The COW: Кожен з нас і є культура
Чого чекати від нового альбому, чому українська культура далека від ідеалу та куди поділися божевільні рокери на українській сцені - про це та інше говоримо з учасниками столичного гурту The COW.
Сучасний нео-психоделічний український гурт, який був утворений у 2018 році, базується в місті Київ. Засновники гурту раніше грали у The Curse of Wendigo. Останній виник у Харциьку ще в 2011-му, але через події на Сході хлопці перебралися до Києва, де розпочали творити під новою назвою та з іншим підходом до музики.
- Очевидно, за період функціювання у якості The Curse of Wendigo у вас накопичилося чимало різного досвіду. Що позитивного ви перенесли з того періоду музичної діяльності у The COW, а що негативного вирішили ніколи більше не повторювати?
Михайло (бас/вокал): Позитивне — це життя за своїм бажанням. Негативне — це писати інструменти окремо без метроному. Співати англійською, щоб ті, хто чув, казали що ми типу пз***тий гурт)
Костянтин Б. (гітара/вокал): Для мене позитивним є розширення меж музичного досвіду. Вважаю, що це дало нам з Михайлом змогу краще розуміти одне одного як музиканти.
The COW (Ідол / Центр пошани): Нічого не змінилось, вони ті ж самі роз***дяї)
- Що дав вашій творчості переїзд до Києва і як це проявляється у The COW? Чи є для вас взагалі різниця, де саме писати нову музику або ж у яких умовах?
Михайло: Багато випробувань. Set and setting у всіх справах має значення.
Костянтин Б.: Можливо. нові враження від зміни локейшену якось відбилися у нашій творчості, але це не точно. Щонайменше — у столиці значно більше можливостей для запису та лайвів (останнє, звичайно, не під час карантину).
The COW: Доступ до даркнету, та закладки) Народилось Я.
- До карантину кількість івентів різного масштабу в Києві просто зашкалювала. Зараз зі зрозумілих причин подій стало дещо менше, а іноземні привози взагалі скасовані. Як місцевий гурт і як просто відвідувачі ви відчули якісь зміни в концертному ритмі?
Михайло: Останні роки більше працюю/навчаюсь, ніж відпочиваю. В мене також є донька, дружина та папуга, тому багато грошей проходить повз веселощі))) Також час репетицій випадає на вечір п'ятниці, тому багато івентів фізично неможливо було відвідати. Тож на мене це ніяк не впливає вже давно).
Костянтин Н. (барабани): Ще до карантину почав менше ходити на концерти, здебільшого через те, що не так багато івентів, на які хочеться сходити послухати музику, а не просто потусити — вечірок і п’янок мені вистачає. Влітку пропустив один концерт через підозру на covid — трохи неприємно.
Дмитро (клавішні): Концертів немає, рейвів немає, а все голівудське кіно перенесено на 2021 рік. Я сподіваюсь, що все повернеться разом із вакциною.
- Ви писали у Фейсбуці: "Самоізоляція довела, що мури існують тільки в голові, і той хто мав свободу мислення, зміг подолати всі дієві мури". Можна припустити, отже, що ви - з тих гуртів, яким карантин був на користь і дав багато вільного часу на креатив і творчість?
Михайло: Придбав собі обладнання та поринув у світ пива власного виробництва. Отримавши схвальні відгуки, на час виходу цієї статті, мабуть, уже зварю свої перші 500 літрів за варку, у колаборації з невеличкою броварнею в Гостомелі.
Костянтин Н.: Кілька років тому зробив розумну інвестицію в придбання електронних барабанів від Roland, тому на карантині мав багато часу на вдосконалення своїх навичок без концертних та інших дедлайнів.
Костянтин Б.: Ми доволі плідно працювали над альбомом, він уже на фінальній стадії накопичення. Також підготували нове музичне відео на трек "OSTANNIY", реліз якого заплановано на 9 листопада.
The COW: Митців в інтернеті стало як гівна, яке після шторму десь під Маріуполем підняло на поверхню. Кліп і сам трек "HMURY" є наслідком штормового карантину. Він взагалі не планувався як трек, котрий увійде до LP. То повинна була бути ода грі DOOM, але, як бачите...
- З часу виходу вашого дебютного EP "Chy Dosyt?" уже пройшов певний час. Як станом на цей момент оцінюєте реакцію слухачів на реліз? Чи справдилися ваші очікування, якщо такі взагалі були?
Михайло: Було трішки прикро, що певним ЗМІ потрібно було навіть не по декілька разів нагадувати про себе, хоча, зі свого боку ми виконували всі умови подачі пресрелізу. Але я припускаю, що зараз інфопростір перенасичено більш відомими виконавцями, тому за всіма не вгледиш.
Костянтин Н.: Ми намагаємося робити все "правильно" в питаннях просування релізів, але розраховувати на великий відгук трохи наївно. Щоб бути популярним і комерційно успішним артистом, треба не так як ми музикою займатися (в Україні). Хоча свою нішу зайняти прагнемо.
Костянтин Б.: Реліз був скоріш ознайомчим, тому свою роль він виконав. Більш повну картину побачимо після релізу лонгплея.
The COW: Та не скигліть. Ви будете як Melvis, відомі всім і водночас нікому...
- Мініальбом стане частиною повноформатника, що вийде вже наступного року. Яким саме він буде? Або навпаки, яким ви точно не бачите свій дебютний альбом?
Михайло: Він точно буде знаковим для українців, які мають у підґрунті сучасну рок-музику та, на жаль, позачасовим для решти.
Костянтин Б.: Альбом концептуально розкриє нашу задумку. Я сподіваюсь)
The COW: Запишуть всякої фігні для своїх наркоманів, а потім слухають друг друга "сраку")
- Ви неодноразово були учасниками фестивалю Electric Meadow. Як гадаєте, чому це по суті єдиний психоделічний опен-ейр на 40-мільйонну країну з досить багатою психологічною сценою?
Костянтин Б.: Тематичних фестивалів не буде багато, тому що інфраструктура та індустрія не розвинуті. Задля проведення якісного фесту потрібна відповідна організація, а відповідно і чималі кошти. Організовувати такі заздалегідь збиткові заходи ніхто не хоче.
Михайло: Взагалі-то не єдиний. Є різні фестивалі, котрі поєднують і електронну, й інструментальну музику, та артистів різного роду мистецтв. Ну, наприклад, Vibronica. На різних сценах грає різна музика, усі люди різні та водночас однакові ))
Я полюбляю різножанрову музику, тому гарно себе відчуваю всюди. Прикро, що досі існують "кружки по интересам" і вони ходять лише на DOOOOOOOOOOOOM , наприклад, або СТООООООООУУУУУУУУУНІР!!! Але той же Юрій Темченко, що вале настільки круту важку музику, шо її ще не встигли охрестити відповідним тегом, може ще роздати від регі до "задушевного блатняка".
- Кого, до речі, з української навколо психоделічної сцени ви б виділили?
Михайло: Із сучасних був якось на виступі OZZE — молодці. КАТ не чув вживу, але на відео все кайф. Деякі психоделічні гурти не настільки психоделічні як цей хардкор, та і взагалі було б класно десь розділити сцену. Amphibian Man з глибин піднімається теж непогано. Той-же Vykroutas!
Костянтин Б.: Хоча вже і неіснуючий гурт, але, безумовно, один з найзнаковіших — Был Замечен.
- У рецензії наш автор Тихон Лютий описав ваш гурт як рідкісний "приклад досить цікавого божевілля" на українській рок-сцені. Тож адресую вам його питання — чому в країні, де постійно відбувається стільки диких речей, така спокійна і благопристойна рок-сцена?
Костянтин Б.: Вважаю, що це питання часу. Коли українські музиканти сьогодення захочуть бути індивідуальними, тут і почнеться справжнє божевілля)
Михайло: Тому що в країні і так постійно відбувається стільки диких речей))) Та ще багато хто з роцкерів - сноби, та не можуть собі дозволити видати на гора дикої ху..ні)
Задайте собі такі питання: Скільки людей у віці від 14 до 25 може дозволити собі віддати 1000$ за якісний інструмент, та 1000–1500$ на те, щоб цей інструмент ще кудись встромить?))) Скільки гуртів може віддати 2000$ за найдешевший кліп? Скільки гуртів можуть віддати 500$ за трек "під ключ", а треків в тому LP 10)))? Тож і виходить, поки людина буде на це заробляти гроші, проходить певний час та набуття розуму замість дічі. Дурню навряд чи виплатять 1000$ зарплатні, а після тридцятки з копійками, коли людина вже може собі дозволити витрачати таку суму, взагалі кому нах*й той рок вже потрібен?)))) Ось і маємо "дикунів", які не мають грошей, та "благопристойних", котрі можуть собі дозволити, але вже забули, шо воно таке той рок.
Ви можете мені перерізати всю математику словом DIY, але я відповім вам, що не всі можуть так як, знову ж таки, той гурт Bomg.
Музика для мене це, в першу чергу, час та гроші. Як немає потрібного обладнання, орендуєш, але знов потрібні кошти на аренду. Немає коштів? Пиз**єш на роботу. Якщо я на роботі, то я вже більше часу працівник тої х**ні, але не дикий музикант. Тож маємо, що маємо.
Дмитро: Більшість людей, навіть тих, які вважають себе творчими, рідко відходять від загальноприйнятих норм. Іноді така консервативність йде на користь, але Корова зараз знаходиться в іншому стані. Ми шукаємо свій шлях і подібні обмеження нам не потрібні, адже вони лише сповільнюють наш розвиток.
The COW: Корова теж сноб… Грошей нема, бо організатори заябують початківців безкоштовними виступами. Відвідувачі, яким жалко віддати задля розвитку гурту на 100 гривень більше, бо 100 гривень то вже ні*уя собі!! Аж цілих чотири літри дешевого пива!!! Або пів шишки…
Костянтин Н.: Або 30 грн, як от у Харкові, наприклад.
- Ви якось пропонували своїм підписникам челендж: вляпатись у коров’яче лайно та сфотографувати свою ногу при цьому, за що обіцяли подарувати ключ від гри у Steam. Чи багато, у результаті, було учасників і чи всі чесно дотрималися умов розіграшу?) Та як взагалі виникла ця ідея?
Михайло: Ахахахах! Н,у це були умови миттєвого розіграшу))) Головним був репост, а вже потім екстра він))) Учасників було небагато, десь 12–13, та ще й повезло наймолодшому))) Ідея виникла, коли я придбав бандл з іграми. Декілька з них вже були у моїй бібліотеці, тому вирішив віддати людям. Вигадувать х**ню, в мене, мабуть, як кажуть, генетично закладено. Отже, я — як Пахом, виконую "обмазывающий стиль", та воно "само приходить".
Костянтин Н.: Ідея, до речі, дуже крута і треба якось повторити, але вже на більшу аудиторію)
The COW: То все мої ідеї…
- Очевидно, ви значну увагу приділяєте темі наркотиків, при чому у коментарях чи інтерв’ю акцентуєте більше на їхньому негативному впливі на людину. Водночас не завжди за яскравими психоделічними образами цей меседж легко зчитується. Тож питання моє у тому, яка ваша мета — донести до слухачів тему потенційної небезпеки наркотиків, чи це просто певна рефлексія на події, які ви спостерігаєте навколо, або навіть пережили самі?
Михайло: Так, все вірно. Ви не маєте цілісної картини, а тільки бачили уривки коров'ячого тріпу))) Та і взагалі кожен бачить те, що бачить)) Кліп на трек "PLATO" - це лише привіт знайомим офісним робітникам. Вони засуджують вживання, сидячи в офісі, але з радістю поринають з головою за його межами. Сам трек можна сприймати як рекомендацію до дій у разі "бедака", про який, в свою чергу, співається у треку "OSTANNIY". Ну а трек "NAGNO" — це початок історії про те, що не всі психоактивні речовини бувають друзями один одному, тому змішувати або "догонятись" не варто дуже швидко.
Дмитро: Є ряд наркотичних речовин, які варто досліджувати українським вченим, ставити їхні переваги на боротьбу з хворобами психічного або фізичного характеру. На жаль, вони мають рівень заборони "особливо небезпечні", що не дозволяє їх досліджувати!
Костянтин Б.: Окрім того, монополісти алкогольного ринку не хочуть втрачати прибуток. А також брудним копам все ще легше підкинути незначну дозу того, що у всьому світі приносить легальний прибуток державі, аніж працювати задля безпеки суспільства. Це все на поверхні, я вважаю.
The COW: Чекайте виходу LP, цей альбом і є аудіонаркотики!
- В інтерв'ю ZVUKORYAD ви говорили про відсутність культури споживання наркотиків. І це далеко не остання культура, яка відсутня у нас. Чому, на вашу думку, Україна так відстає від хоча б сусідніх європейських країн?
Костянтин Б.: Я вважаю, що завжди треба починати з себе. Не чекати що хтось приведе нас до цивілізованого світу раптом, а починати з особистої відповідальності. Тому що кожен з нас і є культура.
Михайло: Певно, ми ще досі не готові розмовляти на ті теми, котрі нам вбивали як табу. Не виросла ще та критична маса, котра при слові наркотики розуміє, що то є алкоголь, цигарки і навіть кава. Це як секс, якого в радянські часи не було, тому про нього ніхто не розмовляє досі.
Моя дитина перед першим вересня пішла до лікарні, отримати потрібні для навчання папери. В одному було зазначено, що лікар провів ій лекцію, про шкідливий вплив наркотичних речовин, а дорослий мав поставити на тому папері підпис. На моє питання, що дитина почула від лікаря, Мала відповіла — "Нічого". Підпис жінка, звісно ж, поставила.
Костянтин Н.: Що стосується культури в цілому — українці поки створюють свою сучасну культуру, наслідуючи інші народи, або видозмінюють минуле та адаптують його. На жаль, деякі люди з комплексами та вузькими поглядами на життя мають певний вплив у нашому суспільстві, і, таким чином, у школах дітям розказують, як бути добрими християнами, а не проводять, наприклад, "sex education".
- Оскільки у вас є певні плани на 2021-ий, які ваші очікування загалом від наступного року? Гадаєте, загальна ситуація буде сприятливою для українських гуртів і музикантів?
Михайло: Щодо музики, в наші плани входе запис всього, що гудить у голові. Є вже навіть готовий трек та ідеї до наступного альбому. Також маємо надію, що організатори гарних івентів будуть тримати з нами зв'язок частіше.
The COW: Україна все ще буде ловити ритм.
The COW у мережі:
https://www.youtube.com/channel/UCpCLH1AWVSd206_1oDEbBZg
https://www.facebook.com/Thecow42/
https://www.instagram.com/thecow42
https://thecow420.bandcamp.com/
Фото Аліни Черногор
