Пандемічні розвідки локальною сценою: Київ, Львів, Одеса, Харків
Чого чекати від літнього концертного сезону, чи будуть живі івенти проводитися взагалі? Зібрали прогнози з чотирьох великих українських міст.
Пандемія боляче вдарила по українській незалежній музиці. Концерти, фестивалі, тури — усе те, що підтримувало існування сцени, давало змогу гуртам представляти свою музику, аудиторії — споживати її, а організаторам — заробляти на ній, нині зійшло нанівець через нескінченні карантинні виклики. Хтось висловлює думку, що вітчизняний андеграунд поступово згасає, хтось вважає, що важкі часи треба просто перечекати. Висновок залишається один: якщо зовсім нещодавно сцена жила й активно розвивалася, то тепер вона перебуває "ні в сих ні в тих", і зрозуміти, що відбувається на місцях, буває важко.
Ще наприкінці зими ситуація із концертами вселяла надію. Українські гурти були налаштовані на проведення літніх концертів і всіляко шукали для цього можливостей: збирали контакти організаторів, шукали агенції, які зробили би тур "під ключ", навіть обговорювали можливість створення всеукраїнської мережі з організації подій. Усі потребували хоч чогось, що змотивувало би до подальшої музичної діяльності, однак нова хвиля коронавірусу, як завжди, зіпсувала всі плани.
Щоби проаналізувати, що відбувається із локальною сценою, ми провели пандемічні розвідки й запитали організаторів із Києва, Львова, Одеси й Харкова про те, як нині виживають гурти і клуби в чотирьох найбільших українських містах, із якими викликами їм доводиться стикатися в карантинні часи, чого варто очікувати від літнього сезону, чи витримає локальна сцена суворі умови локдауну і яку користь із цього всього можна отримати.
"Незважаючи на локдаун, музичний "бум" продовжується й на київській сцені гуртів стає все більше. Дехто, звісно, був змушений узяти паузу, але колективи продовжують існувати і їхня кількість росте — коли ми, наприклад, відбирали учасників на Respublica Fest, мені прийшло близько 70 заявок від різних київських гуртів. Є нові цікаві гурти із харизматичними фронтменами, є гурти-довгострої, які існують уже 10–15 років — наш клуб намагається надати концертний майданчик для всіх.
Зазвичай нам важко заповнювати літні дати подіями, бо це мертвий сезон. Цього року, тим не менш, червень у "Теплому Ламповому" буде переповнений концертами — дуже багато квітневих і травневих подій ми перенесли на початок літа. Наша ціль у тому, щоби заповнити кожен день концертами й заходами, тому й вигадуємо нові для нас формати: музичні джеми, семінари, відкриті мікрофони, виставки картин. Навіть кліпи в нас тепер знімають.
Я вважаю, що зараз, поки світові гурти до нас не їздять, у молодих колективів є шанс звернути на себе увагу. Люди спраглі до музики, до нових вражень. Якщо докласти сил і використати таку нагоду правильно — можна гучно про себе заявити".
"У Львові є багато достойних якісних гуртів, які потребують того, щоби їх почули, тому ми й вирішили заснувати на місці колишньої котельні руїн-бар. Раніше це місце давало тепло всьому району, а тепер уже ми продовжуємо давати тепло всім небайдужим до локальної сцени.
А проте, наразі активність львівської аудиторії потроху згасає. Навіть тоді, коли в нас була можливість проводити концерти й фестивалі під час коронавірусу, відвідуваність була набагато меншою, ніж раніше — незалежна рок-музика в Україні й до карантину була чимось маргінальним, а зараз і поготів. Ми довгий час готувалися до весни, планували найближчим часом відкривати літній дворик, але довелося знову все відкласти — не дають! Чекаємо на можливість працювати знову й готові одразу втягнутися в організацію подій.
Мені здається, що в наш карантинний час усе переходить у камерний формат, у ще більший андеграунд, ніж був до того. У кожного, хто не лінується, тепер є якась своя точка, секретне місце, де проводяться маленькі DIY-концерти для друзів і знайомих. Це хороша тенденція, але якщо прив’язати її до нашої локації, то в секретному форматі ми працювати не можемо — одного разу вже занадто засвітилися перед поліцією. Наше приміщення тепер патрулюють, за соцмережами уважно стежать. Якщо так буде продовжуватися й надалі, а ситуація із пандемією не зміниться, то, на жаль, єдиним рішенням для нас стане переформатування Котельні під інші цілі".
"More Music Club — це єдиний одеський майданчик, де протягом останніх п’яти років відбуваються неформальні концерти. Тяжка музика, панк-рок, навіть клауд-реп — усе вміщається в нашому маленькому приміщенні.
Коли почалася пандемія, звісно, було важко. Довелося скасувати купу концертів і турів, попереносити все. Зараз функціонуємо так: попрацюємо два місяці нормально, проведемо якісь концерти, а тоді, коли вже починаємо будувати графік майбутніх заходів, знову все скасовується через карантин вихідного дня, червону зону чи тотальний локдаун. У таких умовах дуже нелегко платити за оренду приміщення, хоч наш орендодавець і робить нам постійні знижки.
Наразі в нас час від часу проводяться онлайн-концерти. Великих грошей на цьому не заробиш, але ми, принаймні, намагаємося всіляко підтримувати існування одеської локальної сцени, не дати їй "зігнити". У цьому плані тішить те, що основні одеські команди, попри труднощі, продовжують грати та розвиватися".
Один з онлайн-концертів More Music Club
"Харківська сцена поки живе. Люди ходять на концерти — наприклад, на наших минулорічних open-air концертах, незважаючи на коронавірус, відвідуваність була рекордною. Однак вічна проблема Харкова в тому, що в нас є всього лише два-три гурти, які можуть діяти на постійній основі. Переважно гурт збирається, грає близько року, а потім розпадається — доходить до того, що мені бракує місцевих команд, які могли б грати на концертах приїжджих колективів. Як наслідок, доводиться постійно повторюватися. Ну й оскільки я організовую саме панк-концерти, то блек- і дез-гурти, яких у нас більше, мені не настільки цікаві.
Плани на літо в нас є — у червні будемо проводити кілька концертів на нашій улюбленій поляні за містом, у серпні також буде маленький фестиваль. Ми майже все проводимо на природі, тому проблем із поліцією в нас ніколи не було й, сподіваюся, не буде. Щодо змішаних форматів — поки переходити в онлайн не хотілося б, тому в разі нового жорсткого локдауну єдиним варіантом для нас буде перенесення концертів".
Поки у світі випробовують різні варіанти для проведення концертів під час пандемії, на наших теренах ситуація залишається туманною — організовуючи події, клуби мають бути готовими до того, що в будь-яку мить їхній захід доведеться скасувати або перенести через карантинні обмеження. Подія може зірватися навіть через банальні проблеми із транспортом: навряд чи запрошений гурт спокійно добереться в інше місто, якщо він перебуває в червоній зоні.
Великі українські літні фестивалі наразі діють за різними стратегіями. Поки закордонні виконавці скасовують виступи на масштабному UPark Festival, у середовищі Atlas Weekend вже знайшли рішення і вирішили цьогоріч обійтися без "західних артистів", замінивши їх на загадкових виконавців "із країн СНД". Файне Місто, що відбудеться наприкінці літа із закордонним лайн-апом, поки не вносить ніяких змін, а чи не найоптимістичніша букінгова агенція Pink Hearts планує на літо цілий оберемок мікротурів за участі Catnapp, Talbot i Bucovina. Калуські Back To Youth із повністю вітчизняним (і цікавим!) лайн-апом наразі теж показово мовчать про можливі карантинні ризики.
Яким буде літній сезон для локальної сцени? Мабуть, що важким і повним викликів. До цього потрібно бути готовим і пам’ятати, що проведення літніх концертів і фестивалів є надважливим для вітчизняної музики. Не лише для виконавців, що прагнуть знову грати, а і для людей, які встигли за ними добряче скучити.
Нагадаємо, про те, як виглядала ситуація із проведенням концертів у карантин минулого літа, ми писали тут.
Обкладинка - фото Artem Saranin з Pexels
