Neformat.com.ua трохи поспілкувався зі івано-франківським лейблом .aorte. Його, нагадаємо, представляє двоє молодих людей: Олексій та Олена. Тривалий час від .aorte новин не було, але восени 2015 року лейбл повернувся у соцмережі і пообіцяв діяти більш активно. Серед останніх його новин - звістка про перевидання релізу українського скрімо-гурту oh, deer! - "Диптих про смерть". Більше цікавих подробиць про "нове дихання" .aorte вирішили дізнатися самі.
- Які останні новини у aorte? Щось видавали останнім часом?
- "Останнім часом" для нас термін відносний, адже процес виходу з так званого "анабіозу" тривалий. Брак часу і, що приховувати, ентузіазму дає своє. Кінець 2014-го і початок 2015-го сильно вплинули на нас: переїзд у нове місто, пошук роботи, облаштовування сімейного життя, деякі життєві труднощі. Рутина втягла. Проте, за рік отримали багато життєвого досвіду, розставили життєві пріоритети, зробили висновки. Нічого нового чи революційного сказати не зможу, звісно, тому вкладу все у один тезис – нема нічого кращого, аніж власна справа. .aorte – саме така річ. Ми її любимо і, наразі, я не уявляю, що може змусити забити на неї. Бути менш активними? Так. Призупинити діяльність? Так. Але аж ніяк не забути з кінцями. Надто важливо це для нас.
За 2015 рік ми видали 7 релізів, про які ми навіть ніде не писали. Релізи можна було придбати лише на концертах. Зараз же надолужуємо і поступово викладаємо інформацію. Ось уже і про перевидання "oh, deer – Диптих про смерть" написали. У найближчі пару тижнів напишемо про інших шість.
- Сказане більше стосується лейблу і дістро. Як щодо вашого вебзіну?
- Є один проект, який найближчим часом плануємо реалізовувати, але про це дещо згодом. Зараз лише формується концепт та ідея. Коротко скажу, що цей проект про наших друзів і про їхнє місце в сучасній українській панк сцені.
- Який формат релізів буде більш актуальним у 2016-му: вініл, касети, диски?.. Наскільки я чула, були певні проблеми з випуском касет в Україні.
- Та щиро кажучи, мабуть. найчесніша відповідь буде, - ніякий. Про диски можна вже забути, ми наші релізи на дисках роздаровуємо, віддаємо самим гуртам, у яких з цим хоч трохи краще. На дістро час від часу диски купують, то так. Зважаючи на те, що ми ціни не підіймали і на більшість дисків в нас ціни менше 1$, то все наче і непогано. СD ми ще розглядаємо у вигляді CD-R з хенд-мейд оформленням. Мені завжди подобався цей формат: руками розмальовані диски, вирізані конверти, шовкографія. Красива річ, відчуваєш працю й любов, яку люди вклали в те, що ти тримаєш в руках. Зробити таких 50 штук і проблем із поширенням такого тиражу не виникне. Та глобальна проблема СД в його бездушності. Я про звук. Це, звісно, моя думка, але мене мав би зрозуміти кожен, хто колись слухав платівку навіть на дуже посередній аудіосистемі. Купівля СД для мене завжди була актом підтримки гуртів та лейблів, які їх випускають, але аж ніяк не бажанням послухати їх на диску.
Платівки люди хочуть купляти, але грошей нема, справді дорого для більшості. Для мене, правда, і 1000 гривень інколи не дорого, а от для починаючого вініломана це може здатися взагалі божевіллям. Проте, ми спробуємо реалізувати один вініловий проект незважаючи на це.
З касетами більш-менш все, але, як ти вже вище зазначила, виникли проблеми з виробником в Україні, а за її межами змісту робити касети нема – курс ставить на місце. Тому, поки розглядаємо лише варіант з самозаписом, як те ми робили на перших наших релізах, але, звісно, робити це вже не так по-дилентантськи.
