Sarnath Eternal переосмислює творчість Лавкрафта через музику

Блек-металевий проєкт з Харкова дебютував вже минулого року з серією невеликих демо. 

Музикант поки не розкриває свого імені, але радо ділиться подробицями перших релізів. Для нього сольний проєкт Sarnath Eternal став не лише музичним дебютом, а й першим досвідом у звукозаписі та написанні музики загалом. Хлопець родом із Харківської області, проте вже кілька років проживає у Львові.

"Жодних "високих" цілей за проєктом не стоїть. Я не хотів і не хочу бути новим гучним ім'ям на сцені, яке стане поруч із титанами української сцени, так само як і не прагну заробляти на цьому гроші. Я не професійний музикант та маю звичайну роботу, яка приносить мені достатньо. Мабуть, є одна основна причина появи Sarnath Eternal — бажання робити музику, яка подобається мені самому. Якщо вона при цьому сподобається ще комусь, це буде чудово", — розповів у коментарі Неформату музикант. 

Майже всі партії для треків, які можна почути на демо, хлопець придумав і записав задовго до війни, з початку 2020-го і до кінця 2021 року, проте вже цьогоріч переписав їх на кращому новому інструменті:

"Багато хто може здивуватися, дізнавшись, що все демо було записано на семиструнній гітарі, але це правда. Якраз наприкінці 2021 року мені вдалося отримати кастомну гітару, зроблену під класичні семиструни від Ibanez. Я давно хотів семиструн у свою колекцію, і було бажання спробувати його у досить незвичайному для цього жанрі – блек металі, де досі більшість груп грає у стандартному Е. Я думаю, що якщо наявність зниженого ладу багатьом не впадає в око з першого разу, значить, мені вдалося грамотно реалізувати цю ідею, тому експеримент вважаю вдалим, і використовуватиму його в подальших роботах". 

Уважні поціновувачі творчості Говарда Лавкрафта вже могли здогадатися з назви проєкту, де музикант шукає натхнення, адже вона є відсилкою до твору "The doom that came to Sarnath".

"Зазвичай, коли хтось говорить про Лавкрафта, першою асоціацією будуть Ктулху і міфи про Древніх Богів, проте мене завжди набагато більше цікавила інша частина його творчості, а саме так званий "Цикл Снів" або "Сонний Цикл". 

Я знаходжу багато того, що перегукується з моїми особистими переживаннями у його творах. Крім безперечно багатої та, в якомусь сенсі, хворої фантазії, Лавкрафт мав унікальну здатність викликати в тебе ностальгію за часом, у який ти навіть не жив, і за місцями, які ніколи не існували. Це складне і спершу незрозуміле почуття, часто властиве людям, які почуваються абсолютно чужими в цьому світі і мають деяку дитячу наївність, що десь існує інший світ, де вони б змогли знайти себе. Лавкрафт точно був одним із таких людей, і його щирість та зневага до навколишнього світу завжди підкуповувала мене і змушувала вірити в його твори, не дивлячись на їхню неідеальність з точки зору художньої літератури", — розповів музикант. 

Отож, кожен трек на демо передає музичне сприйняття того чи іншого твору або явища з робіт Лавкрафта чи то подорож до плато Ленг, повна монолітної безвиході, чи більш "піднесена" та атмосферна розповідь про падіння Сарната. 

Серед музичних джерел натхнення хлопець називає гурти Inquisition та Arckanum, а також стоунер рок/метал та блюз-рок, що відображається і на його музиці.

На початку цього року демо має вийти на дисках. Окрім того, у Sarnath Eternal  вже є деякі напрацювання для нового ЕР чи альбому, вже українськомовного, що теж вийде цьогоріч, але буде більш особистим, "темним" і, можливо, депресивним:

"Незважаючи на те, що я все ще залишаюся в рамках творів Лавкрафта, я хотів би порушити тему, про яку нечасто замислюються читачі та шанувальники письменника, а саме апатія творчих людей, постійне самокопання та пошук мрії, якій не судилося здійснитися. На мою думку, ці теми червоною ниткою проходять через найголовніші твори Лавкрафта". 

Живі виступи не плануються, адже ніколи й не були ціллю цього проєкту. 

Sarnath Eternal у мережі:

https://sarnatheternal.bandcamp.com/
https://www.instagram.com/sarnatheternal/