Жадан і Собаки — Мадонна (2019)

"Дорогі брати і сестри. До вашої уваги "Мадонна" — наш п’ятий студійний альбом. Відверто кажучи, найкраща (поки що) наша робота", — лаконічно презентував новий реліз фронтмен гурту Сергій Жадан на своїй сторінці у facebook. Спочатку я дещо скептично поставився до цього трохи зухвалого твердження, але після першої ж пісні зрозумів, що мені цікаво, що ж прозвучить далі, і був приємно здивований.

Робота над альбомом тривала приблизно 2 роки, що відчувається при першому ж прослуховуванні — у порівнянні з минулими релізами звук став якіснішим, у музиці вже немає попередньої трохи "гаражної" жорсткості, гітари звучать чітко, не кажучи вже про чудову духову секцію, з’явилося більше "електроніки", а Сергій навіть співати трохи навчився, попри відсутність якихось особливих вокальних даних.

Попередній альбом "Пси" (2016) можна вважати перехідним від Жадана-поета до Жадана-панка, але не стереотипного "панка-бунтаря" з ірокезом, готового хоч зараз влаштувати державний переворот, попиваючи при цьому портвейн з пакета десь у під'їзді в спальному районі Харкова, а такого собі інтелігента-проповідника в "косусі" та "мартенсах", який, проголосивши невеличку промову, може за кілька хвилин зібрати власну армію однодумців, що піде за ним хоч до пекла робити революцію.

У своєму новому релізі Жадан і Собаки нагадують нам про витоки панк-року, а саме творчість гурту The Ramones та їх ідеологічних послідовників — вони теж під 3-4 акорди співали про суспільне життя та особисті проблеми, із притаманною самоіронією, сарказмом та чорним гумором. Ці пісні не для всіх: хтось тут почує лише примітивний набір слів з простими римами, а інші побачать між рядками себе, своє оточення та нашу країну загалом. Музика може здатися трохи "попсовою" і простою, але в "Outro" кожен з учасників колективу показує, що вони — дійсно професійні музиканти, а не гурт початківців, відомий лише завдяки імені фронтмена, і це розкриття — такий собі метафоричний епілог: за простими, на перший погляд, речами, ховається глибока суть, просто потрібно її побачити.

А проте прихильників класичного ска-панку може спіткати розчарування — адже в рамки жанру реліз "не вписується" (ну хіба що їх об'єднує наявність духової секції), класичного панк-року ми теж тут не чуємо (хіба що швидкий вступ до "Мадонни"). Але ідеологія панку виходить далеко за рамки лише музики і, на мою думку, Сергію Жадану з його Собаками добре вдалося її передати.

Весь альбом звучить як єдине ціле, чи не кожен текст пронизаний відсилками до тих чи інших релігійних термінів та персонажів, жодна з пісень не здається зайвою, хіба що можна виділити "Тьолку барабанщика", схоже, гурт вирішив дати трохи перепочити слухачам від серйозних тем і згадати бурхливу юність. Окремої уваги заслуговують "Натаха" та "Марат"; як на мене, це такі собі "великодні яйця" для старих прихильників: вірш "Натаха" ("Mersedes-Benz") вже декламувався на першому спільному релізі Жадана з Собаками (тоді ще Собаки в космосі) — альбомі "Спортивний клуб армії" (2008), а "Марат" (найліричніша пісня на альбому) — з третього альбому "Бийся за неї" (2014).

Настав час припинити буди снобами і всюди намагатися розставити якісь штампи, потрібно просто додати гучності та підзарядитись енергією, яку випромінює "Мадонна". Тим більше вже розпочався тур на підтримку альбому, в Києві наживо його можна буде почути 22 листопада 2019 року в клубі "Atlas".

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

Жадан і Собаки у соцмережах:

https://www.facebook.com/ZhadanDogs/
https://soundcloud.com/zhadansobaki/sets/madonna
https://www.instagram.com/zhadanisobaki/
https://www.youtube.com/user/JhadanDogs