Mulyfication: Альбом — це про витримку та осмисленість
Учасники Mulyfication підбивають підсумки свого творчого шляху після випуску першого повноформатника.
Тиждень тому київський дез-метал гурт Mulyfication представив свій перший повноформатний альбом "Swamped in Forlorn Misery" і водночас оголосив творчу паузу, насамперед у живих виступах. Це гарна нагода пригадати всю історію та дискографію колективу, у чому нам допомогли самі ж учасники. На запитання, в основному, відповідав вокаліст-гітарист Єгор.
Зліва-направо: Єгор (вокал/гтара), Марк (ударні), Софія (вокал/гітара) та Андрій (бас)
Джерело фото: Instagram гурту
"Історія Муліфікації така ж мутна, як і звук гітар на релізах"
Формально це почалось у 2018 році з мого захоплення олдскульним дезом. Я пробував зібрати свого гурта, приєднатись до чужого, але інші учасники просто не розуміли музики, яку я б хотів втілити (треба сказати, що тоді я теж не до кінця розумів, що і, головне, як саме я хочу написати). Назви, як і люди, змінювались, писались демки, але з того майже нічого й не було опубліковано. Після кількох невдалих спроб діяльності в гуртах, я почав просто писати рифи, збирати їх і намагатись зліпити із цього щось притомне, паралельно беручи участь у гуртах інших жанрів, завдяки концертній діяльності котрих стало можливим знаходити нові знайомства.
У 2020 році ми познайомились із Софією (Wolfer), котра прийшла як вокалістка в тогочасний грайндкор гурт. Через кілька місяців ми були вже єдиними учасниками — працювали дуетом. Репетирували одне в одного вдома і просто зависали. У якийсь момент вона сказала, що втомилась від грайндкору й хотіла б спробувати грати саме олдовий сирий дезметал.
Запис виступу Mulyfication у київському The Crown 27.05.2023, відео Creature From Deep
Ми довго не могли придумати, у який бік іти: притрешованого звуку всіляких Cancer, Disastrous Murmur та Pestilence… шведської сцени чи навпаки — грати щось повільне та бестіальне. Ми згадали ніжну любов до Incantation, Autopsy, Obituary, Bolt Thrower, Deteriorot, Imprecation, Jungle Rot, Mythic і подібних гуртів, прошарили за явище OSDM рівайвалу й погнали думати щось подібне. Перші демки вже під назвою Mulyfication були дещо прибруталеними, але ми вирішили відмовитись від більшості подібних шматків, бо вони робили музику більш різноманітною та динамічною, а ми свідомо хотіли іти в бік певної монотонності.
Концепцію магії придумала Софія, а я просто огорнув це в болотяну тему, бо все життя жив десь біля води.
Ми одразу хотіли наповнювати лірику своїми думками, переживаннями, особистим досвідом… а не просто співати про вбивства, тортури та інші неподобства. Також нас ніколи не цікавила тема сатанізму.
Назву ми придумали не одразу, але сталось це випадково: нас осінило, що болото здебільшого наповнене Мулом.
Муліфікація = перетворення на мул.
В оригінальному складі Софія мала грати на барабанах, а я на басу. Але так сталось, що ми не змогли знайти гітаристів, зацікавлених у такому стилі. Концепція вільного вокаліста мені ніколи не подобалась, тож треба було шукати гітариста, який шарить, вміє грати, хоче грати й до того ж вміє і хоче співати. Тому я вимушено перейшов на гітару і вокал, бо знайшовся басист — Андрій. Андрій — фанат припанкованого брудного дезметалу скандинавської та німецької закалки, тож із ним ми швидко знайшли спільну мову. До того ж ми вже кілька років нормально приятелювали.
Демо "Eternal Slumber"
Перші пісні, які було б не соромно показати, зʼявились десь восени-взимку 21-го. Поки ми їх допрацьовували, почалось російське вторгнення і Софія переїхала в Німеччину, але ми продовжували листуватись, щось писати та скидати ідеї одне одному.
Десь у квітні я опинився в Хмельницькому, де кілька тижнів жив із Богданом, барабанщиком Necropsy Defecation. Аби скоротати час, ми вирішили кожен день репетирувать і в якийсь момент діло дійшло до задумок і демок Муліфікації — ми просто почали їх грати удвох. Так і було допрацьовано перші три пісні: "Eternal Slumber","Marshwalker","Mold-eating Creature from the Deepless Abyss". Ми записали їх усі на один мікрофон, але на двох піснях звук виявився битим, тож реліз побачила лише демо-версія "Eternal Slumber".
Влітку Necropsy Defecation запросили нас до Хмельницького дати концерт. (Треба сказати, що ми дуже вдячні ND за всю підтримку, поради й досвід, якими вони ділились із нами)
Софія не могла приїхати з особистих причин, тому ми екстрено шукали барабанщика. Андрій запросив Марка з Holy Sinners відіграти буквально один виїздний концерт, але ми так добре зігрались і подружились, що прийняли колективне рішення запросити його на постійну основу.
Концерти Муліфікації не схожі ні на що інше. Це все атмосфера. Кожен трек просякнутий мрякою, похмурістю та безвихіддю. Найбільш вдалими, на мій погляд, були наш перший концерт у Хмельницькому та виступ взимку 22-го року в "Отелі". Обидва саме про атмосферу.
Усі релізи ми писали своїми силами. Вдома, на студіях і репетиційний базах у приятелів і друзів. Зводили все самі. Усі візуальні оформлення малювали або самі, або просили друзів. Думаю, Муліфікація вже візуально асоціюється з роботами Андрія Граба.
Мініальбоми "Feed" та "Marshwalker"
Взагалі, перші два ЕР уже планувались як повноформатний альбом, але ми вирішили почати з менш серйозного формату.
Сенсом, як і музикою вони відрізняються мінімально: щось страшне, гниле, багато Bolt Thrower і мутний продакшн.
У плані лірики ці релізи ще досить наївні, але там вистачає доволі похмурих образів та думок. Як мені після одного з перших концертів казали деякі люди: "Ваша лірика має апатичний, дуже темний і депресивний настрій". Мені сподобалась ця думка, адже апатичність — та стилістика, яку я в собі відчуваю, але не думав, що можу собі дозволити проявляти це на сцені. Старші колеги казали типу: "Ти маєш бути яскравим, голосним, "зіркою", але я не зірка. Тож, думаю, певна відсутність моїх живих емоцій додає до контексту гурту.
Спліт "Everlasting Attempts of Moldy Evokings"
Спліт з Vubar став одним із найважливіших кроків для нас, адже Vubar — це проєкт, який ми самі слухали й певною мірою ним надихались.
"Horror in Skin Realms" я вважаю однією з найкращих наших пісень як у музичному, композиційному планах, так і в плані лірики. Лірика тут втілила буквально все, що я, ми хотіли сказати всією естетикою Муліфікації: холод, апатія, відстороненість, невідомість, страх, покинутість, усвідомлення людської нікчемності перед чимось більшим, старшим, могутнішим. (Усі учасники гурту вірять у певні релігійні та духовні концепції).
Повноформатник "Swamped in Forlorn Misery"
Тут до відповідей Єгора доєднується співзасновниця колективу Софія (гітара/вокал).
Альбом стилістично дуже схожий саме на пісню "Horror in Skin Realms". Є швидкі моменти, є брутальні моменти, є рижачні соло, але найбільше тут саме атмосферних, думових частин (десь навіть мелодійних, що вже було притаманно нашій музиці).
Матеріал став більш різноманітним у масштабі однієї пісні, але в межах альбому все звучить, як нам здається, доволі цілісно й пісні кардинально не відрізняються, що нам подобається.
"Swamped in forlorn misery" став для мене крутим викликом і першою студійною роботою. Цей альбом є досить концептуальним і водночас містить елементи різних жанрів, як-то крижаного норвезького блек-металу, хардкору, кросовер-трешу тощо.
Надихався різними стилями гри, що, свого часу, сформували мій особистий, тож запис приніс чимало різних емоцій. Я задоволений роботою і кінцевим результатом, в іншому ж — нехай оцінює слухач.
Знову все записувалось своїми силами, на своєму апараті або апараті, який ми добре знаємо. Звук став більш чітким і якісним, але зберіг свою сирість, що теж було свідомим кроком.
Лірика, на наш погляд, стала більш осмисленою і дорослою, хоча дезові кліше все одно присутні. Стало іще більше містики та інтимних мотивів.
Окремо хочеться виділити останню пісню — "Deyivan Paths", котра є чисто думовою і мелодійною. Це просто апатичні роздуми про людську душу, яка більше ніколи не повернеться у, тепер чуже, тіло.
Тематично обкладинка мінімально підвʼязана до альбому, але естетично доволі добре описує, чого слід очікувати. На ній зображене поселення мерфолків (ред. вигадана раса підводних гуманоїдів), яке було повністю винищено невідомою водною істотою.
Працювати саме над повноформатним альбомом — це, перш за все, витримка й осмисленість. Варто точно знати, чого ви хочете, як ви цього хочете і як отримати те, чого ви хочете. На жаль, не можу сказати, що я на 100 % задоволений тим, що вийшло, але я розумію, що, на цей момент, це — найкраще, що ми могли зробити як гурт.
Хто не готовий чітко осмислювати свою творчість — не раджу займатись альбомами.
"Swamped in forlorn misery" — перший альбом для мене й це дуже цікавий досвід у плані організації роботи над ним, бо це й запис, й оренда приміщення для презентації, і багато іншого.
До формату повноформатного альбому кожен має колись прийти, хоча це й не найважливіше в житті гурту й самих музикантів, це такий собі необовʼязковий milestone.
"Муліфікація — це ми четверо й тільки так"
У якийсь момент стало помітним, що локально ми відносно затребувані і брали участь у деяких доволі сумнівних концертах, враження від яких були так собі. Тому ми зараз віддали перевагу ідейним двіжам і в майбутньому не плануємо більше грати на всіляких "збірних" гігосах у сумнівних локаціях.
17 вересня ми організували в Крауні презентацію нашого альбому з гуртами, які ми раді бачити, які ми б самі хотіли послухать.
Цей концерт став останнім у цьому році. Нарешті ми грали в повному складі — чотири людини. На жаль, Софія зараз не живе в Україні і приїздити на регулярні концерти буде вкрай проблематично. Ми поспілкувались і вирішили, що не хочемо виступати утрьох, або шукати заміну. Муліфікація — це ми четверо й тільки так.
Виражаю свою радість врешті-решт виступати у повному складі колективу та абсолютно впевнений, що всі подальші концерти проходитимуть у належній атмосфері та на високому рівні.
Круто, що бенд обрав більш концептуальний та виважений підхід до проведення заходів, адже саме так ми зарекомендуємо свій продукт як унікальний на ринку музики, як в Україні, так і світі загалом.
На жаль, наша андеграунд-сцена, більшою мірою, являє собою компіляцію аматорів, що рідко звертають увагу на такі важливі критерії як ідейність, зіграність, доречність, якість врешті-решт.
Тож, завдяки спільній праці та сформованій стратегії, ми з товаришами залюбки докладатимемо зусиль для апгрейду нашої музичної спільноти та сцени української важкої музики.
Гурт не припиняє студійну діяльність, ми беремо паузу в живих виступах. Кожен учасник займеться своїми гуртами та проєктами, більшість із яких також видаватиметься на Deepswarming Bloodmagik, тож можете стежити за новинами.
Гурт іде на паузу конкретно для мене, бо Муліфікація в жодному разі себе не зжила, але в якийсь момент хочеться робити й щось інше в плані музики
В мене наразі в зародку три проєкти в досить різних жанрах, але сказати можу тільки про те, що збираю свій брутал-дез колектив, дуже повільно збирається сладжевий гурт, і ще одна банда, про яку, надіюсь, досить скоро зможемо розповісти (якщо не почнемо займатись сладжем, бо тоді всі життєві процеси сповільняться через відомі всім причини).
Mulyfication у мережі:
https://www.instagram.com/mulyfication.ua/
Обкладинка. Джерело фото - metal.archives.com
