Save Switzerland — "Night After A Rave" (2015)

Нова "нова хвиля", post-punk revival, new retro wave. Йдуть десяті роки XXI століття, і постмодерн забрів уже в такі дрімучі нетрі, що передбачити нові тренди сучасної музики мені здається водночас складним і елементарним завданням. Дуже вже не хочеться, щоби все було "як раніше, але у свіжому виконанні", з іронічно-хіпстерським душком. Ось тільки сьогоднішній "інді" андерграунд оригінальністю нас не балує. Крім очевидної експлуатації трендів тридцятирічної давності, рідкісна пост-щось там команда прагне знайти для копіпасту більше двох-трьох джерел, і це не дивно. У сучасному медіапросторі споживач відіграє ключову роль у формуванні тренду, модники хочуть слухати модне, "еліті" подавай "елітарне". Ось і маємо, якщо можна так висловитися, "сцену", догори забиту клонами Joy Division, і клонами клонів Joy Division різного ступеню… слово не підберу… огидності, чи що… Російська сцена потрохи переростає цей етап, і з'являються гурти з найпотужнішим сибірським колоритом, на зразок Убийц. Хоча і це явище не нове — доріжку російському антисоціальному електроклешу проклали Барто ще 2006-го. Нам же лишається тільки чекати стрьомних на вигляд хлопців, які під грувбокс заспівають про нелегку долю людини з тонкою душевною організацією, що приречена жити на Троєщині. Хтось скаже, що це балаган, а я скажу, що це тру. Хоча, що я до наших чіпляюся — он навіть New Order знімають хіпстерів у кліпах…

 

Тепер про хороше. Добре те, що якщо наші музиканти й займаються стилізацією, то підходять до цього з величезною відповідальністю та повагою до слухача. Save Switzerland — це хлопці з дуже прямими руками, які можуть скласти конкуренцію будь-якій сучасній команді схожої стилістики. Ось їхній другий альбом — з великої літери Лонгплей, хлопці попрацювали та записали цілих тринадцять треків, така щедрість і працьовитість нині рідкість. Включаєш альбом: ось перший трек "Chasm", гітарний вступ — "ого!", думаєш, Моторама з драм-машиною, тут бах! — вокаліст заспівав — чисто тобі молодий Дейв Гехан. І все так затишно, кожен інструмент звучить ідеально, тут уже немає вогкості постпанку, втім, у Сейвів її особливо ніколи й не було.

 

 

Перший альбом "Somebody Loves You" (2014) був постпанком, радше, у плані драматичності композицій, їхньої напруженої атмосфери. Другий альбом — це скоріше танцювальний синті-поп нової хвилі. Все звучить абсолютно чисто, що не шкодить динаміці, необхідній для танців. Наступні два треки проносяться стрімко, а на третьому увага знову вмикається. "Out of Sight" — ось де драматизм та дискотека разом зі зворушливою лірикою — перший хіт альбому. Тут хочеться зупинитися і сказати кілька слів про англійську у виконанні вокаліста Данила (про вокальні дані говорити нічого — тут все добре). Так от англійська ця хоч і не без акценту, але на голову вище англійської деяких популярних нині пост-блабла-щось-там-вейв гуртів. Уваги варті й тексти — вони не позбавлені помірної глибини, і зовсім не справляють враження написаних абияк.

 

Щодо інструментальної частини — одне слово: "професіоналізм". За загальної електронності та танцювальності альбому, у всіх інструментальних партіях відчувається жива динаміка. Драм-машина і синти чудово гармонують з гітарними запилами а-ля Браян Мей (до вашої уваги трек "Help Me") — очевидні сміливі авторські рішення, то який же це постпанк? — Серйозна, доросла музика.

 

Словом, якщо ви хочете нову хвилю пост-панк хвилю або колдвейв, хочете буєраків з ploho або ще чогось гіршого, то цей реліз не для вас. Тут, не побоюсь цього слова, музика. Кого я тільки не почув на цьому релізі, починаючи від Bauhaus і The Сure до Depeche Mode та Pet Shop Boys, але це не нахабний копіпаст, а справжня пошана до могутньої музичної традиції. Насправді дуже якісно, але головне — красиво, талановито та сильно.

 

Save Switzerland у соцмережах: