White Ward: Саксофон в блек-металі — це певною мірою виклик

В вересні цього року одесити White Ward видали свій другий повноформатний альбом "Love Exchange Failure" та вже встигли відіграти тур Європою на його підтримку. Ми трохи поспілкувалися с хлопцями про те, як він пройшов а також про зміни, які відбулися в гурті останнього часу. Детальніше читайте в нашому матеріалі.

— Після виходу першого дебютного альбому та до останніх часів у вас змінювався склад. Розкажіть хто входить до складу White Ward нині та хто за що відповідає.

Юра (гітара, далі Ю.): З моменту релізу дебютника у банді залишилися тільки я та Андрій (бас і нині вокал). Також восени 2017 року до гурту прийшов Женя (ударні). Пізніше, коли ми готувалися до запису "Love Exchange Failure" до нас приєднався саксофоніст Діма, сперш як гостьовий студійний музикант, а пізніше вже як повноправний член коллективу. Остання зміна лайн-апу відбулася після закінчення роботи над другим альбомом: другий гітарист Сергій покинув нас і його місце зайняв Микола, якого ви можете знати по столичному пост-метальному проекту Zoantrophy. У такому складі ми і відкатали наш нещодавній тур.

— Як змінився гурт з додаванням нових учасників? Чи змінився творчий процес та чи привнесли нові обличчя свій вплив у гурт?

Андрій (далі А.): Завдяки новим учасникам колектив почав працювати швидше та більш ефективно. Зараз зібрались достатньо відповідальні люди, які самостійно працюють над своїми партіями, через що ми мінімізували кількість репетицій.
Щодо творчого процесу, то тут все стабільно: Юра створює більшу частину матеріалу, а потім відправляє іншим учасникам на доопрацювання. Звісно, нові люди привносять в звучання колективу щось нове.

— Питання для Миколи (гітара): Багатьох хвилює питання: Чи можна відтепер вважати White Ward твоїм основним проектом, на цьому етапі? Яка доля чекає на Zoanthropy?

Микола (далі М.): Основним проектом White Ward не назвав би, скоріше паралельним. Справа в тому, що з початку року робота в Zoanthropy йде набагато менш інтенсивно, ніж раніше. У кожного учасника гурту окрім музики є ще купа власних справ, які потребують зусиль та уваги. І як наслідок в мене з'явився додатковий слот для заняття чимось іще/ Почав писати свій матеріал, зробив якісь демки, в перспективі планував студійний проект. Аж раптом, на початку літа хлопці позвали грати в White Ward, на що я, відклавши "сольний проект" в шухлядку, зголосився.

Зараз в Zoanthropy, хоч і повільно, але працюємо над записом синглу. В перспективі буде повноформатний альбом, але хоч приблизно назвати дату я наразі не візьмусь.

— Питання для Діми (саксофон): Наскільки я розумію, блек метал — не дуже близька для тебе музика. Як себе відчуваєш в гурті зі специфічною аудиторією та з якими особистими викликами доводилося стикатися?

Діма (далі Д.): Блек метал почав слухати більше двадцяти років тому та трохи репетував у якості guest vocal (привіт Артему). Тому відношення досить ностальгічне з одного боку, а з іншого — суб’єктивно радує рух вперед та змішування стилів. Я ціную енергію та groove у важкій музиці в цілому: те, що я знаходжу в нас. Чудово, що серед аудиторії вистачає однодумців, яким це також до душі. Приємно коли публіка демонструє теплий прийом, є відгук та взаємозв’язок. Така спільнота явно викликає симпатію :)

Саксофон у подібній музиці — це певною мірою виклик та для деяких недоречний. Але мені вистачить натхнення, доки з’являються такі приклади як Naked City, Dog Eat Dog, Shining, Æthĕrĭa Conscĭentĭa, Sigihl (якщо назвати кілька). Довгограюче завдання для мене — нащупати свій шлях серед цього та бути на шляху розвитку з музичної точки зору.

— Ви випустили новий альбом "Love Exchange Failure". Розкажіть детальніше про його концепцію, створення та запис.

А.: Концепція досить проста: є кілька сюжетних ліній, що в останній пісні альбому зливаються в одну. На прикладі трьох історій розкривається ряд проблем сучасного суспільства, а особливо життя у великому місті: домашнє насильство, булінг, неможливість/можливість сублімації психічного навантаження, вигорання на роботі, професійна деформація. Також в текстах є натяки на думки та ідеї, які висловлювали такі видатні мислителі, як Фромм та Шпенглер. Але кожен може побачити та почути в текстах альбому щось своє.

Ю.: Щодо написання музики, то більша частина матеріалу була написана десь за півроку (звичайно що у холодну, дощову та сніжну пору року, ха-ха). Але після цього ми ще не раз щось змінювали, додавали і шліфували, поки результат нас більш менш не влаштовував. Але мені здається, що цей процесс "доведення" до деякого ідеалу може бути нескінченним, бо нові ідеї, чи переосмислення старих виникають у свідомості постійно.

Запис цього альбому був для більшості з нас першим серйозним досвідом студійної роботи. Іноді було важко, ми нервували, трохи сварилися, але все одно це було дуже цікаво. І, звичайно, що це дуже важливий експірієнс для нас, щоб на наступному записі зробити все ще краще.

Щодо самого запису можу сказати, що ми відразу вирішили мінімізувати використання цифрових ефектів та плагінів. Майже всі інструменти писалися наживо, у тому числі фортепіано, справжнє rhodes piano і деякі шумові семпли. Ще б на плівку записатися.. але це вже зовсім інша історія))

Женя (ударні, далі Ж.): Для запису барабанів ми використовували дві абсолютно різні за звучанням установки та два різних сети тарілок. Для джазових моментів це були Ludwig + Zildjian, а для усіх інших моментів це були Premier + Meinl + 1 тарілка Paiste. Також для надання більш джазового саунду використали в декількох піснях щітки та бубен.

— Музикальне наповнення альбому дуже насичене — клавішні, саксофон, запрошені вокалісти… Розкажіть детальніше про співпрацю та гостей на альбомі.

А.: Всі клавішні нам записав Стас Бобрицький, що грає в Cthulhu Rise та Brainhack Musicbox. Якось я зловив його посеред концерту та запропонував прийняти участь в записі альбому. Щодо вокалістів, то тут все набагато простіше. Разом з Віталієм ми вже багато років записуємо музло в Signals Feed The Void. На мою пропозицію створити вокальну партію для White Ward від вислав одразу три варіанти.
Ваня з Sectorial та Рената з Zukkor Zzov теж без особливих вагань погодились заспівати у нас на альбомі. Я давно слідкував за творчістю обох проектів, тому не сумнівався, що їх голоси ідеально доповнять нашу музику.

— В альбомі панує атмосфера нуару. Що впливало на вас в процесі створення альбому? Книги, фільми, музика?

А.: На мене більше всього впливали коментарі та побажання Юри. А якщо чесно, то в якійсь мірі це зазначені вище Шпенглер з Фроммом.

Ю.: На мене впливало і продовжує впливати дуже дуже багато різний речей, починаючи від особистих роздумів та переживань, та закінчуючи вище згаданими книгами, музикою, фотографією та іншими видами мистецтва.

Якщо казати про атмосферу "нуару", то тут на мене дуже вплинули фільми, починаючи від старих нуарних детективів в стилі "Ascenseur pour l'échafaud", і до більш сучасних фільмів таких як "Se7en", "Irréversible", "Only God Forgives". Щодо музики, то звичайно що тут мають місце багато різних представників темного та нуарного джазу, починаючи з деяких альбомів Майлза Девіса і до Анджело Бадаламенті та Bohren Und Der Club Of Gore.

Але це все, що можна віднести до впливу, який підбивав мене до створення нуарної атмосфери. Насправді ж я слухаю дуже велику кількість різної музики і вона уся так чи інакше впливає на мене і на те, що я створюю. У цілому White Ward — це деяка квінтесенція і відображення того, чим я цікавлюся і того, що мене турбує.

— Багато хто вважає, що в новому альбомі ви значно "виросли" в музичному та композиторському плані. Як вважаєте?

Ю.: Ніяк не вважаю, не мені судити про те, що стало краще чи гірше, бо це все дуже суб'єктивно. Були люди яким перший альбом сподобався більше, ніж новий. Від себе можу сказати, що мені більше подобається те, що ми робимо зараз, як слухати, так і грати, бо воно має трохи інший стиль і енергетику, які мені зараз більш до вподоби. І я вважаю, що це голове, робити саме те, що подобається тобі зараз.
Але щодо "росту" то в цілому це мабуть логічно і має місце, бо коли ти чимось постійно займаєшся, то звичайно, що ти будеш прогресувати і робити це краще.

— Ви нарешті відкатали досить великий тур Європою. Розкажіть про нього детальніше та чи варто очікувати на презентації альбому в Україні?

Ю.: Щоб описати усі наші емоції та враження від туру формату інтерв'ю точно не вистачить, бо це ціла окрема історія. Від себе можу сказати, що я, мабуть, ніколи в житті не отримував стільки крутих і безцінних вражень за такий короткий проміжок часу. Я знов переконався у тому, що роблю те, що знаходжуся там, де повинен знаходитися. В цілому, все пройшло дуже круто и успішно і зараз ми вже починаємо букати концерти в Європі на наступний рік. 

В Україні будемо грати нові треки на концерті у Києві, 29 листопада. Також у грудні будемо грати під Житомиром, у Львові та Одесі. 

— Як нові учасники зарекомендували себе в турі? Пройшли "хрещення"?

А.: Все пройшло на відмінно! З нетерпінням чекаю на продовження!

— Що встигли побачити цікавого та скуштувати з місцевої їжі в Європі?

Ю.: Не так багато насправді, хаха. Поїли піццу та пасту у Венеціі, але та ж піцца та паста виявилися смачніша у Франції. Спробували справжні Бельгійські вафлі у Брюгге, а також вцінили класичний угорський гуляш у Будапешті. Але, що головне для мене, майже у кожній країні спробував місцеве пиво. Особливо радий, що закрив гештальт щодо бельгійських сортів Delirium та La Guillotine.

— Які виступи запам’яталися найбільше та як вас приймали?

А.: Десь реакція людей була більш спокійною, десь — більш жвавою, але це переважно залежить від менталітету. Я не можу виділити якийсь окремий виступ, бо кожного разу було круто. Грали переважно по всяким панк барам. Часто сцена була замалою, тому доводилось грати серед людей, що додавало особливої магії.

— Встигли потоваришувати з гуртами?

Ю.: Ми познайомилися з багатьма гуртами, з якими грали. Усі дуже круті та гарні чуваки! Більше за всього спілкувалися мабуть с німцями Ultha і французами Æthĕrĭa Conscĭentĭa. Це, до речі, теж неймовірно крутий досвід, бо ти не тільки знаходиш нових друзів та знайомих по всьому світу, а ще й обмінюєшся "професійним" досвідом.

— Львів'яни 1914 часто дають виступи на тематичних фестивалях по всьому світу. Чи є у вас схожі плани чи вам більше до вподоби формат клубів?

А.: Ми рухаємось у тому напрямку, щоб грати на великих фестивалях, але це питання часу. Мені дуже подобається клубний формат, але і на фестивалях теж з радістю гратиму.

— Розкажіть про найближчі плани.

Ю.: Скоро приступимо до запису треків на 7’ ЕР. Але що за треки — поки що секрет. Також, вже активно пишемо матеріал на наступний альбом. І концерти, багато концертів.

— Яке повідомлення ви б хотіли донести своїм слухачам?

А.: Не будьте байдужими до себе та світу навкруги.

Ю.: Просто залишу тут цитату Єріха Фромма:
"Бути — означає розкрити таланти і дари, якими наділений кожен з нас. Долаючи вузькі рамки свого "я", проявляти інтерес і любов до інших, розвиваючи в собі бажання не брати, а давати."

Найближчі концерти White Ward:
Київ (29.11.2019) — https://www.facebook.com/events/2449180142004966
Львів (20.12.2019) — https://www.facebook.com/events/425543431465974
Одеса (21.12.2019) — https://www.facebook.com/events/540952706681324

White Ward в соцмережах:

https://whiteward.bandcamp.com
https://www.facebook.com/whitewardofficial/
https://www.instagram.com/whitewardofficial/

Фото — Аліна Плеська