що він “мудак” і тому від нього відвернулися друзі. Такі одкровення він виконує з молодим реп-виконавцем Ennyday. А ось у "Зневіра" від вокалу SUOK (сольний проект Мар’яни Головко) взагалі відносить далеко і безповоротно. До речі, з ритм-секцією на альбомі теж все в порядку, бо СЫР вважається одним з кращих бітмейкерів України.

Якщо абстрагуватися від американського фанку в кращих його традиціях, то можна ще відкопати паралелі з 1990-ми, тріп-хопом, Міхеєм з Джуманджи. Тільки у всього цього буде один важливий нюанс — все це звучить з акцентом на кінець другого десятиліття XXI століття. Тобто якість звуку зовсім інша. Бас в'їдається так, що рухаються і гойдаються навіть жижки.

Кожен з трійці тепер зайнявся сольною кар'єрою. Продюсеру — продюсерове, бітмейкеру — бітмейкерове, вокалісту — вокалістове. Кожен тепер на своєму місці, Ваня просуває лейбл, СЫР — саундпродюсінг, а Саша почав сольну кар'єру вокаліста. Що з цього вийде, подивимося. І будемо сподіватися, що колектив ще збереться для якогось спільного туру, концерту, фестивалю, євробачення.

Сальто Назад — фанк/соул/реггі гурт з Києва, заснований у 2011 році в Києві Олександром Слободяником (фронтмен), Іваном Клименком (МС/автор пісень, ініціатор створення) та Сергієм Сорокою (бітмейкер). Дискографія гурту налічує три альбоми, окрім того на їхньому рахунку чимало кліпів.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Сальто Назад у соцмережах:

https://www.facebook.com/saltonazadband
https://www.instagram.com/saltonazad_official
https://soundcloud.com/rookodilla
http://rookodilla.com/