КАТ — Это случится с тобой (2019)

Яким ви бачите прогрес хардкор-панк артиста? Чи можливий взагалі у рамках жанру якийсь розвиток? Не беручи до уваги те, що "тримати марку" від альбому до альбому вже є гарним показником, хоча б стабільності, як мінімум.

Це не чергове ниття на тему стагнації панк-сцени — навпаки. Це, радше, про те, що проводячи аналогії із класичним металом, Motörhead, наприклад, можна бачити, як вони одночасно можуть і в хеві, і спід, і класичний хард-рок, і навіть брудний та важкий блюз-рок, а що може панк-сцена? Додати емоцій, мелодики, ламаних ритмів, дисонансів, занижених гітар, бітдаун, що?

КАТ від роботи до роботи демонстрували неабиякий прогрес, і якщо це не стосувалось глибини жанру, то точно їх варто хвалити за широту поглядів та жагу експериментувати: з емоціями, та власними відчуттями.

Я ніколи не був із ними поряд, навіть особисто не знайомий, не жив тим, чим жили вони, та не уявляю, яким чином вони мислять. Я — пересічна людина, котра відкрила гурт завдяки альбому "Ров" і закохалась в "Гернику", тож "Это случится с тобой" — для мене очікувана дитина та свято. Звісно, сподівання були завищені, як завжди це буває, коли попередній платівці вдається привернути до себе достатньо уваги.

Про альбом

"Это случится с тобой" був записаний протягом травня-червня 2019 року у Харкові, на Studio O силами Дмитра Зінченка. Зведенням та мастерингом займався Zach Weeks (Cerce/Animal Flag і за сумісництвом асистент всім відомого Курта Баллоу) на GodCity Studio, що знаходиться в місті Salem, штат Массачусетс.

Про музику

Дозволю собі, так би мовити, вульгарність — "Герника" — це "Это Случится с Тобой" курця. Тобто в розрізі внутрішньої дискографії, новий альбом є таким собі спадкоємцем минулого релізу, тільки у ньому все виглядає завершеним та суцільним: 

• Лірика втратила концептуальність, але набула особистого відтінку, що у серці слухача має більше можливостей на фідбек. Набагато простіше переживати та переварювати окремі історії, аніж шукати щось у великому оповіданні.
• Музика стала більш пропрацьованою, можливо. Десь втратила в агресії, але це компенсується мелодійністю та композиторським розмахом.

Попередні рецензенти докоряли КАТ тим, що їм ніде розійтись і вся різноманітність завершується, так і не почавшись, на духових інструментах у перших релізах. Тут їх претензії були прийняті та опрацьовані.

Від порівняння із Birds in Row та Code Orange не залишилось нічого, взагалі, натомість прийшли згадки поряд з останніми релізами Poison the Well, ростерами підписантів Deathwish Inc. і Bridge 9 Records у більшій та меншій мірі, відповідно, і такими ж останніми роботами команд, що на початку 2010-х приписували рівайвл скрімо/емо сцени. 

Єдиний нюанс, вартий уваги, — трек "За горизонтом". Надто сильно він схожий гітарними партіями водночас на все, що було в "Герниці".

Про лірику

Особисті втрати, страхи перед майбутнім та тим, що воно несе, — це ядро та лейтмотив, що пронизує настрій всієї роботи. 

Я не знаю, как тебе жить
Как идти сквозь туман
Я могу лишь стоять и смотреть
Как ты попадаешь в этот капкан
___
Я не знаю, як тобі жити
Як йти крізь туман
Я можу лиш стояти та дивитись
Як ти потрапляєш у цей капкан

"Это случится с тобой"

Текст "Без правил" — ніби виправдання перед самим собою, немов автор намагається чимось аргументувати власний вчинок, який здатен його загубити. 

І куди ж без такої лампової мідвест-імо атмосфери втрати та ледве помітної надії на щось гарне,

Еще один ден
Прошёл без сказанных слов
Снова ложишься поздно спать
без снов
Я хотел бы знать, куда ты уйдёшь
___
Іще один день
Минув без сказаних слів
Знову лагяєш пізно спати
без снів
Я хотів би знати, куди ти підеш.

"Свет в пустой комнате"

Епілог

Звісно, є щось курйозне у тому, що команда, котра позиціонувала себе як хардкор-панк, наразі такою не є, згідно з канонами жанру. Чи це заважає Title Fight бути чудовою та гарною музикою? Чи Pianos Become the Teeth останнім альбомом стали менш впевнено декламувати свої думки? Ні.

Мені приємно спостерігати за тим, як гурт не стоїть на місці та не цурається казати про те, що має прагнення грати більш "легку", наповнену експериментами музику.

Такий пост-хардкор мені до душі, він не заграє з емоціями та мелодіями, тут присутня доросла, зважена агресія. Від історії про те, як війна калічить та ламає, від пориву кричати на світ, КАТ почали розповідати про те, хто та що наповнює цей світ і як може жити одна людина у величезному просторі. 

Це доросла робота від таких же людей, що мають ледве помітну сірість в очах, роблячи при цьому обдумані вчинки та діючи послідовно і логічно.

Думки, висловлені у рецензіях, передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію Neformat.com.ua

КАТ у соцмережах:

https://kathc.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/katkharkiv