До свого коріння: як війна повернула елементи фольклору у сучасні пісні
У нових релізах, що з’явилися вже після початку повномасштабної війни, все частіше зустрічаються прокльони, лайка, замовляння тощо. Розібратися в тому, до яких жанрів звертаються, які елементи фольклору використовуються в сучасних піснях та чому, власне, це відбувається, нам допомогла експертка Катерина Годік.
кандидатка філологічних наук, молодша наукова співробітниця відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України
Фольклористи фіксують, що під час повномасштабної війни активізувалися два основні напрями фольклору. Перший — інтернет-лор, який не є традиційним, бо він написаний та намальований (відходить від усної традиції). До нього відносяться меми, фейки, сучасні різновиди легенд, фотожаби. Скоріш за все, частина з них зникне. Та другий напрям — відродження архаїчних форм, які існують тисячоліттями.
"Дуже часто люди сприймають фольклор як щось розважальне. Це пострадянський синдром. Карнавалізовані дійства, шароварщина, страшний костюм, якого ніколи не було і не могло бути — радянський союз робив усе для того, аби звести його до забавки. Треба пам'ятати, що насправді фольклор — це глибоко практична річ, яка лишається з нами надовго. Якщо немає практичного значення, то він вимирає. Сьогодні, щоб розуміти, як усе працює, потрібно час від часу переноситися в умови, коли ці жанри формувалися", — говорить Катерина Годік.
Будь-яка національна ідентичність пояснює людині, хто вона така, звідки взялась і як жити далі. Українська нація є дуже сильною. Це нація воїнів, працьовитих людей, які пережили війни та Голодомори. В нашому генетичному коді є перелік того, що потрібно робити, аби вижити: багато працювати (це підтверджують всі прислів'я), бути доброю людиною (українці не люблять злих людей, а звірства засуджують), шанувати культуру. Саме завдяки фольклорній пам’яті український народ зміг зберегти свою національну ідентичність.
"Людина доволі ніжна істота, вона незахищена — не має ікл та пазурів, а в XVIII–XIX століттях ще й недовго жила. Погана медицина, невиліковні на той час хвороби, нічим не контрольовані пологи, війни. Коли психіка постійно перебуває у стані "що робити?", перше, що вона знайде для заспокоєння (це і є практична частина фольклору) — можливість звернутися до потойбічних сил.
Також будь-які зміни сприймаються людиною дуже погано, а в XX столітті відбулась зміна календаря. Завдяки цьому Різдво стало після Нового року — в народній уяві такого не могло бути (бо спочатку народжується Христос, а потім постає Новий рік). Ця подія дуже вплинула на людей, їм стало важко психологічно. Для того, аби зберегти свідомість у найбільш кризовий момент (яким є зміна календаря, переживання за майбутнє), потрібні магічні елементи", — говорить Катерина.
Отож і зараз сучасне мистецтво звертається до фольклору не просто так.
Як загалом звучить українська музика війни, ми показуємо у плейлисті.
Слухайте також на YouTube Music, Deezer та Apple Music
Замовляння
Замовляння — найбільш архаїчний магічний елемент, який виник до християнства. Їх дуже складно збирати та фіксувати, адже люди неохоче ними ділилися — хіба могли навчити, але не під запис. Тому й виходить, що записані вони зазвичай дуже умовно. Головне, що там зберігається ритміка та фундаментальні речі — певне перенесення, паралелізм, тобто зіставлення явищ природи з людиною (наприклад, якщо людина худа, то просили, аби вона як Місяць повніла).
Як взагалі замовляння діє: виконавець відтворює текст магічних формул, які допомагають вибудувати новий сценарій реальності. Це ми й бачимо в пісні Енджі Крейди — "Враже".
Прокльони
Прокльони — це частина культурної спадщини українського народу. Вони потрібні, коли ти фізично не можеш щось зробити, але хочеться нашкодити. І не просто нашкодити, а в цього є практична мета. В піснях, написаних після початку повномасштабної війни, дуже часто зустрічаються прокльони, спрямовані на ворога.
"Це зараз ми можемо спостерігати війну в інтернеті, а раніше люди відправляли своїх рідних на війну і розуміли, що, можливо, вони більше ніколи не побачаться. Щоб їм не з'їхати з глузду в період очікування, а цей період невідомості визначають найбільш травматичним, вони вживали прокльони.
По-перше, це допомагає заспокоїтися, бо ми не сидимо і просто чекаємо, а працюємо — це терапевтичний момент. А по-друге, в кожній родині є історії, що хтось або молився, постився і все склалося добре, або всі проклинали якусь людину й вона реально загинула. Ці знання передавалися та вважалися надійними", — розповідає Катерина Годік.
У пісні Паліндром, Ship Her Son — "Спи" бачимо прокльони та елементи колискової.
Зараз ми живемо в екстремальний період і використання прокльонів є бажанням (яке йде від щирого серця) взяти участь у цій війні в доступний кожній людині спосіб. Конструкція передається в народі, ритміка відтворюється несвідомо й ми проговорюємо, що має статися з ворогом.
"Загальні елементи можуть змінюватися: використовуються поширені метафори чи ні — неважливо. Важливе утилітарне значення — нанести шкоду, щоб не нанесло шкоду тобі. Також є ще інший момент — зробити щось практичне, щоб усі свої повернулися додому. Тут працюють замовляння, і вважається, вони мають кумулятивний ефект. Поряд із замовляннями та прокльонами з'являються схожі тексти на молитви. Механізм такий самий — свідомість намагається врятувати себе і робить це перевіреним способом, який ми знаємо від своїх бабів та дідів. І це спрацює надійніше, ніж ми непідготовлені підемо зараз стріляти у ворога", — розповідає Катерина.
Колискові
Колискові — дуже популярний в усьому світі жанр народної родинної лірики. А також це ще одна форма фольклору, до якої звертаються музиканти. Вважається, що вони доступні, популярні (зустрічаються в книгах, фільмах) й точно спрацюють.
Такі архаїчні форми, як-от колискова або молитва, в яких дуже важливий ритм, є максимально відшліфованими. Крім присипляння чи захисту вони виконують ще одну важливу функцію — заспокійливо діють на психіку. "Колискова для ворога" від Стасік — це спроба приспати ворога, адже сон — маленька зупинка життя. А ще тут зустрічаємо прокльони.
Дражнилки
Цікаво й те, що зараз створюються дражнилки. Аби вони добре обігрувалися, дитині має бути 3–5 років, і частіше за все їх виконують діти для дітей. У пісні VovaZiLvova — "вмри вмри вмри (путін)" бачимо певний жанровий мікс, адже дражнилки відносять до дитячого фольклору, а ще тут є прокльони.
"Конкретно в цій пісні відбувається процедура зменшення ворога — коли він малий, то не страшний. Ворог зводиться до дитини нерозумної, яка нічого не може. До речі, це теж хороша формула для замовлянь. Воля тієї людини, проти якої щось робиться, має бути тонша за волосину (перенесення). Слово тут буде більш вагоме, ніж дії іншої людини", — говорить Катерина.
Лайка
Сьогодні в багатьох релізах зустрічається велика кількість лайки. Насправді в цьому немає нічого дивного, адже лайка виконує терапевтичну функцію. Коли людина опиняється в екстремальній (ненормальній) ситуації, в неї закінчується запас звичайних слів.
"Я думаю, що коли пройде період гострої фази, цю лайку, можливо, просто приберуть або перероблять. Якби це було те, що подобається, то ми б мали багато зразків фольклору із лайкою. Такі приклади існували певний проміжок часу у XVI столітті, але це не та лайка, яку ми знаємо зараз. Там були грубі слова, але в парадигмі того ж таки XVI століття", — розповідає Катерина Годік.
Русальні пісні
Пісня "Проведу я воріженьки до кордону" — це переписана русальна пісня. Оригінальна "Проведу я русалочки до бору" співається на Русальний тиждень, який настає за кілька тижнів до Купала. В цей період молода пара визначається, чи вийде з них сім’я. Щоб перевірити, чи дівчина кмітлива та розуміє природу речей, їй загадують загадки. Класичний сюжет русальних пісень якраз про це: дівчині загадують 3 загадки, і якщо вона їх розгадає, то буде допущена до шлюбних ігор. Якщо ж не розгадає, то вважається, що її залоскотала русалка — тобто дівчина ще маленька. У народній традиції русалки не чіпляються до заміжніх жінок, бо вони дають нове життя і вже точно розібралися, звідки що береться.
"В народній культурі русалки — це нечиста сила, яка потенційно небезпечна для молоді (і зараз ми переживаємо за молодь). Русалка не може жити в людському суспільстві — у неї інша природа, вона не має перебувати серед хрещених людей.
У цій пісні бачимо, що наш ворог зводиться до стану нечисті. До речі, важливий момент: русалкам дуже часто залишали полотна, бо їм треба в щось вдягатися, а самі собі зробити одяг вони не можуть. Що в нас роблять росіяни? Вони крадуть одяг, техніку тощо. Це пряме перенесення: ми їх сприймаємо як нечисту силу, як щось нехристиянське", — зазначає Катерина.
У пісні "Проведу я воріженьки до кордону" також є залишок русальної пісні. Тут зустрічається культ жінки — вона старша і може спровадити ворогів: "Проведу я воріженьки до кордону, сама вернусь молодая аж додому".
"Після проводу русалок нарешті можна користуватися водоймами, лісами й полями. А в нас зараз усе заміновано. Тобто ми ще не провели. Тут також бачимо дуже точне перенесення, що відповідає народним елементам — "щоб русалонька не ходила", а в нас "щоб воріженьки не ходили", — розповідає Катерина.
Як ворог може впливати на нас
Також Катерина наголошує на тому, що потрібно говорити про небезпечні речі одразу, щойно вони з'являються:
"Скоріш за все, усі вже бачили, що росіяни випустили "Пливе кача" (ред. російською). Це жахлива пісня і це духовний тероризм. Ті, хто її написав, не випадково взяли знайомий нам ритм та образи. Вона має інше наповнення, тому йде в дисонанс. Краще таке взагалі не слухати, бо воно може дуже сильно вибивати на емоційному рівні".
Ще один зразок сучасної української пісні з лайкою
Які форми з’являтимуться в майбутньому?
Наостанок Катерина трішки повангувала, які форми фольклору з’являтимуться в майбутньому. На її думку, колядок і щедрівок на адресу окупантів не буде, бо це, радше, запрошення. Такі пісні можуть виникати під кінець року і вони будуть присвячені захисникам.
"Буде дуже багато бувальщини, вона вже є — всі ці історії про те, як висадили десантників, а їх здуло назад на Білорусь. Можуть з’являтися небилиці, зараз вони вже є. Ближче до перемоги чекаємо новий пласт прислів'їв та приказок, бо компактні форми вимагають осмислення", — розповідає Катерина.
Замовлянь і прокльонів, на думку експертки, буде менше, бо щоб до них звертатися, людина має бути в екстремальному стані. Так само менш актуальними стануть коломийки, що є елементом сміхової культури. Вони відійдуть після перемоги, бо далі від них не буде практичної користі.
Натомість Катерина передбачає більше казок, які вже з’являються, багато дражнилок (путін-хуйло):
"Якщо говорити про фольклор, то маємо після цього всього перейти до міфотворчості (про непереможну націю) та історичних пісень".
Після початку повномасштабної війни вийшло безліч пісень з елементами фольклору. Форми, прив’язані до календаря, особлива образність, жарти про найстрашніше — усе це ще раз підтверджує, що це абсолютно точно наш фольклор, який з давніх-давен допомагає українському народові у найтемніші часи. Переможемо!
Вас також може зацікавити наш матеріал "У шароварах та із сопілкою в руках. Процес деградації української народної музики", де ми досліджуємо, як саме радянська пропаганда спотворювала українських фольклор.
