Заводь: Ми ніколи не ставили перед собою ціль грати блек метал

— Привіт. Нумо знайомитися. Розкажіть, хто зараз входить до складу гурту.

Дмитро (далі — Д :): Я (вокаліст), басист Влад і гітарист Олексій. Але останній альбом показав, що нам комфортно працювати не у форматі гурту, обмеженого конкретними учасниками, а організацією, в рамках якої можуть діяти різні творчі люди.

— Нещодавно вийшов ваш новий альбом "Уже заря зажглась". На його створення пішло цілих 6 років — з чим це пов'язано?

Д: Було дуже багато відволікаючих чинників. У якийсь момент захотілося відійти від звичайної гітарної музики та додати інші інструменти. Сильно затягнувся запис вокалу, я дуже багато разів переписував тексти.

Олексій (далі — О:): Барабани і гітари на альбом були накопичені досить швидко, ще у 2015-му, а далі процес застопорився. Склад залишився неповним і гуртом вже сильно ніхто не займався. У якийсь момент я вже почав втрачати надію випустити цей альбом :)

— Які зміни відбулися у гурті за цей час?

Д: З початкового складу гурту залишилися я і Влад. До нас приєднався гітарист Олексій. Інших постійних музикантів немає. Багато психологічних змін відбулося. Ми стали по-іншому ставитися до музики, яку граємо.

Влад (далі — В:): Нас залишили Amorth (ударні) і Олександр (гітара), які грали з нами в турах. А я перебрався з Харкова до Києва.

— Реліз вийшов дуже насиченим, це стосується і музичного розмаїття, і текстів. Такий підхід був початковою ідеєю або ж доповнювався у процесі створення? 

Д: Заводь завжди була хороша саме тим, що не прагнула заздалегідь спланувати те, як буде звучати наша музика, якими будуть наші пісні. Ми ніколи не ставили перед собою мету грати блек метал. Уже записавши ударні та гітари для цього альбому, ми вирішили поекспериментувати з синтезаторами. Я вважаю, що нам допоміг з цим один з найбільш ерудованих і цікавих музикантів нашої країни (Арсеній Жбанов — прим. редакції), який має свій абсолютно унікальний бекграунд.

В: Підхід й ідея існували в досить різних просторах спочатку, але на певному етапі була знайдена точка дотику цих сутностей. У процесі запису постійно з'являлося багато ідей, але вони не були записані або тільки частина з них дісталася до остаточного варіанту альбому.

О: На момент початку запису ще не було уявлення, яким альбом буде в результаті, багато чого прийшло у процесі. Були ідеї та бажання зробити щось подібне, але без будь-якої конкретики. Отож для нас це був свого роду експеримент.

— На альбомі багато гостей. Розкажіть про співпрацю.

Д: Я не хотів би називати всіх людей, які брали участь у записі, гостями. Вони є повноцінними творцями альбому. Співпраця давалася легко, бо більшість з них є нашими друзями. Ті, з ким було складно, так і не взяли участь у записі. Крім тих музикантів, чиї імена згадані у прес-релізі, я вдячний ще десятку шанованих мною музикантів, які прослухали матеріал до його офіційної презентації та дали свої коментарі, настанови та рекомендації.

— Чи варто чекати живої презентації релізу?

Д: Так, хочемо зробити кілька презентацій восени. Складність полягає в тому, щоб зіграти наживо максимально наближено до того, що ви чуєте на записі.

В: Варто ближче до осені — стежте за новинами.

— Заводь — один з самобутніх колективів на нашій сцені. Що або хто вас надихає?

В: Декаданс, сюрреалізм, експресіонізм. Будь-який занепад, бруд і агресія людини в житті та мистецтві. Ну й екзистенціальний гумор щодо цього всього.

Д: Заводі цьогоріч виповнюється 10 років. Це надто багато. За такий довгий час, упевнений, на нас встигла вплинути величезна кількість різних подій. Якщо брати останній альбом, то він, звичайно, торкнувся тих негативних речей, які відбуваються у людському суспільстві. На ньому є кілька пісень, які піднімають тему насильства і сексуального рабства.

— Харків є "колискою українського блек-металу". Як вважаєте, місто впливає на створення такої "похмурої" музики?

Д: На мене впливає, від імені музикантів інших гуртів говорити не візьмуся. Зараз про це рідко згадують, але Харків — місто, в якому зароджувалася і вмирала українська культура.

О: Приємно, що у місті досить потужна блек-метал сцена. Регулярно ходжу на концерти. Хоча і не можу сказати, що хтось з представників істотно на мене вплинув.

— Чим ще захоплюєтеся, окрім музики?

Д: Намагаюся приділяти увагу різним граням мистецтва. Читаю літературу, але підходжу до цього дуже вибірково.

— Слідкуєте за українською сценою? Кого виділяєте?

В: З діючих можу виділити Lutomysl, Warningfog, XAH.

Д: Зараз не стежу ні за українською сценою, ні за будь-якою іншою. Хоча я періодично переслуховую старі пісні Lucifugum.

— Що думаєте про популяризацію творчості за допомогою лейблів і чи розглядали/розглядаєте співпрацю?

Д: Це дуже хороша практика, але, мабуть, рівень нашої музики не дозволяє знайти цікавий лейбл, якому ми передали б управління нашими записами. З цієї причини зараз ми вирішили видати свій альбом самостійно.

— Ви - давні відвідувачі нашого форуму. Розкажіть про свої асоціації з Неформатом і досвід.

Д: Я був модератором форуму ще до гурту Заводь. Думаю, це був час, проведений з користю для суспільства. Але будь-яка діяльність доречна лише в контексті інших подій, що відбуваються навколо неї.

В: Ну на цьому форумі я, власне, і познайомився з Дмитром.

— Яким бачите проєкт у майбутньому?

Д: Мені здається, людям все складніше розуміти те, що ми хотіли б сказати. Думаю, наступним етапом повинен стати запис не музичного, а звукового альбому, наближеного до формату аудіовистави.

В: У планах поки два невеликі релізи — один буде більш традиційним, другий більш експериментальним.

— Плани "Заводі" на найближчий час?

В: Розпочати підготовку до нових релізів, зібрати відсутніх музикантів для живого складу і звалити від клятої спеки.

Д: Стати заслуженими артистами України. Або народними.

— Дякую за інтерв'ю!

Заводь у соцмережах:

https://www.instagram.com/zavodxofficial/
https://thezavods.bandcamp.com/
https://www.facebook.com/Zvvvd/ 

Фото: Тетяна Ілченко